Рішення № 122750481, 04.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/6131/24

Провадження № 2/947/2334/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №42229-01/2023 в розмірі 41730,00 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 10700,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 31030,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 31.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №42229-01/2023.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Представник позивача зазначає, що 30.08.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого ТОВ « Фінансова Компанія «Інвеструм» передає відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 41730,00 грн., з яких:

- 10700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 31030,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Невиконання відповідачем зобов`язань по укладеному договору зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 19.02.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбаченіст. 275 ЦПК України.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Зазначена ухвала Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2024 року була направлена до електронного кабінету відповідача.

01.03.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечуючи факт укладення 31.01.2023 року кредитнго договору №42229-01/2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм», зазначив, що не відмовляється від повернення основної частини боргу, який виник у зв`язку з форсмажорними обставинами, проте заперечує щодо нарахованих відсотків понад строк кредитування.

05.03.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої остання визнала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 31.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №42229-01/2023.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

30.08.2023 між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, відповідно до умов якого ТОВ « Фінансова Компанія «Інвеструм» передає відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 41730,00 грн., з яких: 10700,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 31030,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначеністаттею 203 Цивільного кодексу України(даліЦК України).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третястатті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннямистатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до умов кредитного договору №42229-01/2023 від 31.01.2023 року, відповідачу було надано кредит у сумі 10700,00 грн. За користування кредитом клієнт сплачує 292,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 0,80 % на добу. Строк дії договору 25 днів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другоїстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другоюстатті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Строк кредитування сторони погодили 25 календарних днів.

Тобто, право ТОВ «ФК«Інвеструм» нараховувати відсотки за кредитним договором, припинилося зі спливом строку дії договору, тому, починаючи із зазначеної дати, товариство не мало права нараховувати проценти за користування сумою кредиту. Відповідно, таке право відсутнє і в позивача.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. При цьому, позивач не заявив до відповідача вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другоюстатті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки права на день набуття ним права вимоги за кредитним договорами не має.

Отже, за кредитним договором №42229-01/2023 від 31.01.2023 року суд вважає, що підлягає до часткового задоволення із урахуванням суми неповернутого кредиту, процентної ставки за кредитом і строку кредитування розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить: 12840,00 грн. з яких: 10700,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу і 2140,00 грн. відсотки за користування кредитом (10700,00грн. х 0,80% х 25 днів).

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 30,77 %, судовий збір слід стягнути в розмірі 931,72 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором №42229-01/2023від 31.01.2023рокув розмірі 12840,00 грн. з яких: 10700,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу і 2140,00 грн. відсотки за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір у розмірі 931,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. С. Петренко