Ухвала суду № 122749647, 01.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18809/24

Провадження № 1-кп/947/975/24

УХВАЛА

01.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162480001397 від 14.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 заявила суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, яке підтримала та посилаючись на доводи, викладені у письмовому клопотанні, зазначила, що у неї погіршився стан здоровья через погані умови утримання, оскільки у слідчому ізоляторі відсутні опалення, укриття. Крім того, вона отримає погрози від інших ув`язнених. Просить суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі або зменшити розмір застави, зазначивши, що вона не буде переховуватись від суду, ризики відсутні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, зазначивши, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки докази у кримінальному провадженні не досліджені, обвинувачена може вплинути на інших учасників кримінального провадженння та може переховуватись від суду.

Дослідивши заявлене клопотання, вислухавши думки учасників провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м`який, який необхідно застосовувати до обвинуваченої, слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст.177 КПК України.

В обгрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу обвинувачена зазначає обставини, які вважає підставами для зміни запобіжного заходу, а саме погіршення стану здоровья, через погані умови утримання, відсутність опалення та укриття.

Суд зауважує, що викладені обвинуваченою обставини не підтверджують зменшення ризиків, які існували на часобрання тапродовження запобіжногозаходу відноснонеїу вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшились та не відпали, тому суд вважає, що зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час судового провадження.

Оскільки обвинуваченою не наведено достатніх підстав, які могли б слугувати для зміни запобіжного заходу, в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 177-178, 183, 184, 194, 196, 197, 69-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1