Ухвала суду № 122747554, 04.11.2024, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

04.11.2024

2/394/215/24

394/277/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

за участю представника позивачів: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Новоархангельськ клопотання представника позивачів про призначення судово-почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоархангельська Державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоархангельська Державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

23.09.2024 року представник позивачів надіслав на електрону адресу суду клопотання про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок площею 4,5257 та кадастровим номером 3523683600:02:000:0417, що належали їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за номером 411, видане державним нотаріусом Новоархангельської державної нотаріальної контори та площею 4,5121 га, кадастровий номер №3523683600:02:000:0418 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІУ-КР №001418, які знаходиться на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку в с. Нерубайка з присадибною земельною ділянкою.

При цьому земельна ділянка площею 4,5257 та кадастровим номером 3523683600:02:000:0417 була успадкована покійною ОСОБА_8 від ОСОБА_9 та у зв`язку з тим, що позивачами було вирішено відмовитись від її спадкування на користь ОСОБА_7 , для того, щоб остання мала можливість отримувати орендну плату. Разом з оформленням спадщини по смерті їх батька ОСОБА_9 померла висловлювалась неодноразово, що так, як в неї немає своїх дітей, а позивачів вона сприймає, як своїх рідних дітей, то все її майно, в тому числі те, від спадкування якого вони відмовились на її користь по її смерті відійде їм.

Довгий час після того між ними та ОСОБА_8 підтримувались добрі стосунки, позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 довгий час доглядали за ОСОБА_8 разом зі своїми жінками.

29 липня 2020 року ОСОБА_7 висловила свою волю на випадок своєї смерті та було посвідчено заповіт секретарем Нерубайської сільської ради за реєстровим №61. У відповідності до означеного заповіту земельна ділянка площею 4,5257 та кадастровим номером 3523683600:02:000:0417 за розпорядженням ОСОБА_8 спадкується ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто позивачами, як дітьми покійного чоловіка ОСОБА_8 їх батька.

Слід зауважити, що вже в 2020 році ОСОБА_8 не могла самостійно підписати заповіт та не могла читати тексти, адже мала пристарілий вік, перенесені хвороби, в тому числі інсульт, про що свідчить текст заповіту, що ОСОБА_8 має хворобу рук, поганий зір. Вже на той час в ОСОБА_8 був поганий зір, деменція та параліч верхніх кінцівок, а отже, вона не могла писати. Ще в 2015 році та в 2018 році вони неодноразово викликали до ОСОБА_8 лікарів з приводу інсульту та її стану здоров`я та було встановлено, що в 2015 році ОСОБА_8 має скарги на головний біль, тример верхніх кінцівок, безсоння. ОСОБА_8 погано орієнтувалась в часі, мала потягнуту мову, тривожність, не впізнавала близьких родичів, артеріальний тиск 170/100, рекомендовано консультація невропатолога та психіатра. В 2018 році також встановлено некроз, гіпертрофія хребта колінних суглобів.

В лютому 2024 року позивачі звернулись до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав та виявилось, що 25 лютого 2022 року (що характерно на 2-й день повномасштабної війни), тобто коли державні та приватні органи не працювали було посвідчено заповіт на громадянина ОСОБА_2 , а тому їм державним нотаріусом було роз`яснено, що своїх прав потрібно добиватись в суді та що їм буде відмовлено у вчиненні нотаріальних дій оформленні спадщини по смерті ОСОБА_8 на земельну ділянку.

Також відомо, що ОСОБА_2 кілька разів розшукував в смт Новоархангельськ нотаріуса, який би посвідчив йому заповіт від імені ОСОБА_8 , однак всі нотаріуси відмовляли, коли дізнавались, що ОСОБА_8 в поганому фізичному та й психологічному стані, не може сама писати та читати документи.

Насамкінець 25 лютого 2022 року (що характерно на другий день війни рф проти України), коли загальновідомо, що державні установи та органи тимчасово по суті не працювали, була паралізована також робота нотаріату, адже були закриті всі реєстри нотаріальних дій такий заповіт на прохання ОСОБА_2 було «видано» приватним нотаріусом Степаненко Рітою Григорівною, при цьому, достовірно відомо, що заповіт складено та підписано самостійно ніби самою ОСОБА_8 , яка на той час вже не могла самостійно не то що писати, а й не бачила та не пересувалась самостійно.

Отже, дізнавшись про такі обставини позивачами було вирішено подати означений позов до суду, адже маються сумніви в тому, що ОСОБА_8 взагалі була обізнана про складення такого заповіту від її імені, а підписи в заповіті та реєстрах нотаріальних дій очевидно не належать покійній.

З приводу застосування наслідків нікчемності заповіту від імені ОСОБА_8 ними подано спільний позов та відкрите провадження в справі.

Відповідач, не погоджуючись з поданим позовом подав відзив на позов, в якому серед іншого зазначив, що заповіти на ім`я відповідача спадкодавця посвідчувала неодноразово, так: 28 липня 2020 року ОСОБА_7 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 в присутності свідків, заповіт посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Малютяк А.В., зареєстрований в реєстрі №869.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_7 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 в присутності свідків, заповіт посвідчений приватним нотаріусом Новоархангельського районного нотаріального округу Степаненко Р.Г., зареєстрований в реєстрі №668. До посвідчення даного заповіту ніби ОСОБА_8 обстежував лікар-психіатр та лікар - офтальмолог, вад її здоров`я на восьмому десятку життя не було виявлено. З рештою ОСОБА_8 видала даний оскаржуваний заповіт. Як вбачається з доданої до відзиву відповідачем копії розписки від імені батька позивачів та чоловіка спадкодавиці ОСОБА_9 , який помер року, що ніби позивачі отримали кошти від ОСОБА_8 за відмову від спадщини на її користь, що є очевидною неправдою та фальшуванням доказів.

Позивачі заперечують, що їх підписи стоять в означеній розписці, а сама розписка, скоріш за все сфальшована самим позивачем вже в періоді розгляду даної справи в суді тобто через більше ніж 12 років.

Таким чином виникла необхідність в експертному дослідженні письмових доказів матеріалів нотаріальних справ по посвідченню всіх заповітів від імені ОСОБА_7 , а також самої спадкової справи за заявою про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 , розписки, що подана від імені позивачів відповідачем, яка має ознаки фіктивного документу з підробними підписами від імені позивачів, має істотний проміжок часу з датою її можливого виготовлення 2024 рік та датування розписки.

Просив призначити в справі судову технічну почеркознавчу експертизу документів та вказав перелік питань, які потрібно поставити перед експертом.

Представник позивачів клопотання підтримав та просив його задовольнити .

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення клопотання про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи, в частині встановлення підписів в розписці, в іншій частині не заперечували проти призначення почеркознавчої експертизи.

Заслухавши учасників цивільного провадження, дослідивши клопотання та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

23.09.2024року від представника позивачів до суду надійшло клопотання про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи.

Разом з тим представником не надано до суду жодного оригіналу документу, який повинен бути об`єктом дослідження, не заявлено клопотання про витребування оригіналів документів, з приводу яких потрібно провести експертизу, не надано суду вільних та умовно-вільних зразків підпису померлої.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частини 1 та 2 ст. 12 ЦПК України вказують, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно частин 1, 2 та 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

В ч. 1 ст. 104 ЦПК України зазначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно доч.1ст.107ЦПКУкраїни матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Відповідно до підпунктів 1.1, 3.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.2998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2021 № 1950/5 призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеномуКримінальним процесуальним,Цивільним процесуальним,Господарським процесуальним кодексами України,Кодексом України про адміністративні правопорушення,Кодексом адміністративного судочинства України,Митним кодексом України, Законами України"Про судову експертизу","Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією. Експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

Відповідно до підпункту 1.1 науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Дефініція судової експертизи дана у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» зокрема, судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження - ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»

П. 3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) визначено, що до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Об`єктами судової почеркознавчої експертизи в даній цивільній справі за частиною поставлених питань є заповіт від 25.02.2022 року посвідчений від імені ОСОБА_7 та реєстр вчинених нотаріальних дій - для проведення судової технічно-почеркознавчої експертизи в рамках розгляду даної справи необхідні оригінал вищевказаного заповіту щодо якого ставиться питання про виконання підпису, а також оригінал реєстру вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом 25.02.2022 року.

У наведених вище нормативно-методичних рекомендаціях (вимогах) стосовно об`єкту зазначеної експертизи - підлягають дослідженню лише оригінали документів (в нашому випадку заповіт та реєстр вчиненої нотаріальної дії, які на день винесення ухвали суду не надано.

На момент проведення підготовчого судового засідання від сторін, або від інших осіб не було отримано оригіналу оспорюваного заповіту та реєстру вчинених нотаріальних дій, а тому експертиза не може бути призначена оскільки, об`єктом почеркознавчої експертизи в апріорі повинен бути оригінал документу, а не його світлокопія, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи.

З урахуванням вмотивованого, суд приходить до виваженого та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи в частині питань заявлених стосовно заповіту та реєстру вчинених нотаріальних дій.

Стосовно призначенняпочеркознавчої експертизиза розпискою, на яку відповідач послався у відзиві суд вказує, що предметом даного позову є визнання недійсним заповіту від 25.02.2022 року посвідченого ОСОБА_8 та визнання права власності на нерухоме майно.

Предметом доказування під час розгляду цивільної справи є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають, інше значення доля вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Дослідження доказів це безпосереднє сприйняття і вивчення судом інформації про фактичні дані, представлені сторонами, які беруть участь у справі.

Предметом доказування у справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття рішення судом.

З`ясуванню і перевірці доказами підлягають причини і умови, які сприяли правопорушенню або виникненню цивільного-правового спору.

Процес дослідження доказів полягає у поєднанні емпіричної і логічної діяльності суду, спрямованої на пізнання фактичних даних, їх змісту, достовірності, процесу їх формування, збереження та забезпечення.

Фактичні дані (обставини справи) реальні категорії, тому дослідження у суді доказів у суді має на меті одержання необхідного для вирішення справи висновку про їх реальне існування.

Призначення та проведення судово-почеркознавчої експертизи за розпискою, та отримання висновку експерта з цього приводу не може бути прямим або непрямим доказом у справі з приводу вирішення позову по суті, а тому в задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити у зв`язку з його недоречністю.

На підставі викладеного, керуючись інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5, Законом України «Про судову експертизу», ст. ст. 2, 11, 12, 102, 103, 107, 113, 222, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивачів адвоката Чимириса Олександра Вікторовича про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Новоархангельська Державнанотаріальна контора про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відмовити в повному обсязі.

Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.

Заперечення наухвали,що непідлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2024 року.

Суддя: