Рішення № 122740370, 31.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2780/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Заїки Д.Є.

представника відповідача Павлюк А.О.

представника третьої особи Павлюк А.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №287 від 19.05.2022 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Медведька Вячеслава Олександровича;

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №815 о/с від 01.06.2022 року у частині застосування дисциплінарного стягнення до інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на службі в поліції у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції;

стягнути за рахунок державних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме, з 02 червня 2022 року по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19 грудня 2017 року до 01 червня 2022 року позивач проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП. 23 лютого 2022 року та на час початку повномасштабного вторгнення перебував на чергуванні на блокпосту м. Херсон. Орієнтовно о 6-ій ранку 24 лютого 2022 року за розпорядженням керівництва у складі підрозділу прибув до управління і був залучений до охорони штабу. Орієнтовно з 8 ранку 24 лютого 2022 року позивач направлений для виконання посадових обов`язків з патрулювання м. Херсон (Бериславське шосе) та за розпорядженням керівництва прибув до місця збору об 11 дня, після чого особовий склад підрозділу був розпущений в очікуванні подальших наказів. Жодних наказів щодо виїзду чи передислокації позивачем не отримано. У період з 25 лютого по 09 березня 2022 року позивач разом з інспектором роти ТОР лейтенантом поліції ОСОБА_2 , інспектором роти ТОР старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , інспектором роти №3 лейтенантом поліції ОСОБА_4 , інспектором роти №3 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , інспектором роти №3 лейтенантом поліції ОСОБА_6 , а також близько 30 іншими співробітниками виконували свої посадові обов`язки по забезпеченню громадського порядку в м. Херсон. Потім повернувся в с. Станіслав.

Наприкінці квітня 2022 року позивач прийняв рішення щодо спроби виїзду через м. Снігурівка Миколаївської області разом із дружиною та сином, якому 4 роки. Однак спроба була неуспішна. Через декілька днів спробував ще один виїзд, проте знову безуспішний, у позивача зламалось авто.

Позивач перебував вдома до самого моменту деокупації 11 листопада 2022 року.

За період перебування неодноразово спілкувався з ОСОБА_7 та працівниками відділу кадрів, однак, вони не повідомляли про наявність наказу виїхати.

Позивач вважає, що його звільнення, враховуючи зазначені обставини, є незаконним, адже відбулося за відсутності правових підстав для цього, в його діях дисциплінарного проступку немає.

Процесуальні дії

На підставі Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.05.2024 року вказана справа направлена на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року справа №420/2780/23 прийнята до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.06.2024.

Ухвалою суду від 14.06.2024 заяви ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/24073/24 від 12.06.2024 року та його представника за вхід. №ЕС/23996/24 від 12.06.2024 року про розгляд справи в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyСon» задоволено.

Призначено розгляд справи №420/2780/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в онлайн системі відеоконференцзв`язку «EASYCON».

17.06.2024 року за вхід.№ЕС/24694/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача, оскільки працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.

Відтак, підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Підставою службового розслідування стала фактична відсутність позивача на службі з 23.04.2022 року по 03.05.2022 року в умовах воєнного стану та невиконання позивачем наказу керівника про евакуацію з міста Херсона.

При цьому, як зафіксовано у висновку службового розслідування, опитаний заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_8 підтвердив, той факт, що 24.02.2022 року поступила команда начальника управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_9 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_9 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби будуть відбуватись у м. Миколаїв. Заздалегідь були підготовлені списки по особовому складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП та забезпечений транспорт для евакуації.

Крім цього, опитаний заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції ОСОБА_8 зазначив, що 24.02.2022 року поліцейських УПП в Херсонській області ДПП в месенджері «Телеграм» поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м. Миколаєва. Також вищезазначену інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_9 .

Разом з тим, позивач не виконав усного наказу начальника УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_9 про евакуацію підпорядкованих працівників вказаного підрозділу з членами їх сімей з міста Херсон в напрямку міста Миколаїв, про причину невиконання наказу та не прибуття до УПП в Миколаївській області ДПП не повідомив, натомість маючи змогу та достатній період часу для того щоб прибути для несення служби до УПП в Миколаївській області ДПП або до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік, відповідно до вимог наказу НПУ від 10.03.2022 року №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану» цього не зробив.

Дії Відповідача щодо проведення службового розслідування відносно Позивача, вчинені з дотриманням Дисциплінарного статуту та Порядку №893, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, сформований в результаті цих дій висновок про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

Ухвалою суду від 18.06.2024 клопотання представника Департаменту патрульної поліції за вхід. №ЕС/24877/24 про виклик та допит свідка задоволено. Викликано для допиту в якості свідка ОСОБА_10 .

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.07.2024.

Ухвалою суду від 03.07.2024 клопотання представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/27087/24 про виклик та допит свідка задоволено. Викликано для допиту в якості свідка ОСОБА_11 .

Ухвалою суду від 03.07.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.09.2024. Провадження у справі зупинено до 11.09.2024.

Судове засідання, призначене на 11.09.2024, відкладено на 26.09.2024 через оголошення повітряної тривоги.

Судове засідання, призначене на 26.09.2024, відкладено на 15.10.2024 через оголошення повітряної тривоги.

Судове засідання, призначене на 15.10.2024, відкладено на 28.10.2024 через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 28.10.2024, занесеною до протоколу судового засідання, провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 28.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 на всій території України був введений воєнний стан.

10 березня 2022 року НПУ видала наказ №190 «Про деякі питання проходження поліцейськими служби в період дії воєнного стану», яким зобов`язала всіх поліцейських, які перебувають на тимчасово окупованих територіях протягом 1 доби виїхати на підконтрольну Україні територію для реєстрації та постановки на облік.

03 травня 2022 року Департаментом патрульної поліції видано наказ №531 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Херсонській області ДПП, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 23 квітня по 03 травня 2022 року в умовах воєнного стану.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 17 травня 2022 року, яким встановлено наступне.

03 травня 2022 року до УМАЗ ДПП надійшла доповідна записка начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_12 за вх. №18035 стосовно виявленого факту порушення службової дисципліни у діях, серед інших, інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період дії воєнного стану з 23 квітня по 03 травня 2022 року.

Під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, 03 травня 2022 року за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 , указаного в його особовій справі.

Смс-повідомлення доставлено 03.05.2022 о 11 год. 56 хвилин. Отримання повідомлення підтверджено позивачем у судовому засіданні.

ОСОБА_1 06 травня 2022 року не з`явився, письмових пояснень не надав, а отже, вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено відповідний акт від 06 травня 2022 року.

03 травня 2022 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшим лейтенантом поліції Пастух Ольгою Владиславівною, у присутності старшого інспектора відділу кадрового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Котової Катерини Анатоліївни, начальника сектору правового забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітана поліції ОСОБА_13 та інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мальчикова Володимира Павловича складено акт про відсутність на службі в умовах дії воєнного стану інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 без поважних причин у період з 23 квітня до 03 травня 2022 року.

Під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією опитані: головний інспектор відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_9 , який з 14 травня 2018 року по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП; заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції Лехновський Євген Миколайович; командир роти ТОР УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції Тула Дмитро Васильович; командир роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції Федоровський Володимир Олександрович.

Вказані посадові особи надали пояснення, що 24 лютого 2022 року поступила команда начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_9 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_9 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби буде відбуватись у м. Миколаїв. Також 24 лютого 2022 року поліцейських УПП в Херсонській області ДПП у месенджері «Телеграм» поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м. Миколаєва. Цю інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_9 . Після евакуації до м. Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП. Крім того, особовому складу управління доведено інформацію про виданий наказ НПУ від 10 березня 2022 року №190 «Про деякі питання проходження служби поліцейськими на період дії воєнного стану», відповідно до якого працівники повинні закріпитись для несення служби за найближчим територіальним (відокремленим) підрозділом.

Всупереч зазначеному, ОСОБА_1 не надав інформацію щодо прибуття до найближчого органу поліції та постановки на облік, зокрема не прибув до УПП в Миколаївській області ДПП.

Наказом Департаменту патрульної поліції №287 від 19 травня 2022 року за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону №580-VIII, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону №580-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ до інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (пункт 65 наказу).

Наказом Департаменту патрульної поліції №815 о/с від 01 червня 2022 року, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII звільнено зі служби в поліції по УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП з 01 червня 2022 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції №287 від 19 травня 2022 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Частиною четвертою статті 8 Закону №580-VIII, яка набула чинності 01 травня 2022 року, передбачено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За змістом пункту 1 розділу Правил етичної поведінки поліцейських вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до абзаців другого, третього та тринадцятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктами 1, 2, 4, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.

Згідно із частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статі 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини другої, третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

За правилами частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним питанням у даній справі є наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Змістом спірних правовідносин є правомірність застосування положень пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону №580-VIII, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону №580-VIII, абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.

При розгляді даної справи суд враховує, що Верховний Суд вже вирішував питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, в постанові від 13 червня 2024 року в справі №420/1936/23 та від 17 жовтня 2024 у справі №420/3026/23.

За усталеною позицією Верховного Суду, сформованою на підставі аналізу наведених правових норм, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Положення статей 8, 18 Закону № 580-VIII та Правил покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до вимог статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (у подальшому воєнний стан було продовжено).

Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із частиною четвертою статті 8 Закону №580-VIII, яка набула чинності 01 травня 2022 року, під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону №389-VIII.

Статтею 24 Закону №580-VIII визначені додаткові повноваження поліції, а саме: у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

За змістом наведених правових норм ними прямо передбачено обов`язок працівників поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України, її територіальної цілісності та під час дії правового режиму воєнного стану брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану та в цілому виконувати обов`язки щодо охорони прав і свобод людини, честі держави, тощо.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (2007) особи, що займають посади, пов`язані з виконанням обов`язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості. З іншого боку, щодо інших посад, які не мають у собі аспектів «державного управління», держава не має такого інтересу. Суд зазначив також, що спори, що порушуються державними службовцями, чиї обов`язки є типовим прикладом специфічної діяльності, пов`язані з державною службою, оскільки останні діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів. Яскравим прикладом такої діяльності є збройні сили та поліція. Суд дійшов висновку, що жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов`язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6.

Суд вважає такий висновок ЄСПЛ релевантним до спірних правовідносин, оскільки інспектор взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , приймаючи Присягу поліцейського, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. Отже, він володів частиною суверенної влади держави. І саме тому під час воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (який в подальшому продовжено) зобов`язаний був брати участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану (ст. 24 Закону №580) та бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів.

Відповідно до частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Згідно із частиною третьою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок №893.

Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набув чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Згідно із частинами п`ятою, шостою статті 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Як встановлено судом, під час проведення службового розслідування по зазначеному факту з метою надання оцінки правомірності дій окремих працівників УПП в Херсонській області ДПП для всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, 03 травня 2022 року за допомогою електронної комунікації (смс-повідомлення) до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Миколаївській області ДПП запрошено для надання пояснення інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 , указаного в його особовій справі.

Смс-повідомлення ОСОБА_1 отримав 03.05.2024 о 11 год. 56 хвилин. Отримання повідомлення підтверджено позивачем і в судовому засіданні.

Проте, 06 травня 2022 року він не з`явився та в проміжок часу з 03.05.2024 по 06.05.2024 не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття пояснень щодо відсутності його на службі не надав, а отже, вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складено відповідний акт від 06 травня 2022 року.

Суд критично ставиться до твердження позивача та його представника щодо неможливості надати пояснення, оскільки позивач не був позбавлений можливості написати пояснення за допомогою смс-повідомлення з викладенням фактичних обставин неможливості виїзду з окупованої території.

Відповідно до частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 2 Розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Сутність спірних відносин в розглядуваній справі полягає в тому, що позивача, який проходив службу в поліції на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Херсонській області ДПП та мав звання старшого лейтенанта поліції, оспорюваними наказами було звільнено у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, в основу мотивів застосування якого покладено те, що після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення в державі воєнного стану позивач не знайшов способів і можливостей виконати наказ та покинути окуповану територію, не повернувся до виконання службових обов`язків поліцейського на підконтрольній Збройним Силам України території та протягом тривалого часу був відсутній на службі без поважних, на думку відповідача, причин, що він розцінив як самоусунення від виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану, визнавши вчинене порушення службової дисципліни несумісним зі службою в поліції та достатньо вагомим для застосування до ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Факт відсутності позивача на службі в місці дислокації його підрозділу на підконтрольній території в період з 23 квітня до 06 травня 2022 року не є спірним, оскільки сам позивач як в процесуальних заявах, так і в судовому засіданні підтвердив, що з початку повномасштабного вторгнення до деокупації (листопад 2022) проживав в с. Станіслав Херсонської області.

Разом з цим, позивач заперечує те, що йому було відомо про усний наказ керівництва щодо необхідності залишення окупованої території.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд враховує, що під час проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією опитані: головний інспектор відділу упровадження систем автоматичної фіксацій порушень правил дорожнього руху управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_9 , який з 14 травня 2018 року по березень 2022 року перебував на посаді начальника УПП в Херсонській області ДПП; заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Херсонській області ДПП капітан поліції Лехновський Євген Миколайович; командир роти ТОР УПП в Миколаївській області ДПП лейтенант поліції Тула Дмитро Васильович; командир роти ТОР УПП в Херсонській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 .

Вказані посадові особи надали пояснення, що 24 лютого 2022 року поступила команда начальника УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_9 про евакуацію особового складу підрозділу УПП в Херсонській області ДПП, а саме виїхати з м. Херсона, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України. Капітан поліції ОСОБА_9 повідомив, що визначене місце евакуації та подальше несення служби буде відбуватись у м. Миколаїв. Також 24 лютого 2022 року поліцейських УПП в Херсонській області ДПП у месенджері «Телеграм» поінформовано про те, що завчасно буде проводитись евакуація до м. Миколаєва. Цю інформацію доведено до особового складу поліцейських УПП в Херсонській області ДПП на шикуванні капітаном поліції ОСОБА_9 . Після евакуації до м. Миколаєва розроблений графік несення служби працівниками УПП в Херсонській області ДПП.

Суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_1 мав можливість дізнатись про наказ щодо необхідності евакуації, оскільки був учасником групи під назвою «Спілкування» у месенджері «Телеграм», яка створена керівництвом УПП в Херсонській області ДПП.

Скріншоти з цієї групи надані безпосередньо позивачем з клопотанням про долучення доказів від 28.03.2023 №ЕС/2612/23.

При цьому, у судовому засіданні 28.10.2024 року позивач, під час оголошення вступного слова, заперечував наявність у нього будь-яких груп у месенджерах, проте під час дослідження доказів по справі підтвердив, що був учасником групи під назвою «Спілкування» у месенджері «Телеграм».

Також під час оголошення вступного слова позивачем зазначено, що 23 лютого 2022 року та на час початку повномасштабного вторгнення перебував на чергуванні на блокпосту м. Херсон. Орієнтовно о 6-ій ранку 24 лютого 2022 року за розпорядженням керівництва у складі підрозділу прибув до управління і був залучений до охорони штабу. Орієнтовно з 8 ранку 24 лютого 2022 року позивач направлений для виконання посадових обов`язків з патрулювання (Бериславське шосе) біля автозаправної станції, де заправлялись евакуаційні автобуси.

Надані пояснення підтверджують, що ОСОБА_1 під час загального шикування, на якому капітаном поліції ОСОБА_9 доведено до особового складу усний наказ про евакуацію до м. Миколаєва, був присутній в УПП в Херсонській області ДПП (штабі).

Позивач зі свого боку не визнає наявності в його діях дисциплінарного проступку та не вважає, що причини відсутності на службі не були поважними, доводить, що був позбавлений можливості безпечно для життя і здоров`я покинути окуповану територію, дістатися м. Миколаєва та звернутися до найближчого функціонуючого підрозділу Національної поліції, здійснені ним спроби виїзду були невдалими.

Як пояснив позивач в судовому засіданні, наприкінці квітня ним було здійснено дві спроби виїзду - перша через Снігурівку (на блокпості не пропустили, повернулись у м. Херсон), друга - через Давидів Брід (не проїхали, зламалось авто). Інших спроб не було, оскільки не міг полагодити авто (Пежо, 1993 року випуску).

Натомість, суд зазначає, що під час попереднього розгляду справи та в постанові касаційної інстанції встановлено, що неможливість виїзду позивача обумовлена відсутністю фінансового та паливного запасу.

Водночас, суд зазначає, що до моменту звільнення позивачу виплачувалось грошове забезпечення.

Врешті аргументи позивача та його представника зводяться до недостатнього сприяння відповідача в організації безпечного маршруту, автомобільного транспорту, інформаційної та організаційної координації; відсутністю погоджених «зелених коридорів» з території Херсонщини, а також недотримання відповідачем формальних вимог, що ставляться Законом до службового розслідування та його результатів.

У межах спірних правовідносин при вирішенні питання чи мав відповідач підстави стверджувати про несумісність зі службою в поліції дисциплінарних порушень, які ставляться позивачу у провину, та чи слід розцінювати наведені ним причини невиходу на службу поважними, визначальне значення має зв`язок між державою і поліцейським, який в світлі специфіки виконуваної ним функції є носієм частини її суверенної влади, що відображено в змісті Присяги поліцейського та набуває особливого значення в особливий період, зокрема, із введенням в державі правового режиму воєнного стану через повномасштабне вторгнення.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Подібна правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №160/11795/20.

Тож позивач, як поліцейський, який склав Присягу на вірність Українському народові та сумлінність виконання службових обов`язків, керуючись положеннями Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту, мав у своїх діях і поведінці слідувати змісту Присяги та, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Натомість, як встановлено судом та не заперечується і позивачем, у період з 23 квітня до 06 травня 2022 року позивач за основним місцем несення служби був відсутній, фактично самоусунувшись від виконання службових обов`язків у період дії воєнного стану, що, очевидно суперечить змісту Присяги поліцейського, наведеної вище, попри це подібна поведінка поліцейського в складних, небезпечних для життя умовах здатна підривати довіру громадян до працівників поліції та є несумісною з проходженням служби в поліції.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості безпечно для життя і здоров`я покинути окуповану територію, дістатися м. Миколаєва та звернутися до найближчого функціонуючого підрозділу Національної поліції, здійснені ним спроби були невдалими, а відповідач недостатньо сприяв в організації безпечного маршруту, автомобільного транспорту, інформаційної та організаційної координації; відсутністю погоджених «зелених коридорів» з території Херсонщини, як поважні причини невиходу на службу.

Як уже зазначалося, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).

Водночас держава може встановлювати для поліцейських окремий порядок проходження служби, який відрізняється від виконання обов`язків працівником за трудовим законодавством, і такий порядок може обмежувати права осіб, які проходять службу у поліції по відношенню до прав працівників, які виконують роботу за трудовим законодавством, у тому числі й шляхом зобов`язання залишити окуповану територію з метою подальшого виконання службових обов`язків.

У справі встановлено, що протягом 22 днів (з 18 квітня до 09 травня 2022 року) на підконтрольну територію України виїхало 686 атестованих працівників ГУНП в Херсонській області, разом з родинами. Серед них поранених чи загиблих не було.

Понад те, в період квітня 2022 року виїхали офіцери патрульної поліції УПП в Херсонській області ДПП, які перебували в полоні.

З огляду на наведене, доводи про неможливість дістатися м. Миколаєва та звернутися до найближчого функціонуючого підрозділу Національної поліції, не є беззаперечними.

Не викликає жодного сумніву посилання позивача на ризик для життя і здоров`я під час такого переміщення, втім функціональні обов`язки поліцейського так само передбачають вірогідність виникнення ситуацій, небезпечних для життя і здоров`я під час несення служби, що водночас вимагає їх розв`язання, а не уникнення.

Служба в поліції передбачає необхідність у її працівників певних психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях тощо.

Разом з тим на думку суду, перебування на окупованій території також було небезпечним для життя і здоров`я позивача, про що зазначає і сам позивач, надаючи до суду письмові пояснення ОСОБА_14 , в яких зазначено: «Я, ОСОБА_14 , 1963 р.н., АДРЕСА_1 , ще до повномасштабного вторгнення знала те, що мій сусід ОСОБА_1 працював в поліції. Після повномасштабного вторгнення десь на початку липня, я була свідком того, як до мого сусіда ОСОБА_1 приїхали рос. Військові, які влаштували обшук у нього вдома та допитували його неодноразово».

Оцінюючи доводи про неналежне доведення до відома поліцейського наказу щодо необхідності залишити окуповану територію та недоліки форми такого наказу, Верховний Суд у постановах від 13 червня 2024 року у справах №420/2566/23, №420/1936/23 указав на те, що поліцейський має усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території та має, навіть у випадку необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи поліцейським, повинен був виконувати обов`язки щодо захисту загальнодержавних інтересів, у тому числі, й під час воєнного стану, оскільки склав Присягу поліцейського та ніс службу особливого характеру.

Нездатність відповідати цим вимогам у розглядуваному випадку вказує на несумісність зі службою в поліції.

Тож, враховуючи специфіку відносин між державою і працівником поліції, позивач повинен був знати про основні евакуаційні заходи, усвідомлювати необхідність виїзду з окупованої території та повинен був, навіть за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.

На переконання суду, питання кадрового наповнення службовцями, які перебувають з державою в спеціальних відносинах, заснованих на вірності і відданості та діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів, що набуває особливої ваги під час воєнного стану, лежить в площині реалізації державою її суверенної влади.

У цьому випадку публічний інтерес полягає у формуванні корпусу поліцейських з тих осіб, які здатні виконувати свої специфічні функціональні обов`язки в умовах, що відрізняються від мирного часу та відповідним реагуванням на випадки, які свідчать про нездатність забезпечити їх виконання.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо.

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01 квітня 2020 року у справі №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі №826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі №520/1578/2020, від 9 лютого 2022 року у справі №160/12290/20 тощо.

Як встановлено судом, порушення ОСОБА_1 дисципліни, полягає у невиході на службу з 23 квітня до 06 травня 2022 року без поважних причин, що є несумісним з проходженням служби в поліції справ, суперечить змісту Присяги поліцейського, оскільки підриває довіру громадян до працівників поліції.

До того ж, обставини тривалого не виходу на службу не є спірними у цій справі. Із цього приводу Верховний Суд в постанові від 25 квітня 2024 року в справі №520/5388/22 вказував на те, що сам факт того, що поліцейський не заперечує факт своєї відсутності у відповідний період у місці несення служби, нівелює хиби службового розслідування, у тому числі і в аспекті надання поліцейським пояснень дисциплінарній комісії.

На думку суду, оспорювані накази та висновок службового розслідування, на яких ґрунтуються ці акти, містять чіткі і зрозумілі посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності та мотиви, з яких комісія дійшла відповідних висновків, склад дисциплінарного проступку, який ставиться позивачці у провину, висвітлено у тих межах умотивованості, як того вимагає закон.

Водночас під час розгляду справи не встановлено обставин, які б указували на те, що висновки відповідача, які покладено в основу оскаржуваних наказів, є довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.

Такий правовий висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №420/3026/23.

Наведені у додаткових поясненнях від 28.10.2024 за вхід.№ЕС/57511/24 щодо відсутності підстав для врахування постанови Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №420/3026/23 суд оцінює критично.

У цьому контексті суд зауважує, що обставини справи №420/3026/23 та даної справи є тотожними: невиконання усного наказу керівництва про необхідність виїхати з окупованої території та неможливість виїхати з окупованої території з об`єктивних, на його думку, причин.

У справі, що розглядається на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи та зазначені вище, судом встановлено обізнаність позивача про необхідність виїхати з окупованої території.

Різниця полягає тільки в обставинах, які унеможливили виїзд позивача з окупованої території.

Як зазначено вище, позивач двічі намагався виїхати з окупованої території наприкінці квітня 2022, проте обидві спроби були невдалими. Причинами, які обумовили відсутність інших спроб виїзду позивачем вказувалось відсутність фінансів та палива (при першому розгляді справи) та зламане авто (при повторному розгляді справи).

При цьому, друга невдала спроба виїзду через Давидів Брід була разом із ОСОБА_11 , який в подальшому виїхав з окупованої території.

Загальний підхід, який використовує ЄСПЛ через методологію застосування класичного прецеденту, вимагає застосування практики ЄСПЛ через схожість фактів, скарг або юридичних висновків. ЄСПЛ досить часто використовує схожість правових систем, правових інститутів матеріального або процесуального права чи схожість правового регулювання в ситуаціях, коли йдеться про застосування подібного рішення.

З метою належного застосування правової позиції ЄСПЛ потрібно обов`язково досліджувати факти, при яких ЄСПЛ її було сформульовано. Звісно, мова може йти не про абсолютно тотожні «обставини-близнюки» або ідеальну схожість, однак відповідні обставини повинні мати принципову схожість та не мати принципових відмінностей та розбіжностей з фактами конкретної справи. Сам Суд, покликаючись на свої ж рішення в інших справах, використовує в якості застереження словосполучення mutatis mutandis, що означає «із заміною того, що підлягає заміні»; з урахуванням відповідних відмінностей (слід звернути особливу увагу на контекст посилання, а саме на те, яким саме чином посилається на рішення ЄСПЛ в своєму рішенні - чи таке посилання робиться для прикладу, чи воно є прямим чи опосередкованим, чи це посилання стосується загальних принципів тлумачення відповідного положення Конвенції). Згідно тлумачних словників, це словосполучення використовується при порівнянні двох або більше речей для того, щоб сказати, що незважаючи на те, що зміни будуть необхідними для того, щоб взяти до уваги різні ситуації, базова думка (позиція) залишається такою ж.

Схожість існує також тоді, коли у жодній зі справ, які порівнюються, немає особливості, яка могла б мати істотне юридичне значення. А також тоді, коли в жодній зі справ немає відсутнього елементу, який при повній схожості усіх інших елементів міг би призвести до іншого підходу у вирішенні конкретного правого питання.

Таким чином, накладене дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 є співмірним із виявленим проступком та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Департамент патрульної поліції Національної поліції України (адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646)

Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції України (адреса: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, 128, ЄДРПОУ 40108646)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.