Рішення № 122738991, 01.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Справа № 160/25983/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

УСТАНОВИВ:

27 вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" в особі представника Остапенка Костянтина Ігоровича звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000227/1 від 06.06.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000489 від 06.06.2024 р., винесену Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 24.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №UA110130013109U0 від 06.06.2024 р.. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), договір на перевезення вантажу, довідка про транспортні витрати та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.10.2024 відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: банківський документ (SWIFT) в іноземній валюті від 03.06.2024 №б/н на суму 10750,00 EUR засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи); Інвойсом від 29.05.2024 №01 визначені умови поставки CPT - Дніпро, проте, відомості щодо умов поставки, які зазначено у інвойсі від 03.06.2024 №07, CMR від 03.06.2024 № 07 (графа 15), митній декларації країни експорту від 03.06.2024 № 24MD207000A3013938 FCA Кишинєу та графі 20 ЕМД, FCA MD Кишинев містять різну інформацію стосовно умов поставки та пункту доставки; в наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар. Натомість, до митного оформлення не надані належні переклади вищезазначених документів, тому, якісні характеристики не підтверджено документально. Зазначено, що враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

28.10.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - Покупець, (далі за текстом - Позивач) та Компанією «Agrofed Lux SRL» (Молдова) - Продавець, укладено Контракт № 17/24 -U від 29 травня 2024 року (Далі за текстом - Контракт).

Відповідно до п. 1 Контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах - розділ 1. Згідно п. 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010.

Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2.

Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п. 4.1. Контракту. Всі платежі здійснюються в ЄВРО, п. 4.2.

На виконання Контракту № 17/24 - U від 29 травня 2024 року, на підставі рахунку - проформи (інвойсу) № 01 від 29.05.2024 р. та рахунку - фактури № 07 від 03.06.2024 р., Позивач придбав та ввіз на митну територію України буряк столовий свіжій в кількості 21 500 кг, вартістю 10750 ЄВРО, за ціною 0,50 ЄВРО за один кілограм.

Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 3 червня 2024 року.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано до Дніпровської митниці митну декларацію №UA110130013109U0 від 06.06.2024 р. з наданими на підтвердження митної вартості товару документами: Зовнішньоекономічний контракт № 17/24 - U від 29.05.2024 р.; Рахунок - проформа (інвойс) № 01 від 29.05.2024 р; Рахунок - фактура № 07 від 03.06.2024 р; Платіжна інструкція № б/н від 3 червня 2024 року; Договір - заявка № 07 на перевезення вантажу від 03.06.2024 р.; Довідка про транспортні витрати № 07 від 03.06.2024 р.; Митна декларація країни відправлення № 24 MD207000A3013938 від 03.06.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 03.06.2024 р.; Сертифікат якості (Форма СТ-1) № А 303257 від 03.06.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат MD 2420579410 від 01.06.2024 р.

У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, праси-листи виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідь на повідомлення митного органу Товариством з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" листом № 06/06-1 від 06.06.2024 надано пояснення, що на даний час всі необхідні документи для проведення митного оформлення надані. Додаткові документи, крім тих що були надані раніше, надати в 10-тидений термін не маю можливості.

Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000227/1 від 06.06.2024 р., яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості, та скориговано загальну вартість товару та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000489 від 06.06.2024 р..

Обставини прийняття вказаного рішення:

1.Банківський документ (SWIFT) в іноземній валюті від 03.06.2024 №б/н на суму 10750,00 EUR засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК»», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи).

2.Інвойс від 29.05.2024 №01 містить умови поставки «CPT - Днепро», проте відомості щодо умов поставки, які зазначено у інвойсі від 03.06.2024 №07, CMR від 03.06.2024 № 07 (графа 15), митна декларація країни експорту від 03.06.2024 № 24MD207000A3013938 «FCA Кишинєу» та графі 20 ЕМД, «FCA MD Кишинев» містять різну інформацію стосовно умов поставки та пункту доставки.

3.В наданих товаросупровідних документах зазначено різну інформацію про оцінюваний товар, зокрема: у декларації виробника від 03.06.2024 № б/н зазначено «БУРЯК СТОЛОВЫЙ»; у інвойсах від 29.05.2024 №01, від 03.06.2024 №07, CMR від 03.06.2024 №07 та сертифікаті походження товару від 03.06.2024 №A 303257 зазначено «СВЕКЛА КРАСНАЯ СВЕЖАЯ»; у митній декларації країни експорту від 03.06.2024 № 24MD207000A3013938 зазначено «SFEKLA ROSIE PROASPETE»; у фітосанітарному сертифікаті від 01.06.2024 № MD 2420579410 зазначено «Beet Betavulgaris». Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару. Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально.

З метою отримання товару у вільний обіг, декларант подав нову митну декларацію: № 24 UA110130013173U8 від 06.06.2024 р., в якій вказав вартість товару відповідно до рішення про корегування митної вартості товару, а також розрахував митні платежі 20% ПДВ з урахуванням збільшеної вартості товару.

З урахуванням рішення про корегування митної вартості товарів, зросла загальна вартість товару та разом з цим збільшився розмір сплати митної вартості та 20% ПДВ. Загальна сума збільшення 67 134, 98 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає таке.

Заявлена митна вартість товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що до Контракту № 17/24 - U від 29.05.2024 р. позивачем було надано до митного органу: Рахунок - проформа (інвойс) № 01 від 29.05.2024 р; Рахунок - фактура № 07 від 03.06.2024 р; Платіжна інструкція № б/н від 3 червня 2024 року; Договір - заявка № 07 на перевезення вантажу від 03.06.2024 р.; Довідка про транспортні витрати № 07 від 03.06.2024 р.; Митна декларація країни відправлення № 24 MD207000A3013938 від 03.06.2024 р.; ЦМР - міжнародна автомобільна накладна від 03.06.2024 р.; Сертифікат якості (Форма СТ-1) № А 303257 від 03.06.2024 р.; Фітосанітарний сертифікат MD 2420579410 від 01.06.2024 р.

Щодо підтвердження оплати товару та розміру сплаченої суми суд вказує, що в графі 70, платіжного доручення зазначено інвойс (рахунок) за який саме товар було сплачено грошові кошти.

Крім того необхідно зазначити, що грошовий переказ здійснюється через установу банку, з надання контракту, інвойсу, супровідних листів. Тобто надане до митного органу платіжне доручення є доказом сплати грошових коштів за товар саме в таких розмірах.

На підтвердження вартості доставки з м. Кишинів до м. Дніпро до митного органу було надано договір-заяка №07, а також довідка про транспортні витрати вих. №07 від 03.06.2024р.

В даному інвойсі визначено умови поставки згідно CMR. В CMR зазначено, що доставка здійснюється на умовах FCA.

Умови поставки: FCA термінІнкотермс2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшовмитнеочищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

В графі 44 декларації, декларант зазначає перелік документів, які додані до декларації. В якій зафіксовано номер та дата інвойсу (рахунка).

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження витрат на транспортування товару.

Щодо ненадання до митного органу позивачем перекладів документів, які підтверджують якісні характеристики товару, суд вважає такі вимоги безпідставними, оскільки такі не є документами, що відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, підтверджує митну вартість товарів.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (митна декларація країни відправлення) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням №UA110130/2024/000227/1 від 06.06.2024 р., яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості, та скориговано загальну вартість товару та надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000489 від 06.06.2024 р..

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 367 від 25.09.2024 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 316, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49107; ІК в ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49038; ІК в ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000227/1 від 06.06.2024 р. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС"

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000489 від 06.06.2024 р., винесену Дніпровською митницею відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС".

Стягнути з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49038; ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КДВ ПЛЮС" (просп. Гагаріна, буд. 74, оф. 316, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49107; ІК в ЄДРПОУ 44008454) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 листопада 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков