Ухвала суду № 122738746, 31.10.2024, Приморський районний суд м. Одеси

№522/18811/23, 1-кп/522/80/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Приморської окружної прокуратури м. Одеси, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023163520000446від 23.08.2023року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженого:

- 07.02.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 3 роки,

- 13.01.2023 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково було приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 07.02.2019 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та остаточно було призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі,

- обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого

АТ «Укртелеком» - ОСОБА_6

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається, із обвинувального акту, ОСОБА_3 23 серпня2023року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку N АДРЕСА_3 , помітив кабельний колодязь Ц982 (сховище для зберігання кабелів діючих ліній зв?язку), та, достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року заN? 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022N?2102-1Х, на території України, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого2022року, введено воєнний стан строком на 30 діб, дію якого неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України від 26.07.2023 року №451/2023«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 року№3275-1Х з 05 години 30 хвилин 18 серпня2023року продовжено на 90 діб, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та переслідуючи ціль незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись що його дії залишаються непомітними для оточуючих, проник до кабельного колодязя Ц982, де за допомогою ножа з двох сторін відрізав кабель зв?язку марки ТППеп3 50х2х0,4 - довжиною 5м (п?ять метрів) інв.N?30246, що належить Одеській філії Акціонерного товариства АТ «Укртелеком» вартістю 158 гривень 16 копійок за 1 метр, та загальною вартістю 790 гривень 80 копійок.

Надалі, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив Одеській філії Акціонерного товариства АТ «Укртелеком» матеріальний збиток у розмірі 790 грн. 80 коп.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому провадженні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 заявила письмове та усне клопотання, у якому просила кримінальне провадження№12023163520000446від 23.08.2023рокуза обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК Українизакрити,та звільнитийого відкримінальної відповідальності,на підставіпункту 4-1частини 1статті 284КПК Україниу зв`язкуіз втратоючинності законом,яким встановлюваласькримінальна протиправністьдіяння, із підстав зазначених нею письмово.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав вище указане клопотання захисника ОСОБА_7 , та просив задовольнити вище зазначене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні погодився із думкою захисника.

До судовогозасідання представникпотерпілого АТ«Укртелеком» - ОСОБА_6 не з`явився, був повідомлений належним чином про необхідність явки до суду, письмово просив проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження без його присутності.

Також до судовогозасідання представникпотерпілого АТ«Укртелеком» - ОСОБА_8 не з`явилась, була повідомлена належним чином про необхідність явки до суду, письмово просила проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження без її присутності.

Суд, розглянувши указаний обвинувальний акт, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 1 ст.5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ч.3ст.479-2 КПК Україниякщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини 1статті284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до вимог п.4-1 ч.1ст.284КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24) зазначено, що «Таким чином, Об`єднана палата робить висновок, що зміна до ст.51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час Суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння».

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пунктом 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2023 року становила 2684 грн., тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становило 1342 грн. на 2023 рік, та відповідно 2 неоподатковуваних мінімумів становили 2684 грн.

Так як обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 18.08.2023рокукрадіжки на суму 790 грн. 80 коп., його діяння не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене ст.185 КК України.

Пунктом 4-1 ч.1 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що відповідно до положень Закону України №3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, тому суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню.

У зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вищеуказаному кримінальномупровадженніне обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Щодо цивільного позову представника потерпілого АТ «Укртелеком» - ОСОБА_8 про стягнення 790 грн. 80 коп. із обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження.

Приймаючи до уваги, що обвинувальний вирок не ухвалюється та не постановляється ухвала про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що цивільний позов представника потерпілогоАТ «Укртелеком»- ОСОБА_8 необхіднозалишити без розгляду.

Разом з тим, суд роз`яснює, що потерпіла особа не позбавлена можливості звернутися до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, в порядку цивільного судочинства. Такої правової позиції дотримується також Верховний Суд колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, згідно до постанови від 19грудня 2023року (справа №378/1005/20, провадження №51-4032км23).

Керуючись ст.ст.27, 100, 128, 129, п.4-1 ч.1 ст.284, 331, 372, 392, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023163520000446від 23.08.2023року (справу №522/18811/23, 1-кп/522/80/24)за обвинуваченням ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - закрити, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Міру запобіжногозаходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази: гумові рукавиці чорного кольору, ліхтар чорного кольору розміром приблизно 8 см, запальничка, два шестигранника, металева киянка, що запаковані до спецпакету N?WAR 1824472, та предмет зовні схожий на розкладний ніж, довжиною приблизно 20 см, що запаковано до спец пакету N?4389118 знищити.

Речовий доказ - кабель зв`язку чорного кольору розміром приблизно 5,5 м., що запаковано до спец пакету за N?WAR 1824455, який було вилучено під час огляду місця події за адресою: м. Одеса, сквер Мечникова неподалік вулиці Узвіз Ольгіївський повернути потерпілому АТ «Укртелеком» за належністю.

Цивільний позов представника потерпілого АТ «Укртелеком» - ОСОБА_8 про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_3 790 грн. 80 коп. залишити без розгляду.

На ухвалусуду можебути подана апеляційна скарга протягом 7 днів у Одеський апеляційний суд.

Суддя ОСОБА_1

31.10.2024