Рішення № 122735084, 01.11.2024, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1595/24

2/468/693/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.11.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу № 468/1595/24 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 18.02.2011 року був укладений договір про надання банківських послуг б/н, за яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому був збільшений до 38 000 грн. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов`язання, тому виникла заборгованість, яка станом на 18.07.2024 року становить 34 381,15 гривень заборгованості за тілом кредиту.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи неодноразово повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, з відміткою про відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію наказу; копію паспорта споживчого кредиту від 15.04.2021 року; копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 15.04.2021 року; копію довідки про видані кредитні картки; копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 18.02.2011 року; виписку по рахунку; розрахунок заборгованості станом на 30.11.2018 року; розрахунок заборгованості станом на 31.10.2015 року; копію витягу з Умов і правил надання банківських послуг), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 18.02.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг.

На підставі вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 15 000 грн., який в подальшому був збільшений до 38 000 грн.

В подальшому 15.04.2021 року сторони підписали паспорт споживчого кредиту та заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, вказані документи передбачали нарахування процентів за користування кредитом, які в залежності від виду кредитної картки становив від 36 % до 42 % річних. Для картки Універсальна Gold процентна ставка становила 40,8% річних.

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснював щомісячного погашення по кредиту, процентам за користування кредитом в повному обсязі, що є підставою для стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Заборгованість відповідача згідно з розрахунками позивача станом на 18.07.2024 року становить 34 381,15 гривень заборгованості за тілом кредиту.

Разом з тим з долученої до позовної заяви виписки за договором слідує, що в заявлену суму 34 381,15 грн включались нараховані щомісячно проценти, які не є тілом кредиту.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). За ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При цьому, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17 оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. В разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначається актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Як слідує з наданих позивачем витягу з Умов і правил надання банківських послуг, він не містить підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви від 18.02.2011 року.

З урахуванням вказаного, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, також підписана сторонами анкета-заява від 18.02.2011 року не містить посилання на конкретні розміри процентної ставки, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, є підставою для відмови у стягненні з відповідача заборгованості за процентами, які нараховувались до 15.04.2021 року, коли сторони дійсно в належній формі погодили розмір процентів за користування кредитом.

Відповідно до наданої позивачем виписки за рахунком відповідача, останній станом на 07.07.2020 року не мав заборгованості за кредитом та за період з липня 2020 року по 15.04.2021 року відповідачу були нараховані проценти за користування кредитом в загальній сумі 4826,39 грн. Як вказано вище, вказаний розмір процентів не підлягає стягненню з відповідача.

Проценти нараховані після 15.04.2021 року підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому з виписки по рахункам відповідача слідує, що нараховані відповідачу з 01.05.2022 року проценти в подальшому були списані позивачем відповідачу як військовослужбовцю та вони в заявлену позивачем заборгованість не включені.

Натомість за період з 15.04.2021 року по 01.05.2024 року відповідачу нараховані проценти в загальній сумі 12542,74 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 18.02.2011 року станом на 18.07.2024 року становить 29554,76 грн (34381,15 грн 4826,39 грн), з яких: 17012,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 12542,74 грн заборгованість за процентами.

Таким чином, діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов`язання за вищезазначеним договором, що є підставою для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.07.2024 року становить 29554,76 грн, з яких: 17012,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 12542,74 грн заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 86 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2083,26 грн. (2422,4 грн. х 86 %).

На підставі ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.02.2011 року 29554 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 76 копійок.

В задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за кредитним договором від 18.02.2011 року в більшому розмірі відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 26 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складене 01.11.2024 року.

суддя: