Рішення № 122729649, 01.11.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Черкаси справа №925/1015/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676)

до Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, м.Черкаси, 18015, ідентифікаційний код 02911119)

про стягнення 87802,59 грн,

12.08.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Черкаської обласної прокуратури, у якому просить суд стягнути з відповідача кошти за договором постачання природного газу №22-4099/23-БО-Т від 26.09.2023 у розмірі 87802,59 грн, у тому числі: 74693,62 грн основний борг; 9446,91 грн пеня; 1022,45 грн три процента річних; 2639,61 грн інфляційні втрати. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. У прохальній частині позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення пункту 5.1 договору здійснив часткову оплату за переданий газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 74693,62 грн, за примусовим стягненням якої разом із нарахованими на нею пенею, інфляційними та річними позивач і звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.08.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову у строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали та заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву.

04.09.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі та просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат в порядку частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Права та обов`язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, пунктом 3 частини 1 цієї статті передбачене право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З огляду на наведені положення законодавства заява відповідача про визнання позову відповідає його праву, тому суд приймає її до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

26.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Черкаською обласної прокуратурою (споживач) було укладено договір постачання природного газу №22-4099/23-БО-Т (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (пункт 1.3 договору).

Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року до 31 грудня 2023 року у кількості 19 тис.куб.метрів (пункт 2.1 договору).

Загальний обсяг природного газу замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (пункт 2.1.1 договору).

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пункт 3.5.3 договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, які визначені у розділі 4 цього договору (пункт 3.5.4 договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладення становить 314 523,91 грн, у тому числі 52420,65 грн ПДВ (пункт 4.3 договору).

Порядок та умови проведення розрахунків визначені у розділі 5 договору.

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору (пункт 5.1 договору).

У разі прострочення споживачем остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представника постачальника та споживача та скріплений печатками підприємств.

27.12.2023 між постачальником та споживачем було підписано додаткову угоду №1 до договору, у якій сторони за договором домовились викласти пункт 2.1 договору у новій редакції: Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2023 року до 31 грудня 2023 року, в кількості 18,20413 тис.куб.метрів.

Згідно з пунктом 4.3 договору у новій редакції, загальна вартість цього договору разом з ПДВ становить 301 349,11 грн

На виконання умов договору позивач за період з жовтня 2023 року до грудня 2023 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 376042,73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 15.11.2023, від 11.12.2023 та від 12.01.2024, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ, перерахувавши на користь позивача 301 349,11 грн, що підтверджується інформацією Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про надходження коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від Черкаської обласної прокуратури (а.с.8). Отже, залишок заборгованості відповідача за цей період становить 74693,62 грн.

Відповідач у добровільному порядку розмір заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду для стягнення заборгованості разом із нарахованими на неї пенею, інфляційними та річними у судовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки природного газу, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу, позивач протягом жовтня-грудня 2023 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 376 042,73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 15.11.2023, від 11.12.2023 та від 12.01.2024, які підписані уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплені печатками підприємств. Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

За умовами договору постачання природного газу остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. Отже, у силу наведених правових норм після отримання природного газу від постачальника, у відповідача виник обов`язок з оплати його вартості.

Відповідач за поставлений природний газ з позивачем розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 74693,62 грн. Вказаний розмір заборгованості визнаний відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманого природного газу, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 74693,62 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

У зв`язку із порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню у розмірі 9446,94 грн за період з 16.02.2024 до 31.07.2024.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами договору, зокрема пунктом 7.2 визначено, що у разі прострочення споживачем остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2 договору).

Судом перевірений розрахунок пені, який здійснений позивачем та встановлено що він зроблений арифметично правильно, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у визначеному позивачем розмірі у сумі 9446,91 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі наведених положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 1022,45 грн 3% річних за період прострочення з 16.02.2024 до 31.07.2024 та 2639,61 грн інфляційних витрат за період прострочення з 01.03.2024 до 30.06.2024.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат здійснений арифметично вірно, тому суд задовольняє вимогу про стягнення річних та інфляційних витрат з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Черкаської обласної прокуратури про стягнення 87802,569 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідач визнав позовні вимоги позивача у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання позову та ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, за приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» сформовано та подано до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі.

При зверненні з цим позовом до суду, позивачем було сплачено 2422,40 грн судового збору. Застосовуючи наведені положення щодо наслідків визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що 50% сплаченого судового збору при поданні позову підлягають поверненню позивачу з бюджету, а інша частина у розмірі 50 відсотків судового збору, що становить 1211,20 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, 286, м.Черкаси, 18015, ідентифікаційний код 02911119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 74693,62 грн основної заборгованості, 9446,91 грн пені, 1022,45 грн 3% річних, 2639,61 грн інфляційних витрат та 1211,20 грн судового збору.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) з Державного бюджету України судовий збір, який сплачений згідно з платіжною інструкцією №0000021341 від 09.08.2024 у сумі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко