Ухвала суду № 122726158, 15.10.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12906/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В :

10.10.2024 вказана позовна заява надійшла до Подільського районного суду міста Києва.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не зазначено ні реєстраційного номера облікової картки платника податків, ні дати народження відповідачів, що позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 6. ст. 187 ЦПК України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті четвертої Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить:

1) змінити ідеальну частку співвласника будинку на АДРЕСА_1 , встановивши, що їй належить 69/100 ідеальних часток;

2) виділити зі складу домоволодіння, а саме житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в натурі в окреме домоволодіння 69/100 часток, які належать їй на праві спільної часткової власності.

Таким чином, позов ОСОБА_1 містить 1 (одну) вимогу немайнового характеру, за яку позивач мала би сплатити 1 211, 20 грн. та 1 (одну) вимогу майнового характеру, судовий збір за яку стягується у відсотковому співвідношенні від ціни позову.

Разом із цим, як вбачається із доданих до позовної заяви додатків, позивачем фактично сплачено судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Щодо вимоги майнового характеру, то відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідачів про виділення в натурі об`єкта нерухомого майна, що є вимогою майнового характеру.

В п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України законодавець закріпив, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Проте позивачем в позовній заяві не зазначено ціни позову, а також посилання на докази, що свідчили б про оціночну вартість об`єкта нерухомості, що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягає до сплати.

Із урахуванням наведеного, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у відповідному співвідношенні до ціни позову.

Реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УК у Поділ. р-ні/Подільс. р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA468999980313151206000026008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Подільський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ суду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, а також сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО.О. Ковбасюк