Ухвала суду № 122725043, 29.10.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/867/24

провадження № 1-кс/691/12/24

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву прокурора про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

У провадженні судді Городищенського райсуду ОСОБА_6 на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор заявив відвід судді ОСОБА_6 , посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 працював на посаді начальника ВП № 1 Черкаського РУП ГУН в Черкаській області та у своїй діяльності співпрацював із Городищенським районним судом, в.о. голови якого був суддя ОСОБА_6 , що може прямо вказувати на конфлікт інтересів.

У судовому засіданні прокурор заявлений відвід підтримав, посилаючись на викладені в заяві обставини, а також доповнив, що ВП № 1, під керівництвом ОСОБА_5 , виконувало ухвали Городищенського районного суду про примусові приводи, що також є підставою для сумнівів у неупередженості судді.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили відмовити у заявленому відводі, вказавши, що ОСОБА_5 не перебуває у дружніх стосунках із суддею, підстави, на які посилається прокурор є надуманими та неогрунтованими. Заява про відвід з`явилася після того, як стороною захисту було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування. Вважають, що таким чином прокурор намагається затягнути строки розгляду такого клопотання. Також ОСОБА_5 зазначив, що ніколи не виконував ухвали про примусові приводи ОСОБА_7 , оскільки цим займався СПД № 1 ВП № 1 Черкаського РУП ГУН в Черкаській області. З суддею ОСОБА_6 він особисто знайомий не був і вперше з ним зустрівся лише в підготовчому судовому засіданні в даному кримінальному провадженні.

Суддя ОСОБА_6 не скористався своїм правом надати пояснення по суті заявленого відводу, просив заяву розглядати без його участі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Нормами ч. 2 ст. 80 ККПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75, 76 КПК України, може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Стандарт безсторонності та неупередженості ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість/безсторонність судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо. Об`єктивність судді має розглядатися у двох аспектах - як внутрішній стан судді, його свобода від будь-яких схильностей, упередженостей, а також як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем. Разом з тим при розгляді заяви про відвід, суд виходить з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій судді.

Судом установлено, що у провадженні судді ОСОБА_6 на розгляді перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 , на час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, дійсно працював начальником ВП № 1 Черкаського РУП ГУН в Черкаській області, територіально розташованого у м. Корсунь-Шевченківський Черкаського району Черкаської області.

Суддя ОСОБА_6 працює суддею Городищенського районного суду Черкаської області, територіально розташованого у м. Городище Черкаського району Черкаської області.

Заявляючи відвід, прокурор не надав жодного доказу того, що суддя ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_5 взагалі були особисто знайомі, чи будь-коли зустрічалися або спілкувалися.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 цю обставину заперечує, а суддя ОСОБА_6 викладені прокурором факти не підтвердив.

Також суддя ОСОБА_6 самовідводу не заявляв, що свідчить про те, що суддя вважає за можливе розглянути кримінальне провадження об`єктивно та неупереджено.

За таких обставин суд вважає, що заявлений прокурором відвід судді ОСОБА_6 є надуманим і необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 75, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволені заяви прокурора про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2, ч. 1 ст. 365-3, ч. 3 ст. 368 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.11.2024.

Суддя ОСОБА_1