Рішення № 122717880, 31.10.2024, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №183/4128/24

Провадження №2/0198/184/24

31.10.2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року с-ще. Юріївка

Юр"ївський районний суд Дніпропетровської області Білинський М.В., при секретарі Літвіченко В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Моторне (транспортне) страхове бюро України з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 07.09.2022 року у м. Дніпропетровськ на вул. Набережна Заводська, поблизу будинку №35А мала місце ДТП за участю автомобіля «АУДІ А4» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Фольксваген Джета» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2022 року у справі №205/6285/22 винним у вищевказаній ДТП визнаний ОСОБА_1 . Дана постанова набрала законної сили в листопада 2022 року.

Внаслідок ДТП автомобіль «АУДІ А4» р.н.з. НОМЕР_1 отримав пошкодження, а його власник зазнав матеріальних збитків. На час скоєння цієї пригоди транспортний засіб «Фольксваген Джета» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 не був забезпечений чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Про це свідчить відсутність інформації щодо страхування вказаного транспортного засобу в єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Заподіяна шкода, яка виникла внаслідок ДТП не була відшкодована відповідачем потерпілій особі.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», що підтверджується полісом ЕР207223130 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з настанням вищевказаної події ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування і було здійснено регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 79582,52 грн. Також, відповідачем було сплачено 1682,00 грн. за послуги експерта і 3028 грн. судового збору.

Вказані кошти позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 30.07.2024 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

28.08.2024 року постановлено ухвалу закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

31.10.2024 року постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Позивач у своїх заявах просив провести розгляд справи без його участі.

Фіксація судового засідання не здійснювалася.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони грунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.

Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень статей 77, 81 ЦПК України Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07.09.2022 року у м. Дніпропетровськ на вул. Набережна Заводська, поблизу будинку №35А мала місце ДТП за участю автомобіля «АУДІ А4» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача та автомобіля «Фольксваген Джета», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень, схемою дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2022 року у справі №205/6285/22 винним у вищевказаній ДТП визнаний ОСОБА_1 . Дана постанова набрала законної сили в листопада 2022 року (а.с. 15-16).

Згідно висновку оцінювача-автотоварознавця, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольксваген Джета», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , становить 79582,51 грн.

Відповідно до заяви від 08.09.2022 року ОСОБА_2 , потерпілого від ДТП, про виплату страхового відшкодування, Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило потерпілому страхову виплату в сумі 79582,51 грн., що підтверджується: наказом МТСБУ про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та Довідкою №1 від 01.12.2022 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, відповідно до якої ОСОБА_2 підлягає до виплати 79582,51 грн.

Згідно Акту виконаних - МТСБУ сплатило ФОП ОСОБА_3 1682,00 грн.

Основним нормативним документом, що регулює правовідносини в даній сфері правовідносин є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004№ 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до ст. 6Закону № 1961-IVстраховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житію, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29Закону № 1961-IVу зв`язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 36Закону № 1961-IVстраховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ч.1ст. 1166 Цивільногокодексу Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

На виконання вимог Закону України № 1961-IV цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-ІУ МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-ІУ страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Регрес регулюється нормами цивільного права, зокремаст. 1191 ЦК України, відповідно до якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресата) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові.

Відповідно до п. 4 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини 2 ст. 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до п. 6 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ №4 від 01.03.2013р. особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивачу завдану шкоду.

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обгрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом, вони є достовірними та обгрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, які не викликають у суду сумніву, а тому за встановлених обставин та з урахуванням зазначених законодавчих приписів суд вважаєвстановленим, що Моторне (транспортне) страхове бюро України має право на регресної вимоги в розмірі виплаченого страхового відшкодування до ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 81264,52 грн.

Крім того, у відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

КеруючисьЗаконом України «Про страхування», Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,ст. ст. 993, 979, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-83, 140, 141,258, 259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 не відомий) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, бульв. Русанівський, 8, Код ЄДРПОУ 21647131) завдану суму сплаченого потерпілому майнового відшкодування в розмірі 79 582 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) гривні 52 копійок та витрати пов`язані із залученням суб`єкта оціночної діяльності 1682 (одна тисяча шістсот вісімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 не відомий) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, бульв. Русанівський, 8, Код ЄДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк», м.Київ, МФО 322313) сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. В. Білинський