Рішення № 122711430, 30.10.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19793/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Церковний В.Я.,

за участю:

представника позивача Шугалевич І.В.,

представниці відповідача Бушилової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення та про поновлення на посаді,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ГУ НП в Одеській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1446 від Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, яким до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №922 о/с від 21.06.2024По особовому складу, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції);

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21.06.2024;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21.06.2024 по день ухвалення рішення суду;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21.06.2024та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що звільнений з органів НП за створення організованої групи з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, загального керівництва організованою групою із вчинення злочинів та контролю за діями її учасників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підшукуванні осіб, стосовно яких було несанкціоновано скопійовано інформацію, яка зберігається в автоматизованій системі ІПНП, здійсненні збуту цих даних через мережу «Інтернет». З таким рішенням незгодний, оскільки під час проведення службового розслідування не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування, а отримав до них доступ лише після його завершення та складення висновку, що є порушенням права на захист. Крім того, порушено процедуру призначення та проведення службового розслідування, оскільки до дисциплінарної комісії були включені зацікавлені особи співробітники ВМЗК Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які приймали безпосередню участь у проведенні процесуальних дій в рамках кримінального провадження, а саме при проведенні обшуку. ОСОБА_4 07.12.2023 склав рапорт на ім`я начальника Одеського Управління ДВБ НПУ за результатами обшуку. Висновок службового розслідування ґрунтується на повідомленні про підозру в рамках кримінального провадження та на ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Дисциплінарною комісією самостійно не було зібрано жодного доказу, який би міг свідчити про вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарна комісія не може обґрунтовувати своє рішення винятково з огляду на проміжні результати досудового розслідування, без самостійного проведення дій, спрямованих на збирання та оцінку доказів вчинення дисциплінарного проступку. Інкриміновані в рамках кримінального провадження дії не встановлені кінцевим процесуальним рішенням суду, а відтак є нічим іншим, як припущенням, котре не ґрунтується на відповідній доказовій базі в рамках відповідного кримінального провадження.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Представниця відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог і зазначила, що за результатами службового розслідування та враховуючи матеріали досудового провадження, а саме повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що позивач разом з працівниками НП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створили організовану групу та несанкціоновано отримували з Інформаційного порталу Національної поліції України (далі ІПНП) інформацію щодо фізичних осіб, їх паспортних даних, їх автомобілів, зброї, місця проживання, яку передавали замовникам такої інформації та отримували за це винагороду. Відповідно до посадових обов`язків доступ до ІПНП мали ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . ОСОБА_1 такого доступу не мав, але саме він організував групу з метою отримання інформації, яку йому надавали ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а він її передавав замовникам за винагороду. В ході службового розслідування вказані особи були опитані, а також було вивчено та проаналізовано всі процесуальні документи досудового розслідування, ухвали Печерського районного суду м. Києва, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 Деякі факти були аналітично розібрані та співставленні з отриманими доказами під час проведення службового розслідування. Інших доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину органом досудового розслідування дисциплінарній комісії не було надано. Комісія прийшла до висновку, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, що і стало підставою для його звільнення з органів НП. Просять відмовити у задоволення позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

03.05.2024 року на адресу начальника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в області від 03.05.2024 року вих. № 55/1306 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов`язків оперуповноваженими ВКП того ж підрозділу поліції капітаном поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_7 , зокрема здобутті інформації з ІПНП України, що призвело до проведення обшуків за їх місцем мешкання та повідомленням їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в рамках досудового розслідування, відомості про яке 18.07.2023 внесені до ЄРДР за № 42023110000000227 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362 КК України.

06.05.2024 року за вх. № 4838 до Головного управління надійшло подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування від Одеського управління ДВБ.

13.05.2024 року наказом начальника ГУНП в Одеській області № 1200 з метою повної та всебічної перевірки відомостей викладених в доповідній записці начальника УГІ Головного управління від 03.05.2024 року призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений 15.05.2024 року.

27.05.2024 року наказом начальника ГУНП в Одеській області № 1325 продовжено строк службового розслідування, за результатами якого було складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником ГУНП в Одеській області 06.06.2024 року.

Відповідно до висновку службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-V111, частини першої статті 8 та підпунктів І, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статей 22, 24, 38, 43 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 2 статті 11 Закону України «Про Інформацію», пункту 3 статті 10, пункту 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 4.6. посадової інструкції, що виразилось в організації організованої групи, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, здійснював загальне керівництво організованою групою з вчинення злочинів та контроль за діями її учасників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підшукував осіб, стосовно яких необхідно було несанкціоновано скопіювати інформацію, яка зберігається в автоматизованій системі ІПНП, та в подальшому організовував збут цих даних через мережу інтернет, оперуповноважений ВКП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_10 (0144122), заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. (т. 2, а.с. 245-302)

Наказом ГУНП в Одеській області № 1446 від 06.06.2024 року реалізовано висновок службового розслідування та позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. (т.1 а.с. 18).

Зазначений наказ реалізовано наказом ГУНП в Одеській області від 21.06.2024 року №922 о/с, яким позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 21.06.2024 року. (т. 1, а.с. 20)

Зазначені накази є предметом оскарження у цій справі.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами першою, другою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частини першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування складається висновок.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції за недотриманням ним вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті І Дисциплінарного статуту НП України, частини першої статті 8 та підпунктів І, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, статей 22, 24, 38, 43 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 2 статті 11 Закону України «Про Інформацію», пункту 3 статті 10, пункту 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 4.6. посадової інструкції, що виразилось у створенні ОСОБА_1 організованої групи, з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, здійснення загального керівництва організованою групою з вчинення злочинів та контроль за діями її учасників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , підшукував осіб, стосовно яких необхідно було несанкціоновано скопіювати інформацію, яка зберігається в автоматизованій системі ІПНП, та в подальшому організовував збут цих даних через мережу інтернет.

Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши всі зібрані докази по справі у їх сукупності, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Аналізуючи та співставляючи висновок службового розслідування (т. 2 а.с. 245-303) та повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 від 22.05.2024 року (т. 2, а.с. 70-93), суд зазначає, що висновок службового розслідування повністю ґрунтується лише на повідомленні про підозру позивачу та відображає лише факти зазначені та викладені у цьому процесуальному документі. У висновку відсутні будь-які інші докази чи данні які б свідчили про вчинення дисциплінарного проступку та були встановлені під час службового розслідування і які були б достатніми для прийняття рішення про його наявність без посилання на підозру.

Опитані в ході службового розслідування особи позивач, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші особи не підтвердили вчинення дисциплінарного проступку, не надали жодних пояснень, щодо вчинення позивачем дій пов`язаних з порушенням Присяги, Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту НП України.

В судому засіданні, представники відповідача зазначили, що повідомлення про підозру, ухвала Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на обшук у позивача і їх співставлення з аналітичними даними стали доказами вчинення дисциплінарного проступку. Було встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які мали доступ до ІПНП, отримували інформацію шляхом входу в систему відносно інших осіб і ця інформація співпадає з даними викладеними у повідомленні про підозру позивачу. Інших доказів в ході службового розслідування встановлено не було, оскільки орган досудового розслідування відмовився надавати таку інформацію, посилаючись на таємницю слідства.

Таким чином, відповідачі зазначають про протиправне отримання інформації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , при цьому, не маючи жодних підтверджень про її замовлення ОСОБА_1 , отримання та збут.

Виходячи з цього, суд зазначає, що за таких обставин, до закінчення судового слухання у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 та інших, висновки службового розслідування є передчасними, оскільки повідомлення про підозру не є доказом вчинення злочину чи дисциплінарного проступку, а є процесуальним документом щодо висунутого обвинувачення яке ще не є доведеним, оскільки справа слухається в суді.

Крім того, як встановлено судом і не спростовується сторонами, ОСОБА_1 за своїми посадовими обов`язками не мав доступу до ІПНП та особисто не міг отримувати закриту інформацію, а причетність його до створення організованої групи, пошук замовників, отримання винагороди та інші обставини зазначенні у повідомленні про підозру можуть бути встановлені та доведені тільки в порядку визначеному законом тобто вироком суду.

Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 420/5368/18 зауважив, що кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Верховний Суд зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

В аспекті спірних правовідносин треба зауважити, що з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).

Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 09.10.2019 у справі № 812/1706/15, від 28.11.2019 у справі № 802/1969/17-а, від 30.09.2021 у справі № 814/334/17, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а, від 08.05.2019 у справі № 807/196/17.

Верховний Суд у Постанові від 17.11.2022 року справі № 480/9492/20 зазначив, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. (п. 55)

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності застосовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2020 у справі № 260/1118/18, від 28.02.2020 у справі № 825/1398/17, від 06.03.2020 у справі № 804/1758/18, від 30.07.2020 у справі № 802/1767/17-а та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19. (п. 56)

Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. (п. 57)

У свою чергу, суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Водночас саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб вважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями й документами. (п.58)

Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення. (п.75)

Верховний Суд уже наголошував на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з`ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського (постанова від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20). (п. 77)

Виходячи з викладеного та враховуючи вищенаведені Постанови Верховного Суду, у цій справі суд констатує, що висновки службового розслідування у частині встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, який полягає у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції України, порушення Присяги є передчасними і такими, що зроблені без повного з`ясування обставин та є передчасними.

Таким чином, наказ ГУНП в Одеській області №1446 від 06.06.2024 року та наказ ГУНП в Одеській області №922 о/с від 21.06.2024 «По особовому складу», яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) є протиправними та підлягають скасуванню.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався також на порушення його прав під час проведення службового розслідування яке виразилось у неознайомлені його з матеріалами під час проведення службового розслідування.

Суд відхиляє такі обґрунтування, оскільки Порядок проведення службових розслідувань не передбачає ознайомлення поліцейського із матеріалами до його закінчення.

Позивач був ознайомлений з наказом про призначення службового розслідування, наказом про його продовження, він був опитаним і надав пояснення, не заявляв жодних клопотань, окрім ознайомлення з матеріалами.

Таким чином, його права під час проведення службового розслідування жодним чином не були порушені і відповідач діяв в цій частині правомірно.

Щодо включення до складу Дисциплінарної комісії співробітників ВМЗК Одеського управління ДВБ НПУ А. Топчія та ОСОБА_11 які приймали безпосередню участь при проведенні обшуку у позивача, а ОСОБА_4 07.12.2023 склав рапорт на ім`я начальника Одеського Управління ДВБ НПУ за результатами обшуку, суд зазначає, що ці обставини не впливають на результати службового розслідування оскільки вказані особи відповідно протоколу обшуку не вчиняли приймали рішення про цю процесуальну дію, а лише були присутніми. В ході обшуку не було встановлено яких небудь обставин, які свідчили про наявність дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а були вилучені лише мобільні телефони. (а.с.23-26)

Рапорт ОСОБА_12 на який посилається позивач не містить жодних обставин щодо звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину чи дисциплінарного проступку, а лише є констатацією факту проведення слідчий дій.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що участь вказаних осіб у проведенні обшуку та подальше включення їх до складу дисциплінарної комісії не вплинуло на її висновки.

Слід також зазначити, що позивачу був відомий склад дисциплінарної комісії з моменту призначення службового розслідування та про осіб які були присутні при проведенні у нього обшуку, але відвід зазначеним особам він не заявляв. Причин такої поведінки не пояснює.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд зазначає, що середньоденний заробіток позивача становить 598,66 гривень, кількість днів за які підлягає відшкодуванню втрачений заробіток становить - 124 календарні дні (з 22.06.2024 р. по 23.10.24 р). Відповідно до стягнення 74 233,84 грн.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1446 від 06.06.2024 р. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №922 о/с від 21.06.2024 По особовому складу, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції).

Поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 22.06.2024.

Стягнути ГУНП в Одеській області (ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2024 по 23.10.2024 включно в сумі 74233,84 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись через десять днів.

Суддя Попов В.Ф.