Рішення № 12271124, 15.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2010 р.Справа № 25/118-10-3874 За позовом: Державного департаменту України з питань виконання покарань до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Суворовський м’ясокомбінат”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Одеської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (№14)

про стягнення 63887,10 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача: Плескан С.І., довіреність № 14-2256/лс від 22.04.2010р.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: Форостенко О.О., довіреність № 1-15/3927 від 16.06.2010р.

В судовому засіданні 15.11.2010 р. приймали участь представники сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Форостенко О.О., довіреність № 1-15/3927 від 16.06.2010р.

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат»63887,10 грн., сплачених Державним департаментом України з питань виконання покарань за м'ясо яловичини замороженої, у кількості 1851,80 кг, вартістю 34500 грн. за одиницю виміру товару, поставлених неналежної якості (згідно заяви позивача про уточнення позовних вимог від 08.10.2010 р. №14-436).

Позивач звернувся до суду із позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат»здійснити заміну 1851,80 кг м’яса яловичини замороженого неналежної якості, яке поставлено установам Державної кримінально-виконавчої служби України, на 1851,80 кг м’яса яловичини замороженого належної якості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 09.02.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №4 на поставку органам та установам Державної кримінально-виконавчої служби м’яса яловичини замороженого в кількості 1500 тон на суму 51750000 грн. Позивачем було здійснено оплату товару 12.02.2010 р. на суму 33451580 грн. (п/д №57 від 10.02.2010 р.), 10.03.2010 р. на суму 17956616 грн. (п/д №97 від 09.03.2010 р.). Відповідачем було поставлено 1500 тон м’яса яловичини на загальну суму 51750000 грн. (накладна №039/4 від 09.02.2010 р.), яке було прийнято Одеською виправною колонією (згідно рознарядки Державного департаменту України з питань виконання покарань та розподілу Управління Держдепартаменту в Одеській області) на складі відповідача та згідно із укладеним між ними договором відповідального зберігання №4/1 було передано відповідачу за накладною №44 від 09.02.2010 р. на зберігання.

Позивач зазначає, що згідно розподілів продукції за територіальними органами управління Держдепартаменту від 10.02.2010 р. за №7/1/1-120, від 16.02.2010 р. за №11-853 м'ясо яловичини поставлено в установи виконання покарань: Черкаська виправна колонія управління Держдепартаменту в Черкаській області –9,942 тони (накладна №86 від 10.03.2010 р.), Шосткинська виправна колонія управління Держдепартаменту в Сумській області –2,300 тони (накладна №101 від 12.03.2010 р.), Бориспільська виправна колонія управління Держдепартаменту у м. Києві та Київській області –2, 300 тони (накладна №103 від 15.03.2010 р.). Позивач вказує, що згідно зі звітом про результати випробувань №130/12-06 Черкаської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини (лист від 09.04.2010 р. №87А) та відповідно до приписів Прокурора Придніпровського району міста Черкаси від 09.04.2010 р. №16-822 вих/10, Прокурора Сумської області від 20.04.2010 р. за №16-127, Управління ветеринарної медицини в Бориспільському районі від 23.04.2010 р. №80 м'ясо яловичини, що було поставлено до Черкаської виправної колонії (залишок у кількості 184,8 кг), Шосткинської виправної колонії (залишок у кількості 817 кг), Бориспільської виправної колонії (залишок у кількості 850 кг) заборонено до вживання.

За розрахунком позивача загальна кількість неякісного м’яса яловичини, поставленого вказаним установам, становить 1851,80 кг, вартістю 63887,10 грн. На вимогу позивача від 17.05.2010 р. №7/1-446 про заміну неякісного м’яса відповідач, ані не надав відповіді, ані не здійснив заміну неякісного товару.

В судовому засіданні 11.10.2010 р., до початку розгляду справи по суті в порядку ст.22 ГПК України, в редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. №2453-VI, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 08.10.2010 р. за №14-436, згідно якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат»63887,10 грн., сплачених Державним департаментом України з питань виконання покарань за м'ясо яловичини замороженої, у кількості 1851,80 кг, вартістю 34500 грн. за одиницю виміру товару, поставлених неналежної якості.

При цьому, обґрунтування позивача, наведене у заяві полягає в тому, що згідно із ч.2 ст.678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

11.10.2010 р. суду було надано клопотання позивача про залучення до участі у справі Одеської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (далі –Одеська виправна колонія УДДУВП в Одеській області), обґрунтоване тим, що м'ясо яловичини заморожене в кількості 1500 тон приймала саме Одеська виправна колонія УДДУВП в Одеській області на склад ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат», а також укладала договір відповідального зберігання зазначеного товару від 09.02.2010 р. та у неї знаходиться необхідна для розгляду справи інформація.

Клопотання Позивача було задоволено судом, у зв’язку з чим ухвалою від 13.10.2010 р. згідно ст.27 ГПК України до участі у справі було залучено Одеську виправну колонію УДДУВП в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 03.11.2010 р. клопотання позивача та третьої особи про продовження строку розгляду справи задоволено, продовжено строк розгляду справи до 17.11.2010 р.

03.11.2010 р. до суду третьою особою подано пояснення по справі, в якому зазначено, що м'ясо яловичини, яке є предметом судового розгляду, придбане Державним департаментом України з питань виконання покарань у ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»за договором №4 від 09.02.2010 р. та згідно рознарядок від 10.02.2010 р. №7/1/1-120 та від 16.02.2010 р. №11-853 передане на зберігання до Одеської виправної колонії УДДУВП в Одеській області, у зв’язку з неможливістю останньої прийняти на зберігання 1500 тон м’яса згідно договору №4/1 від 09.02.2010 р. було передано ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»на відповідальне зберігання та прийнято останнім (довіреність №1 від 09.02.2010 р.).

Крім того, третя особа зазначила, що у період з лютого по квітень 2010 р. відповідач виконував умови договору купівлі-продажу та поставляв до установ виконання покарань вказане м'ясо, згідно рознарядок Держдепартаменту, а з травня 2010 р. припинив поставку м’яса, у зв’язку з чим недопоставленим до установ виконання покарань залишилось 963779,90 кг м’яса на загальну суму 27708627,13 грн.

Третя особа у поясненні також зазначає, що 22.09.2010 р. за вих.№1-7/6330 Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області було надіслано відповідачу листа з вимогою негайно повернути залишок переданого на зберігання м’яса до Одеської виправної колонії УДДУВП в Одеській області, проте 29.09.2010 р. лист з поміткою про те, що адресат ліквідований, повернуто поштовим відділенням відправнику. На думку третьої особи, такі дії відповідача свідчать про те, що останній повністю ігнорує виконання прийнятих на себе зобов’язань, що завдає значної шкоди державним інтересам в особі Держдепартаменту та Одеської виправної колонії УДДУВП в Одеській області та зриває процес забезпечення продуктами харчування осіб, які відбувають покарання в установах державної кримінально-виконавчої системи України.

Відповідач не надіслав до суду відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судові засідання 20.09.2010 р., 04.10.2010 р., 18.10.2010 р., 01.11.2010 р., 15.11.2010 р. не з’явився.

Ухвали суду від 06.09.2010 р. про порушення провадження у справі, від 20.09.2010 р., від 04.10.2010 р., від 18.10.2010 р. про відкладення розгляду справи від 13.10.2010 р., направлені на юридичну адресу відповідача (згідно Витягу з ЄДРПОУ станом на 15.10.2010 р. –Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Комсомольська,105, корпус А), повернуті відділенням поштового зв’язку до суду з відміткою про незнаходження організації за вказаною адресою та надписом про те, що організацію ліквідовано.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи №25/118-10-3874, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз’ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

У зв’язку з тим, що згідно постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Одеській області від 22.06.2010 р. про проведення виїмки у Одеської виправної колонії №14 були вилучені всі документи, які свідчать про надходження м’ясної продукції до Одеської виправної колонії №14 від ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат», про що складено протокол виїмки від 22.06.2010 р. та оригінали документів на постачання та відвантаження м’яса яловичини замороженої Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області були 06.04.2010 р. передані прокурору з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, третьою особою було надано до суду засвідчені копії документів, що стосуються предмету спору та судом при встановленні фактичних обставин справи досліджувались належним чином засвідчені копії документів, поданих Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

09.02.2010 р. між Державним департаментом України з питань виконання покарань (далі –покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат» (далі –прдавець) було укладено договір №4, за умовами п.1.1. якого продавець зобов’язується продати і відвантажити продовольство –м'ясо яловичини заморожене (далі –товар) в обсязі, асортименті і терміни згідно з рознарядками покупця відповідно до його потреби, а покупець забезпечити приймання та оплату товару за цінами 34500 грн. за 1 тону товару (з ПДВ, тарою і транспортними витратами); загальною кількістю 1500 тон на суму 51750000 грн.; строк поставки визначено –до 01.04.2010 р. Договір №4 від 09.02.2010 р. діє до 31.12.2010 р. (п.10.1. цього договору).

Відповідно до п.1.2. договору сторонами визначено, що під час укладання договору продавець вносить покупцю забезпечення його виконання у розмірі 5% його кошторисної вартості, у сумі 2587500 грн., шляхом надання договору поруки або банківської гарантії від банківської установи або страхової компанії. У разі ненадання продавцем забезпечення виконання договору, такий вважається неукладеним з усіма правовими наслідками. Покупець повертає продавцю забезпечення виконання договору про закупівлю після повного виконання останнім своїх зобов’язань по договору.

Пунктом 2.1. договору №4 від 09.02.2010 р. встановлено, що його сума складає 51750000грн.

Ціна та кількість товару вказується у специфікації, в ціну товару входить ПДВ, вартість тари, маркування, доставки, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені стосовно товару по договору (п.2.2. договору №4 від 09.02.2010 р.).

Згідно із п.3.1. договору №4 від 09.02.2010 р. поставка проданого за цим договором товару проводиться партіями автотранспортом продавця.

У пункті 3.2. договору сторони погодили, що покупець видає рознарядки продавцю на поставку товару територіальним органам управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі –управління). Поставка товару продавцем здійснюється згідно з рознарядками управління за відвантажувальними реквізитами отримувача, вказаними управлінням, протягом 20 робочих днів з дати видачі рознарядки покупцем. Отримувачами товару є установи виконання покарань та слідчі ізолятори.

Отримувач приймає товар по факту поставки згідно з накладною (п.3.5. договору №4 від 09.02.2010 р.).

Оплата товару здійснюється покупцем по факту поставки протягом 30 банківських днів з дати отримання товару на склад отримувача по мірі надходження бюджетних коштів на підставі належним чином оформлених накладних та рахунків-фактур продавця (п.4.1. договору №4 від 09.02.2010 р.).

У п.5.1. договору №4 від 09.02.2010 р. сторони погодили, що якість проданих по цьому договору товарів повинна відповідати умовам цього договору і бути підтверджена ветеринарним свідоцтвом (оригінал), якісним посвідченням (оригінал).

Залишковий термін зберігання (використання) товару повинен бути не менше 2 місяців (п.5.2. договору №4 від 09.02.2010 р.).

Відповідно до п.5.3. договору №4 від 09.02.2010 р. приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-6 від 15.06.1965 р., та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.1966 р. Приймання товару здійснюється при наявності на кожну відвантажену партію оригінала ветеринарного свідоцтва, завіреної виробником копії якісного посвідчення.

Відповідно до п.6.1. договору №4 від 09.02.2010 р. товар пакується у тару, яка забезпечує схоронність продукції при перевезенні та зберіганні. Кожне пакувальне місце товару повинно бути промаркованим і виконано таким чином, який виключає його знищення або пошкодження за час транспортування до отримувача.

У пункті 9.2. договору №4 від 09.02.2010 р. визначено, що взаємовідносини сторін і відповідальність, що не передбачені договором, регулюються «Положенням про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради міністрів СРСР від 25.07.88р. №888»та іншими нормативними актами України.

Сторонами до суду не подано доказів виконання п.1.2. договору №4 від 09.02.2010 р. в частині забезпечення його виконання з боку продавця (відповідача у справі).

Однак, суд доходить висновку про те, що подальші дії сторін, спрямовані на виконання умов вище вказаного договору, досягнення згоди щодо істотних умов договору, фактичні правовідносини, які склались між сторонами, навіть за умови відсутності забезпечення з боку продавця виконання договору, свідчать про досягнення сторонами згоди на укладання договору та фактичного його укладення.

Згідно умов договору №4 від 09.02.2010 р. покупець 09.02.2010 р. передав продавцю рознарядку №3 від 09.02.2010 р. до договору від 09.02.2010 р. №4 на поставку м’яса яловичини замороженого підрозділам Департаменту у лютому 2010 р., про що свідчить особистий підпис директора ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат». Згідно зазначеної рознарядки 1500 тон м’яса виділено УДДУВП в Одеській області.

На виконання умов договору №4 від 09.02.2010 р. продавцем було поставлено (склад продавця) товар, обумовлений договором, Одеській виправній колонії УДДУВП в Одеській області за накладною №039/4 від 09.02.2010 р. на підставі довіреності №19 від 09.02.2010 р.

В свою чергу покупець платіжними дорученнями №57 від 10.02.2010 р. на суму 33451580 грн., у т.ч. ПДВ –5575263,33 грн., та №97 від 09.03.2010 р. на суму 17958616 грн., у т.ч. ПДВ –2993102,67 грн. здійснив часткову оплату за м'ясо яловичини згідно накладної №039/4 від 09.02.2010 р. на загальну суму - 51410196 грн. Факт проведення оплати також підтверджується виписками з рахунку платника –ДКУ за 12.02.2010р. та 10.03.2010р.

Таким чином, відповідач поставив позивачу м’ясо яловичини в кількості 1500 тон (кількість, що визначена умовами договору №4 від 09.02.2010 р.), тобто ним виконані зобов’язання за договором в частині здійснення самого факту поставки. Одночасно, позивач виконав зобов’язання частково, сплативши не всю суму за отриманий товар, а лише 51410196 грн. (замість 51750000 грн., обумовлених договором).

Разом з цим, як свідчать матеріали справи та зазначають сторони, за відсутності можливості зберігання Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області поставленого за договором №4 від 09.02.2010 р. м’яса в кількості 1500 тон., 09.02.2010 р. між ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»(далі –зберігач) та Одеською виправною колонією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області (далі –поклажодавець) було укладено договір зберігання №4/1, строк дії якого визначено сторонами до 31.12.2010 р. (п.5 цього договору).

За умовами п.1.1. договору зберігання №4/1 від 09.02.2010 р. поклажодавець передає зберігачеві на зберігання м'ясо яловичини заморожене ДСТУ.779-55 в кількості 1500 тон за ціною 28750 грн. на загальну суму 43125000 грн. без врахування ПДВ.

Зберігач зобов’язується забезпечити зберігання предмету зберігання на своїй території під матеріальну відповідальність особи, спеціально призначеної поклажодавцем; не користуватися предметом зберігання без дозволу поклажодавця; вжити усіх заходів, що передбачені договором або необхідні для забезпечення цілісності предмету зберігання; негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання; у разі небезпеки втрати або пошкодження предмету зберігання, змінити спосіб, місце та інші умови зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця; на першу вимогу поклажодавця негайно повернути йому предмет зберігання повністю або частково (п.2 договору зберігання №4/1 від 09.02.2010 р.).

У відповідності до умов договору №4/1 від 09.02.2010 р. поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберігання м'ясо яловичини у кількості 1500 тон на загальну суму 43125000 грн. за накладною №44 від 09.02.2010 р. на підставі довіреності №Л від 09.02.2010р.

Розглянувши вимогу позивача щодо поставки йому товару неналежної якості, суд встановив наступне.

В матеріалах справи наявні копії ветеринарного свідоцтва на м'ясо яловичини мороженої у кількості 62500 кг., видане Приватному підприємству «Вікторі-Проджект»ветеринарною клінікою Красноокнянського району 09.02.2010 р., із зазначенням, що продукція направляється до УДДУВП в Одеські області через ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат».

Згідно наявного в матеріалах справи посвідчення про якість №116/79 м'ясо яловичини мороженої вагою 62500 кг було виготовлене 06.02.2010 р. та має термін зберігання –12 місяців при температурі «-12°С».

Із зазначених документів вбачається, що товар, який був поставлений за договором №4 від 09.02.2010 р., є якісним та придатним протягом року від дати поставки.

Однак, зі звітів держветлабораторій вбачається, що фактично поставлений товар є неякісним та непридатним для вживання в цілях, задля яких він був придбаний, про що свідчать нижченаведені документи.

Представником Одеської виправної колонії було отримано у ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»із відповідального зберігання за накладними №04-1/1 від 18.02.2010 р., на підставі довіреності №24 від 15.02.2010 р., 200 тон м’яса яловичини на суму 5750000 грн., №04-1/4 від 18.03.2010 р., на підставі довіреності №50 від 18.03.2010 р., 100 тон м’яса яловичини на суму 2875000 грн., №04-1/3 від 09.03.2010 р. на підставі довіреності №37 від 01.03.2010 р. 100 тон м’яса яловичини на суму 2875000 грн. для передачі установам виконання покарань згідно розподілів Державного департаменту України з питань виконання покарань №7/1/1-120 від 10.02.2010 р. та №7/1/1-172 від 24.02.2010 р., Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області №11-83 від 16.02.2010р.

За накладною №86 від 10.03.2010 р. Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області згідно розподілу №11-853 від 16.02.2010 р. на підставі довіреності №32 від 09.03.2010 р. було передано Черкаській виправні колонії УДДУВП в Черкаській області м'ясо яловичини у кількості 9,942 кг за ціною 28750 грн. (без ПДВ) на суму 285832,50 грн.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи звіту Черкаської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про результати випробувань №130/12-06, оформленого за результатами дослідження однієї проби м’яса яловичини, надісланої 07.04.2010 р., що належить Черкаській ВК №62 (маса партії 9,924 кг, накладна №86 від 09.03.2010 р., якісне посвідчення №256/68) та листа Черкаської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини №87А від 09.04.2010 р. показники негативні, м'ясо яловичини не придатне для вживання в їжу людям.

09.04.2010 р. прокуратурою Придніпровського району м. Черкаси начальнику ЧВК-62 УДДУВП в Черкаській області було надіслано припис №16-822 вих/10 про усунення порушень чинного законодавства, з вимогою заборонити вживання м’яса яловичини, яке було централізовано поставлене протягом поточного року до Черкаської ВК№62 УДДУВП в Черкаській області від Одеської ВК №14 до отримання офіційного висновку Черкаської РД лабораторії ветеринарної медицини. Крім того, у приписі висунуто вимогу невикористане м'ясо залишити до спеціального розпорядження на зберігання в продовольчому складі ЧВК №62, провести його облік в кількісному та грошовому еквіваленті, про що скласти відповідний акт.

Із листа ТВО заступника начальника управління з інтендантського та комунально-побутового забезпечення УДДУВП у Черкаській області від 07.05.2010р. №11/2161 вбачається, що у Черкаській виправній колонії №62 на відповідальному зберіганні знаходиться м'ясо ялове в кількості 184,8 кг, яке заборонене до вживання в їжу приписом прокуратури Придніпровського району м. Черкаси №16-822 вих/10 від 09.04.2010 р.

За накладною №101 від 12.03.2010 р. Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області згідно розподілу №11-853 від 16.02.2010 р. на підставі довіреності №22 від 11.03.2010 р. було передано Шосткинській виправній колонії №66 УДДУВП в Сумській області м'ясо яловичини у кількості 2,300 кг за ціною 28750 грн. (без ПДВ) на суму 66 125грн.

Згідно припису прокуратури Сумської області №16-127 від 20.04.2010 р. 11-12 березня 2010 р. до установ виконання покарань та попереднього ув’язнення Сумської області, через ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»та Одеську виправну колонію №14 УДДУВП в Одеській області, було поставлено морожене м'ясо яловичини у кількості 10 тис. кг, у т.ч. до Шосткинської виправної колонії №66 –2,3 тис. кг. Як зазначено у приписі, в документах, якими супроводжувались вказані поставки м’яса яловичини, не зазначено його виробника, сортність та категорію цієї продукції, її відповідність державним стандартам, технічним умовам, іншим показникам якості; тара, упаковка і маркування цієї продукції відсутні, а її походження невідоме. Припис свідчить про те, що згідно висновків фахівців Сумської регіональної державної лабораторії Державного комітету ветеринарної медицини України 3603 від 15.04.2010 р., вищевказана партія м’яса мороженої яловичини не відповідає встановленим показникам якості, у ході дослідження встановлено наявність у м’ясі паличок та «коків»понад допустимої норми та розпад м’язової тканини, що вказує на несвіжість даного продукту. Використання даного м’яса при готуванні страв в умовах виправних установ є недопустимим.

У зв’язку з викладеним у приписі прокуратури Сумської області №16-127 від 20.04.2010 р. викладено вимогу про негайне припинення подальшого використання вказаного м’яса яловичини при приготуванні страв для харчування засуджених і ув’язнених установ виконання покарань та попереднього ув’язнення Сумської області.

Із листа УДДУВП в Сумській області №11/92 від 27.04.2010 р. вбачається, що приймання вище вказаного м’яса яловичини здійснювала постійно діюча комісія установ згідно Методичних рекомендацій «Щодо порядку приймання та збереження продовольства в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та на центральній базі забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань»від 16.12.2008 р. При цьому, в листі зазначається, що супровідні документи на продукцію відповідали встановленим вимогам та шляхом орнолептичного огляду продовольства комісією відхилень відповідності якості товару не встановлено, про що були складені відповідні акти. Крім того, з листа вбачається, що станом на дату винесення припису прокурора (20.04.2010 р.) залишки м’яса на складах області становлять 817 кг, зберігання якого організовано на базі Шосткінської ВК №66.

За накладною №103 від 15.03.2010 р. Одеською виправною колонією УДДУВП в Одеській області згідно розподілу №11-853 від 16.02.2010 р. на підставі довіреності №28 від 15.03.2010 р. було передано Бориспільській виправній колонії №119 УДДУВП в Київській області м'ясо яловичини у кількості 2,911 кг за ціною 28750 грн. (без ПДВ) на суму 83691,25грн.

Згідно припису №80 від 23.04.2010р. Управління ветеринарної медицини в Бориспільському районі, у зв’язку з тим, що по результатам експертного висновку №0517/10-04 від 19.04.2010 р. вищевказане м'ясо не відповідає ДСТУ 4426:2005, висунуто вимогу Бориспільській ВК-119 м'ясо яловиче морожене в кількості 1107 кг повернути постачальнику або провести утилізацію до 27.04.2010 р.

Оцінивши вище наведені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив ч.3 ст.677 ЦК України, в частині обов’язку передати покупцю –позивачу товар, на який було встановлено строк придатності –12 місяців, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку. Як вбачається з матеріалів справи, після спливу 2 місяців з моменту придбання м’яса яловичини за договором №4 від 09.02.2010 р. воно виявило неїстівні властивості. При цьому, товар, який був придбаний у ТОВ „Суворовський м’ясокомбінат”, знаходився на відповідальному зберіганні останнього та видавався Одеській виправній колонії ДДУВП в Одеській області за декілька днів до постачання отримувачам, тобто ТОВ „Суворовський м’ясокомбінат” відповідав за належне зберігання м’яса яловичини, з метою збереження його якості.

Листом №7/1-446 від 17.05.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про заміну поставленої неякісної продукції. Доказів, заміни відповідачем неякісної продукції або надання відповіді на звернення позивача до суду не надано.

Крім того, суду надано документи, які свідчать про неналежне ставлення до виконання відповідачем до обов’язків, визначених договором зберігання №4/1 від 09.02.2010 р.

Так, в матеріалах справи наявний протокол перевірки наявності продовольства на ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат»від 22.04.2010 р. комісією у складі представників Державного департаменту України з питань виконання покарань та Одеської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області, із якого вбачається відсутність на території м’ясокомбінату майна (продовольства) –м’яса яловичини у кількості 1100 тон, яке передано на зберігання поклажодавцем –Одеською виправною колонією управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області.

Крім того, відсутність м’яса яловичини, переданого на зберігання, відображена в інвентаризаційному описі та Одеської виправної колонії управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області від 31.08.2010 р.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав неналежним чином, здійснив поставку неякісної продукції, не забезпечив належного зберігання товару, що стало підставою для позивача звернутись до суду з даним позовом для захисту прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем надано суду на огляд рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010 р. у справах №9/193-10-3578, №9/183-10-3484 за участю в якості позивача –Державного департаменту України з питань виконання покарань та ТОВ «Суворовський м’ясокомбінат», як відповідача, предметом спору у яких були правовідносини сторін щодо поставки м’яса курей неналежної якості та втрата м’ясних консервів, переданих м’ясокомбінату на зберігання.

Уважно дослідивши подані позивачем рішення, суд зазначає, що вони не стосуються суті спору по справі №25/118-10-3874, але бере до уваги те, що, як вбачається із цих судових рішень, поведінка відповідача щодо недобросовісного відношення до виконання взятих на себе договірних зобов’язань носить систематичний характер.

З врахуванням вище проаналізованих обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно до ч.1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

За положеннями ч.4 ст.673 ЦК України якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

          Згідно до ч.3 ст.677 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

          Положеннями ч.2 ст.678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

          За приписами ч.2 ст.679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частина 1 статті 942 ЦК України визначає, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Частина 2 ст.951 ЦК України передбачає, що, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи те, що Державним департаментом України з питань виконання покарань було здійснено оплату товару, тоді як Товариством з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат»було поставлено товар неналежної якості, у позивача згідно ч.2 ст.678 ЦК України виникло право вимагати повернення сплаченої за поставлений неякісний товар грошової суми.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позовні вимоги Державного департаменту України з питань виконання покарань про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суворовський м’ясокомбінат»63887,10 грн., сплачених Державним департаментом України з питань виконання покарань за м'ясо яловичини замороженої, у кількості 1851,80 кг, вартістю 34500 грн. за одиницю виміру товару, поставленого неналежної якості.

Згідно ст.49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються судові витрати, а саме 639 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов позивача повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Суворовський м’ясокомбінат” (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Комсомольська,105 корп.А, код ЄДРПОУ 32653709) на користь Державного департаменту України з питань виконання покарань (04050, м. Київ, вул. Мельникова,81, код ЄДРПОУ 08562542) 63887 (шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 10 коп., сплачених за товар неналежної якості, 639 (шістсот тридцять дев’ять) гривень державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

          Суддя

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

          Повний текст складено 16.11.2010 р.