Рішення № 122710285, 30.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року № 320/11120/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

провизнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 07.04.2021, викладене в листах від 09.04.2021 №2600-0309-8/60868 та від 04.06.2021 №15136-14520/Д-02/8-2600/21 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідками Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №21-186 зп, 21-187 зп відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.04.2020 в розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №№21-186 зп, 21-187 зп про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано на його звернення до відповідача з питання здійснення перерахунку його пенсії, що була призначена за вислугою років згідно Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до Постанови №657 від 30 серпня 2017 року на підставі довідок Офісу генерального прокурора. Втім, відповідачем відмовлено у здійсненні такого перерахунку, вказано на відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом установлено таке.

ОСОБА_1 з 03 серпня 2006 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, в редакції Закону від 12 липня 2001 року/ у розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати старшого прокурора відділу.

Постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 14.11.2016 року зобов`язано Правобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України « Про прокуратуру», з 01 червня 2016 року згідно довідки №18-518зп від 24 березня 2016 року, виданої Генеральною прокуратурою України, в розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 21.02.2017 роз`яснено постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, а саме: перерахунок та виплата ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови суду від 14 листопада 2016 року має бути здійснена з 01 червня 2016 року згідно довідки №18-518зп від 24 березня 2016 року, виданої Генеральною прокуратурою України, в розмірі 90% місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.

Згідно довідки Офісу Генерального прокурора від 12.03.2021 № 21-186 зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 , про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою І заступника начальника Головного управління становить: посадовий оклад 48 672,00 грн; надбавка за вислугу років (45 %) 21 902,400 грн; матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) 5881,20 грн, 5881,20 грн. Всього 82 336,80 грн.

Відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 12.03.2021 № 21-187 зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, виданої ОСОБА_1 , про те, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою І заступника начальника Головного управління становить 81127 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про проведення перерахунку пенсії.

Листами від 09.04.2021 №2600-0309-8/60868 та від 04.06.2021 №15136-14520/Д-02/8-2600/21 разом з рішенням від 07.04.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшла відповідь, у якій, зокрема, зазначено, що органи Пенсійоного фонду України, які здійснюють перерахунки вже призначених пенсій працівникам прокуратури, керуються діючою на момент перерахунку статтею 86 Закону № 1697-VII, яка регулює питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Зокрема, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною 15 статті 86 Закону № 1697-VII передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначено, що в разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 року згідно наданої довідки від 12.03.2021 №21-187зп (за нормами чинними на 26.03.2020), виданої Офісом Генерального прокурора України, і з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір пенсії з 01.04.2020 року із обмеженням максимального розміру становитиме 16380,00 грн, з 01.07.2020 17120,00 грн. У разі перерахунку пенсії з 01.02.2021 року згідно довідки від 12.03.2021 року №21-186 зп ( за нормами чинними на 01.01.2021) виданої Офісом Генерального прокурора України, із врахуванням зазначеного вище, розмір пенсії з 01.02.2021 року із обмеженням максимального розміру становитиме 17 690,00 грн. Відтак, оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію за рішенням суду в розмірі 29 984,98 грн., проводити такий перерахунок недоцільно.

Позивач, вважаючи дану відмову протиправною і незаконною та такою, що порушує його конституційні права на соціальний захист і нaлежне пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією та Законами України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з такого.

Позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 15 листопада 1991 року/ в редакції Закону від 12 липня 2001 року/ у розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати старшого прокурора відділу.

Статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ), було визначено наступне: прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України Про прокуратуру №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року Про прокуратуру №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України Про прокуратуру;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Суд встановив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, згідно якого:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України Про прокуратуру, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

В якості аргументу, що слугував відмовою в перерахунку пенсії у розмірі 90% та без обмеження максимального розміру, відповідач зазначає, що відповідно до статті 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що питання розрахунку пенсії позивачу було вирішено постановою Солом`янського районного суду м.Києва від 14.11.2016 року, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Відтак, встановлено, що позивачу має здійснюватись розрахунок пенсії у розмірі 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Вперше офіційне тлумачення статті 58 Конституції України Конституційний Суд надав у своєму рішенні №1-зп/97 від 13 травня 1997 року, в якому зазначив, що незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів в часі означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.

Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Цю правову позицію Конституційний Суд України ще раз повністю підтвердив у своїх рішеннях від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012; від 13 травня 1997 року №1-зп; від 9 лютого 1999 року№ 1-рп/99; від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 03 серпня 2006 року, наступні перерахунки пенсії максимальним розміром не обмежувалися через відсутність на той час таких правових норм.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Як слідує з пункту 1 та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VIII від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року. Крім того, згідно п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Отже, законодавцем чітко визначено коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VII.

Крім того, як зазначалося вище, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.

Статтею 86 Закону № 1697-VII врегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Частиною першою статті 86 Закону № 1697-VII визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років у певному розмірі.

Відповідно до частини другої статті 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 № 3668-VI до ст. 50-1 Закону від 05.11.91 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III) внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Частинами першою - третьою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні адміністративної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. TheUnitedKingdom № 44277/98).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, правових позицій Конституційного Суду України, викладених у рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011, при призначенні позивачу пенсії, позивач мав очікувані сподівання, що її розмір не буде обмежений, оскільки відповідне право на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, було встановлено рішення суду, яке набрало законної сили, та є обов`язковим до виконання державними органами.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відмова у перерахунку пенсії, у зв`язку з її зменшенням через обмеження граничним розміром, є втручанням у майнові права позивача в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом та викладена у постановах від 12.11.2019 справа №360/1428/17 та від 04.03.2021 №589/3997/16-а, а тому позивач має право на відповідний перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Разом з тим, на незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій Верховний Суд України (далі ВСУ) у рішеннях № 21-348а/13, № 21-420а/13 від 10.12.2013 року, № 21-2432/15 від 06.10.2015 року та інших вказував, що при перерахунку пенсій повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент призначення. Це узгоджується і з правовими висновками, викладеними в постановах ВСУ у справах № 263/15245/16-а, № 490/5366/16-а, № 725/1352/16-а, № 310/6638/16-а від 10.04.2019 р., № 752/17381/16-а від 19.07.2021 р.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд звертає увагу, що спірні правовідносини стосуються перерахунку пенсій, а не призначення нової пенсії. Внесені зміни щодо обмеження розміру пенсії граничним розміром стосуються порядку призначення нових пенсій прокурорам.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу неправомірно було відмовлено у перерахунку пенсії за наведених підстав.

Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Відтак, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Зважаючи на те, що постановою Солом`янського районного суду м.Києва у справі №760/13136/16-а, встановлено обрахунок пенсії позивача виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від від розміру місячної заробітної плати, Пенсійний фонд не наділений повноваженнями трактування рішення суду та змінювати встановлене в судовому порядку право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром у розмірі 90%.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 07.04.2021, викладене в листах від 09.04.2021 №2600-0309-8/60868 та від 04.06.2021 №15136-14520/Д-02/8-2600/21 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зобов`язанння Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідками Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №21-186 зп, 21-187 зп відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.04.2020 в розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №№21-186 зп, 21-187 зп про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії.

Щодо вимог, які стосуються здійснити виплату заборгованості, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат, суд зазначає таке.

Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку та виплаті будуть порушені. Як наслідок слід констатувати, що згадані вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню.

Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимим доказами правомірності своїх дій.

Натомість, позивачем доведено та надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 07.04.2021, викладене в листах від 09.04.2021 №2600-0309-8/60868 та від 04.06.2021 №15136-14520/Д-02/8-2600/21 про відмову здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 згідно з довідками Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №21-186 зп, 21-187 зп відповідно до вимог частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 01.04.2020 в розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідках Офісу генерального прокурора від 12.03.2021 №№21-186 зп, 21-187 зп про заробітну плату, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.