Рішення № 12270975, 09.11.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р.Справа № 7/438-10-4473 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад-Продакшн” ЛТД, м.Луцьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів”, с.Беліно Балтського району Одеської області

про стягнення 230200,48 грн.

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Ляпідевська Н.М., за довіреністю.

Від відповідача –не з’явився.

Представником позивача подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Каскад-Продакшн” ЛТД (далі –Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з закритого акціонерного товариства „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” (далі –Відповідач) заборгованості у сумі 230200,48 грн., з яких 226000,00 грн. –сума основного боргу, 4200,48 грн. –сума штрафних санкцій.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Керуючись ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

08.07.2010р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №25/10 (далі –Договір).

На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 226000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №23901 від 11.08.2010р., №24006 від 12.08.2010р., №24364 від 16.08.2010р., №24564 від 17.08.2010р., №25120 від 20.08.2010р.

Згідно пункту 5.2. Договору Покупець (Відповідач) проводить розрахунки з Постачальником (Позивачем) протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Днем оплати вважається день поступлення коштів на поточний рахунок Постачальника.

В пункті 3.3. Договору зазначено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі відповідної партії товару та підписання сторонами накладних.

Незважаючи на зазначене, Відповідач умови Договору стосовно оплати за поставлений товар не виконав, грошові кошти у сумі 226000,00 грн. не перерахував згідно до видаткових накладних та довіреностей, підписаних сторонами.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну прострочки, за кожен день від суми неоплаченого товару.

Отже, Позивачем була нарахована пеня за прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, а також з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 4200,48 грн., що має своє відображення у представленому розрахунку.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не заперечуються відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства „Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” (Одеська область, Балтський район, с.Беліно. Код ЄДРПОУ 04689382. Р/р 26005124391 в ВАТ „МТБ”, м.Іллічівськ, МФО 328168) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад-Продакшн” ЛТД (м.Луцьк, вул. Єршова, 3. Код ЄДРПОУ 13345568. Р/р 26004229244001 в ВРУ КБ „Приватбанк”, МФО 303440) 226 000 /двісті двадцять шість тисяч/ грн. 00 коп. основного боргу, 4200 /чотири тисячі двісті/ грн. 48 коп. штрафних санкцій, 2 302 /дві тисячі триста дві/ грн. 00 коп. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення

строку подання апеляційної скарги.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя