Рішення № 122709249, 30.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Справа№200/5801/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення №057350008080 від 17.04.2024; зобов`язати зарахувати до пільгового стажу кожен повний рік роботи гірником очисного забою як один рік 3 місяця із застосуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8; зобов`язати зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за постановою №202 періоди з 01.08.2004 по 03.08.2004, з 01.04.2022 по 05.04.2022, до страхового стажу періоди з 15.08.1997 року по 30.09.1997, з 01.10.1997 по 24.02.1998; зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення 08.04.2024.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням відповідача йому відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав недостатності стажу, що на думку позивача є протиправним, оскільки обчислення страхового стажу здійснювалося відповідачем із порушеннями, що призвели до заниження його тривалості.

За змістом позову відповідач протиправно не застосував роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівника, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачає кратність врахування до підземного стажу періоду зайнятості на цих роботах за провідними професіями.

Позивач також зауважив на протиправності неврахування періодів його зайнятості на роботах, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначив, що право на зарахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу підтверджено відомостями трудової книжки та уточнюючими довідками, які були ним додані до заяви про призначення пенсії за віком.

Окрім цього, позивач наполягав на протиправності неврахування відповідачем до страхового стажу періодів роботи через недоліки оформлення трудової книжки відсутність дати заповнення трудової книжки та зазначив, що зазначений недолік оформлення не може впливати на його право на призначення пенсії за віком, оскільки заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, підстави незгоди із позовом зазначив у наданому до суду відзив. Згідно з викладеним у відзиві підстави для скасування рішення про відмову позивачу в призначенні пенсі відсутні, страховий та пільговий стаж позивача обчислено під час розгляду наданої заяви про призначення пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач зауважив на правомірності неврахування до стажу певних періодів роботи через недоліки оформлення трудової книжки..

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.04.2024 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Надану позивачем заяву за правилами екстериторіальності розглянуто Управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що є відповідачем у справі

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.04.2024 року № 057350008080 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно через відсутність необхідного стажу на роботи на підземних і відкритих гірничих роботах. В рішенні зазначено, що страховий стаж заявника - 23 роки 10 місяців 1 день; стаж роботи стаж на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України № 202, - 17 років 7 місяців 7 днів, в тому числі за провідними професіями - 6 років 4 місяців 3 дні, навчання- 24 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи, згідно записів трудової НОМЕР_1 з 15.08.1997 по 30.09.1997 та з 01.10.1997 по 24.02.1998 оскільки на титульній сторінці трудової книжки не зазначена дата заповнення трудової книжки.

Згідно з розрахунком стажу відповідачем враховано до пільгового стажу (ст. 14, Пост. 202, підземні, список 1 р 1 п-р 1, п. а-в) періоди з 01.03.2000 по 08.03.2004, з 24.03.2004 по 31.05.2004, з 16.06.2004 по 31.07.2004, з 04.08.2004 по 08.09.2004, з 27.09.2004 по 15.10.2007, з 20.10.2007 по 31.03.2022, з 06.04.2022 по 04.04.2024, періоди навчання з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2004 по 15.06.2004. Відповідно до розрахунку пільговий стаж обчислено з коефіцієнтом 1.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону № 1058-IVпрацівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно з п. 5Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосуванняЗакону України "Про пенсійне забезпечення", обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII".

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 року прийняв постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосуванняЗакону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". На даний часпостанова КМУ № 81 від 22.02.1992 рокує чинною.

Також 02.10.2018 року Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування роз`яснення № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтеюЗакону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановоюКабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В періоді, в якому позивачу оформлялася трудова книжка діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 року (надалі Інструкція № 58).

Згідно з пунктами 1.1. Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Підпунктами 2.2. Інструкції № 58 передбачалося, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про винагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується 05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п. 2.14 Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи,професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Підпунктом 2.27 Інструкції № 58 встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Згідно з підпунктом 2.27 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон № 504/96-ВР) за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Як свідчить роз`яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08.02.2016 № 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання правомірності визначення тривалості страхового та пільгового стажу суд виходить із змісту документів, що розглядалися відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

В оскаржуваному рішенні від 17.04.2024 року № 057350008080 зазначено, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи позивача з 15.08.1997 по 30.09.1997, з 01.10.1997 по 24.02.1998 на підставі відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 через невизначення на титульній сторінці трудової книжки дати її заповнення.

Трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача в період з15.08.1997 по 30.09.1997 (записи 1-2) учнем слюсаря по ремонту обладнання котельної, в період з 01.10.1997 по 24.02.1998 (записи 3-5) учнем слюсаря та слюсарем по ремонту обладнання котельної 2 розряду.

Відповідно до положень Інструкції №58 заповнення трудової книжки здійснюється роботодавцем, а не працівником, а тому відповідальним за заповнення записів трудової книжки є підприємство роботодавець, а відтак відсутня вина позивача у заповненні трудовій із порушеннями. Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки, а отже не може бути обмежений в праві неврахування до трудового стажу періоду роботи на підприємстві внаслідок порушення відділом кадрів правил оформлення записів про особу трудовій книжці.

Положеннями Закону 1058-ІУ, підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Відповідний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14989/15-а (адміністративне провадження № К/9901/11030/18).

Виявлений відповідачем недолік оформлення трудової книжки відсутність дати заповнення трудової книжки не ставить під сумнів факт зайнятості позивача на роботах протягом зазначеного періоду із врахуванням відсутності недоліків у оформлення безпосередньо записів про роботу позивача.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про безпідставність неврахування відповідачем до страхового стажу періодів з 15.08.1997 по 30.09.1997, з 01.10.1997 по 24.02.1998 та обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання їх врахувати.

Наявним в матеріалах справи розрахунком стажу підтверджено неврахування відповідачем до пільгового стажу періоду перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.08.2004 по 03.08.2004, з 01.04.2022 року по 05.04.2022 та врахування до підземного стажу періодів роботи без застосування коефіцієнтів кратності, що передбачені роз`ясненням № 8 від 20.01.1992, втім, в рішенні про відмову в призначенні пенсії підстави такого врахування не визначені.

Під час встановлення правомірності такого неврахування суд виходить із наступного.

Відповідно до записів трудової ї книжки серії НОМЕР_2 позивач в період з 15.03.2004 по 08.09.2004 працював у Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська» гірником очисного вибою (записи 11-13 трудової книжки), в період з 20.10.2007 по 05.03.2024 у ПрАТ «Шахтоуправління Покровське» (що є правонаступником ПАТ «Шахтоуправління Покровське», ВАТ «Вугільна компанія Красноармійська Західна № 1», ВАТ «Шахтоуправління Покровське», ПАТ «Шахтоуправління Покровське»), у т.ч. в період з 24.12.2014 по 01.06.2022 на посаді механіка дільниці підземного з повним робочим днем в шахті (записи 16-27). Відомості про роботу позивача ПраТ «Шахтоуправління Покровське» підтверджено наданою позивачем довідкою ПрАТ «Покровське» № 386 від 04.04.2024 про підтвердження наявного трудового стажу, згідно з якою позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати протягом 5 днів у квітні 2022 року. Згідно з довідкою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» № 01/11-48/9 від 06.03.2024 позивач в період з 15.03.2004 по 08.09.2024 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля, що передбачено Списком 1, затвердженим постановою КМУ № 36 від 16.01.2003, при цьому у довідці наявна відмітка про перебування позивача у безоплатній відпустці протягом 3 днів у серпні 2004 року.

Як свідчить роз`яснення Міністерства соціальної політики України, наведене у листі від 08.02.2016№ 713/039/161-16, періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, днів відпустки без збереження заробітної плати за умови що 1) вони пов`язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.

В матеріалах справи відсутні документи, які б надавали можливість встановити причини перебування позивача у безоплатній відпустці в період з 01.08.2004 по 03.08.2004, з 01.04.2022 року по 05.04.2022 та підтвердити таке перебування виробничою необхідністю, через що суд дійшов висновку про недоведення позивачем наявності підстав включення до пільгового стажу періодів його перебування у безоплатній відпустці, через що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

З приводу незастосування відповідачем роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 суд зазначає таке.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: - кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; - кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Суд звертає увагу на те, що необхідністьзастосування вказаних роз`яснень підтверджена Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а (2-а/333/1/17).

Оскільки на час трудової діяльності позивача і на цей час роз`яснення №8, так іПостанова КМУ № 81 від 22.02.1992 були чинними ,суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неправомірне неврахування відповідачем положень цього роз`яснення під час обчислення пільгового стажу роботи, а тому вимоги про зобов`язання зарахувати до пільгового стажу кожен повний рік роботи гірником очисного забою як один рік 3 місяця із застосуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Встановлення під час розгляду справи протиправності неврахування відповідачем стажу роботи позивача на підставі відомостей трудової книжки, що спричинило невірне визначення відповідачем тривалості загального стажу роботи позивача є підставою для висновку про невідповідність рішення №057350008080 від 17.04.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії з підстав недостатності стажу позивача статті 2 КАС України та наявність підстав для визнання його протиправним та скасування. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позивачем вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 08.04.2024 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Щодо вимог про зобов`язання призначити пенсію, то зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки питання про призначення пенсії має вирішуватися після визначення територіальним управлінням пенсійного фонду тривалості пільгового стажу позивача із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні.

Отже, заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає за можливе присудити на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Законів України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №057350008080 від 17.04.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 08.04.2024 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні та зарахувати до підземного стажу кожен повний рік роботи позивача гірником очисного забою як один рік 3 місяця із застосуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 та до страхового стажу періоди з 15.08.1997 року по 30.09.1997, з 01.10.1997 по 24.02.1998.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач) адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_3

Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (відповідач) адреса: 21100, м. Вінниця, вул. Зодчих 22, код ЄДРПОУ 13322403

Суддя А.С. Михайлик