Рішення № 122709117, 31.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа №160/21736/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

12.08.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 за вих. № 43060-29902/ С-01/8-0400/24 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 в стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівник освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ період навчання у Дніпропетровському педагогічному училищі з 01.09.1981 по 26.06.1984;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зарахувати ОСОБА_1 в стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ наступні періоди роботи:

1) з 21.08.1984 по 14.07.1986 (01 рік 10 місяців 24 дні);

2) з 21.07.1986 по 14.09.1987 (01 рік 01 місяць 24 дні);

3) з 01.10.1987 по 10.05.1990 (02 роки 07 місяців 10 днів);

4) з 15.05.1990 по 08.07.1991 (01 рік 01 місяць 24 дні);

5) з 08.07.1991 по 24.10.1991 (00 років 03 місяці 17 днів);

6) з 28.10.1991 по 31.03.1998 (06 років 05 місяців 04 дні);

7) з 01.04.1998 по 24.07.2002 (06 років 03 місяці 24 дні);

8) з 10.01.2012 по 01.10.2018 (06 років 08 місяців 22 дні);

9) з 02.10.2018 по 28.06.2024 (05 років 08 місяців 27 днів);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що13.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та документами про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області№ 045550025514 від 24.06.2024 їй було призначено пенсію за віком з 29.06.2024, однак без нарахування грошової допомоги відповідно до пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.07.2024 ОСОБА_1 звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила призначити разову допомогу у розмірі 10-ти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, яка передбачена пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 № 43080-29902/С-01/8-0400/24 ОСОБА_1 надано відповідь, в якій зазначено, що для визначення права на виплату грошової допомоги, Вам необхідно надати довідку на підтвердження факту роботи в закладі на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, на дату досягнення пенсійного віку та довідки про зазначення факту перебування/не перебування в учбових відпустках, у відпустках за доглядом за дитиною до 3-х років та у відпустках без збереження заробітної плати.

ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо відмови їй в нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з чим звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи визначено суддю Ремез К.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

11.09.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти даного адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та документами про призначення пенсії за віком 13.06.2024.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області№045550025514 від 24.06.2024 їй було призначено пенсію за віком з 29.06.2024, однак без нарахування грошової допомоги відповідно до пункту 7-1Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач зазначає, що 01.07.2024 ОСОБА_1 звернулась з заявою про допризначення пенсії для вирішення питання щодо обчислення страхового стажу, який дає право щодо нарахування зазначеної грошової допомоги згідноЗакону № 1058.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 № 43080-29902/С-01/8-0400/24 ОСОБА_1 надано відповідь, в якій зазначено, що для визначення права на виплату грошової допомоги, необхідно надати довідку на підтвердження факту роботи в закладі на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, на дату досягнення пенсійного віку та довідки про зазначення факту перебування/не перебування в учбових відпустках, у відпустках за доглядом за дитиною до 3-х років та у відпустках без збереження заробітної плати.

Згідно пункту 3статті 44 Закону №1058органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909та Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я.

З огляду на вищезазначене, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

12.09.2024 на адресу через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона підтримує доводи викладені в позовній заяві.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1статті 5 Закону №1058цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала:

- 21.08.1984 - прийнята музвихователем Петриківського яслі-саду №1 (наказ № 49-К від 14.08.1984);

- 14.07.1986 переведена на посаду вихователя дошкільного закладу м. Дніпропетровська (наказ РВНО 5 від 09.07.1986);

- 21.07.1986 прийнята на посаду вихователя дитячого комбінату № 274 тресту «Дніпроспецбуд» (наказ № 123-к від 18.07.1986);

- 14.09.1987- звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП УРСР (наказ № 189-к від 15.09.1987);

- 01.10.1987 прийнята вихователем в дитячий комбінат № 282 ВО «Дніпропетровський комбайновий завод» ім. К.Е.Ворошилова» (наказ № 1378 від 01.10.1987);

- 10.05.1990 - звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП УРСР (наказ № 382 від 10.05.1990);

- 15.05.1990 прийнята на посаду вихователя дитячого комбінату тресту «Дніпроспецбуд» (наказ № 67-к від 15.05.1990);

- 08.07.1991 звільнена за переведенням в дитячу установу № 375, п. 5 ст. 36 КЗпП УРСР (наказ № 66-к від 18.06.1991);

- 08.07.1991 прийнята на посаду вихователя дитячих яслі-саду № 375 (наказ № 14 38 від 01.07.1991); - 24.10.1991 звільнена за власним бажанням (наказ № 20 15 від 14.10.1991);

- 28.10.1991 прийнята вихователем в дитячий комбінат № 183 (наказ № 92 8 від 28.10.1991);

- 31.03.1998 звільнена за ст. 38 КЗпП України (наказ № 9 2-к від 31.03.1998);

- 01.04.1998 прийнята вихователем в дитячий дошкільний заклад № 274 (наказ № 20 від 31.03.1998); - 01.06.1998 - дитячий садок № 274 перепрофільований у дитячий будинок для дітей сиріт (наказ Бабушкінського РВНО № 63 від 01.06.1998);

- 24.07.2002 звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (наказ Бабушкінського РВНО № 45-б від 18.07.2002);

- 10.01.2012 прийнята на посаду музичного керівника КЗО «Дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) № 203 Дніпропетровської міської ради» (наказ № 7 від 10.01.2012 по ДНЗ № 203);

- 12.12.2016 - КЗО «Дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) № 203 Дніпропетровської міської ради» з 12.12.2016 перейменовано в комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) Дніпровської міської ради (наказ № 288 від 12.12.2016);

- 01.10.2018 - звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (наказ № 86-к від 18.07.2002 по ДНЗ № 203);

- 02.10.2018 прийнята на посаду музичного керівника в комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (яслі-садок) № 341 Дніпровської міської ради (наказ № 62-к12.04. від 01.10.2018);

- 12.04.2021 - комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (яслісадок) № 341 Дніпровської міської ради з 104.2021 перейменовано в Комунальний заклад дошкільної освіти (яслі-садок) № 341 Дніпровської міської ради (наказ 77 від 12.04.2021);

- 28.06.2024 продовжує працювати на посаді музичного керівника Комунального закладу дошкільної освіти (яслі-садок) № 341 Дніпровської міської ради.

Отже, згідно записів в трудовій книжці позивач має 32 роки 03 місяці 26 днів спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівник освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, а саме: 1) з 21.08.1984 по 14.07.1986 (01 рік 10 місяців 24 дні); 2) з 21.07.1986 по 14.09.1987 (01 рік 01 місяць 24 дні); 3) з 01.10.1987 по 10.05.1990 (02 роки 07 місяців 10 днів); 4) з 15.05.1990 по 08.07.1991 (01 рік 01 місяць 24 дні); 5) з 08.07.1991 по 24.10.1991 (00 років 03 місяці 17 днів); 6) з 28.10.1991 по 31.03.1998 (06 років 05 місяців 04 дні); 7) з 01.04.1998 по 24.07.2002 (06 років 03 місяці 24 дні); 8) з 10.01.2012 по 01.10.2018 (06 років 08 місяців 22 дні); 9) з 02.10.2018 по 28.06.2024 (05 років 08 місяців 27 днів).

Крім роботи на посадах музвихователя, виховатиля, музичного керівника позивач має ще період, який теж враховується в стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, а саме: період навчання у Дніпропетровському педагогічному училищі з 01.09.1981 по 26.06.1984. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно - технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної 8 категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Оскільки між днем закінчення навчання у Дніпропетровському педагогічному училищі (26.06.1984) та днем зарахування на роботу за набутою професією (21.08.1984) не перевищує трьох місяців весь період навчання позивача (з 01.09.1981 по 26.06.1984, а це 02 роки 09 місяців 26 днів) входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату вищевказаної одноразової грошової допомоги.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 29.06.2024 та отримує пенсію за віком згідно Закону України від 09.03.2003 №1058-ІV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

01.07.2024 через особистий кабінет на офіційному порталі Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії (допризначення пенсії).

Оскаржуване рішення було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 31.07.2024 №43060-29902/С-01/8-0400/24.

Відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (зі змінами від 25.11.2021 №33-1) до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховується період роботи в закладах та на установах державної та комунальної форми власності на посадах, та робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що передбачено переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Для обчислення страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, потрібні додаткові документи, які підтверджують стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про підтвердження факту роботи в закладі на посаді, яка дає право призначення пенсії за вислугу років, на дату досягнення пенсійного віку.

Судом встановлено, що на дату досягнення пенсійного віку страховий стаж ОСОБА_1 , який дає їй право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає складав 40 років 5 місяців 8 днів страхового стажу та 35 років 1 місяць 21 день (32 роки 3 місяці 26 днів, згідно записів в трудовій книжці + 2 роки 9 місяців 25 днів згідно диплома про навчання) спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту «е»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XIIпередбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

Пунктом 7-1 частини 1Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909, зокрема, згідно розділу 1 «Освіта» - це посади завідуючих, вихователів, логопедів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вихователів-керівників, музичних керівників дошкільних дитячих закладів всіх типів і найменувань.

Частиною 1статті 10 Закону України «Про освіту»передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Частиною 3статті 14 Закону України «Про освіту»визначено, що здобуття позашкільної освіти забезпечується закладами позашкільної освіти різних типів, форм власності та підпорядкування, іншими закладами освіти, сім`єю, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними і фізичними особам.

Абзацом 3 частини 4статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту»визначено, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.

Вимоги пунктів 5-7 Порядку №1191 передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями27і28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення.

Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до пункту 4 Порядку №1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно абзацу 2 частини 16Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»положенняЗакону України «Про пенсійне забезпечення»застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 522/5056/16-а Верховний Суд також зазначив, що для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги: особа має досягнути пенсійного віку, передбаченогост. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема частиною 1 ст. 26 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років; на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж»статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і мати страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах; особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»будь-якого іншого виду пенсії.

З метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 № 43060-29902/С-01/8-0400/24 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Верховний Суд, зокрема у постанові від 20.02.2019 (справа №462/5636/16-а) дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно доЗакону № 1058-IVбудь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до частини 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1статті 48 Кодексу законів про працю Українитрудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІвстановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з підпунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 наявний спеціальний педагогічний стаж, який становить більше 30 років, оскільки посада позивача відноситься до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірідесяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до частини 2статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимоги.

З метою повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди її роботи з 21.08.1984 по 14.07.1986; 21.07.1986 по 14.09.1987; 01.10.1987 по 10.05.1990; 15.05.1990 по 08.07.1991; 08.07.1991 по 24.10.1991; 28.10.1991 по 31.03.1998; 01.04.1998 по 24.07.2002; 10.01.2012 по 01.10.2018 та 02.10.2018 по 28.06.2024 до стажу роботи, що дають їй право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 частини 1Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, задля належного та ефективного захисту її порушеного права, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 29.06.2024 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 частини 1Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1статті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог частини 1статті 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Керуючись ст. 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 за вих. № 43060-29902/ С-01/8-0400/24 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 в стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ період навчання у Дніпропетровському педагогічному училищі з 01.09.1981 по 26.06.1984.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зарахувати ОСОБА_1 в стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ наступні періоди роботи: 1) з 21.08.1984 по 14.07.1986 (01 рік 10 місяців 24 дні); 2) з 21.07.1986 по 14.09.1987 (01 рік 01 місяць 24 дні); 3) з 01.10.1987 по 10.05.1990 (02 роки 07 місяців 10 днів); 4) з 15.05.1990 по 08.07.1991 (01 рік 01 місяць 24 дні); 5) з 08.07.1991 по 24.10.1991 (00 років 03 місяці 17 днів); 6) з 28.10.1991 по 31.03.1998 (06 років 05 місяців 04 дні); 7) з 01.04.1998 по 24.07.2002 (06 років 03 місяці 24 дні); 8) з 10.01.2012 по 01.10.2018 (06 років 08 місяців 22 дні); 9) з 02.10.2018 по 28.06.2024 (05 років 08 місяців 27 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії за віком.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР - НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез