Рішення № 122708945, 03.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокуСправа №160/17201/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/17201/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.05.2024 року №047150026861 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15.02.2024 року на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 періоди роботи позивача згідно Довідки №1451-1996 від 07.12.2023, оскільки довідку підписано «виконуючим обов`язки», довіреність на право підпису «виконуючим обов`язки» до матеріалів пенсійної справи не долучено. Позивач зауважує, що 20.05.2024 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України ним подано наказ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про надання повноважень з підписання довідок від 01.12.2023 №1107. Однак, позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.05.2024 року №047150026861 про відмову в призначенні пенсії. Не погоджуючись з прийнятим пенсійним органом рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

08.07.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву (вх. № 59921/24).

В обґрунтування відзиву відповідачем-1 зазначено, що до пільгового стажу позивача не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1451-1996 від 07.12.2023, оскільки не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5). Зокрема, додатком №5 передбачено, що право підписувати пільгову довідку належить керівнику, начальнику відділу кадрів та головному бухгалтеру. Вищезазначена довідка підписана «виконуючими обов`язки». Довіреності на право підпису «виконуючими обов`язки» до матеріалів пенсійної справи не долучені.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

25.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

02.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 25.04.2024 та прийнято рішення №047150026861, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

В даному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 35 років 04 місяці 03 дні, а пільговий стаж по Списку №2 не підтверджено. Також в даному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1451-1996 від 07.12.2023, оскільки вона не відповідає пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5). Зокрема, додатком №5 передбачено, що право підписувати пільгову довідку належить керівнику, начальнику відділу кадрів та головному бухгалтеру. Вищезазначена довідка підписана «виконуючими обов`язки». Довіреності на право підпису «виконуючими обов`язки» до матеріалів пенсійної справи не долучені.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, (далі Порядок №442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року, (далі Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місцьвласником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Крім цього, суд зазначає, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.

Як встановлено судом з довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1451-1996 від 07.12.2023, позивач працював на наступних посадах, що передбачені списком №2:

- з 25.05.1987 по 19.11.1987 слюсарем ремонтним вуглепідготовчого цеху;

- з 10.08.1988 по 14.11.1988 слюсарем ремонтним вуглепідготовчого цеху;

- з 07.12.1994 по 15.01.2003 майстром по ремонту устаткування Доменного цеху №1;

- з 16.01.2003 по 15.07.2007 майстром з ремонту устаткування Доменного цеху №1;

- з 16.07.2007 по 16.11.2011 механіком цеху Доменного цеху №1;

- з 17.11.2011 по 24.07.2015 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 26.07.2015 по 03.10.2015 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 26.07.2015 по 03.10.2015 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 05.10.2015 по 12.10.2015 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 14.10.2015 по 01.06.2016 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 04.06.2016 по 06.06.2016 заступником начальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 10.06.2016 по 02.08.2016 заступником пачальника цеху Агломераційного цеху №1;

- з 10.12.2018 по 07.05.2019 заступником начальника цеху, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва Доменного цеху №1;

- з 08.05.2019 по 14.10.2019 заступником начальника цеху, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва Доменного цеху №1;

- з 16.10.2019 по 16.08.2020 заступником начальника цеху, зайнятим ремонтом Доменного цеху №1.

Довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №1451-1996 від 07.12.2023 підписана Начальником управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_2 , менеджером персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_3 та Інженером персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_4 .

З дослідженого судом Наказу №1107 від 01.12.2023 судом встановлено, що начальнику управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_5 , менеджеру персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_6 ; інженеру персоніфікованого обліку, пільг і компенсацій за умови праці управління з трудових відносин адміністрації з персоналу, корпоративних комунікацій та питань євроінтеграції ОСОБА_7 надано право підписання довідок.

Таким чином, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області згідно оскарженим рішенням протиправно не враховало періоди роботи позивача з 25.05.1987 по 19.11.1987, з 10.08.1988 по 14.11.1988, з 07.12.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 15.07.2007, з 16.07.2007 по 16.11.2011, з 17.11.2011 по 24.07.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 05.10.2015 по 12.10.2015, з 14.10.2015 по 01.06.2016, з 04.06.2016 по 06.06.2016, з 10.06.2016 по 02.08.2016, з 10.12.2018 по 07.05.2019, з 08.05.2019 по 14.10.2019, та 16.10.2019 по 16.08.2020 до пільгового стажу за Списком №2 з посиланням на невідповідність довідки позивача вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (додаток №5).

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047150026861 від 02.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання призначити пенсію неможливе без зобов`язання зарахувати відповідний пільговий стаж.

При цьому, позовні вимоги не містять такої позовної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення» роз`яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи позицію Верховного суду України та керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог виключно з метою ефективного захисту прав позивача.

Отже, з метою відновлення порушених прав позивача, суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (орган, який приймав оскаржуване рішення) зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 25.05.1987 по 19.11.1987, з 10.08.1988 по 14.11.1988, з 07.12.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 15.07.2007, з 16.07.2007 по 16.11.2011, з 17.11.2011 по 24.07.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 05.10.2015 по 12.10.2015, з 14.10.2015 по 01.06.2016, з 04.06.2016 по 06.06.2016, з 10.06.2016 по 02.08.2016, з 10.12.2018 по 07.05.2019, з 08.05.2019 по 14.10.2019, та 16.10.2019 по 16.08.2020.

Як встановлено судом з оскарженого рішення, станом на 25.04.2024 позивачу виповнилось 55 років, страховий стаж позивача складав 35 років 04 місяці 03 дні, а пільговий стаж за Списком №2 не підтверджено.

В свою чергу, з урахуванням періодів роботи позивача з 25.05.1987 по 19.11.1987, з 10.08.1988 по 14.11.1988, з 07.12.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 15.07.2007, з 16.07.2007 по 16.11.2011, з 17.11.2011 по 24.07.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 05.10.2015 по 12.10.2015, з 14.10.2015 по 01.06.2016, з 04.06.2016 по 06.06.2016, з 10.06.2016 по 02.08.2016, з 10.12.2018 по 07.05.2019, з 08.05.2019 по 14.10.2019, та 16.10.2019 по 16.08.2020 пільговий стаж позивача за Списком №2 складає 24 роки 11 місяців 25 днів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що пільговий стаж позивача за Списком №2 складає 24 роки 11 місяців 25 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо дати з якої необхідно призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом позивачу виповнилось 55 років 14.02.2024, в свою чергу позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 25.04.2024 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як органу, який приймав оскаржене рішення, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.02.2024, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.05.2024 року №047150026861 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 25.05.1987 по 19.11.1987, з 10.08.1988 по 14.11.1988, з 07.12.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 15.07.2007, з 16.07.2007 по 16.11.2011, з 17.11.2011 по 24.07.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 26.07.2015 по 03.10.2015, з 05.10.2015 по 12.10.2015, з 14.10.2015 по 01.06.2016, з 04.06.2016 по 06.06.2016, з 10.06.2016 по 02.08.2016, з 10.12.2018 по 07.05.2019, з 08.05.2019 по 14.10.2019, та 16.10.2019 по 16.08.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 15.02.2024 року на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605 ( шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 03.09.2024.

Суддя О.В. Царікова