Ухвала суду № 122708824, 30.10.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

30 жовтня 2024 р.Справа № 120/14342/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 до суду через систему "Електронний суд" надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який поданий його представником - адвокатом Слюсар О.В., до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3 028 грн.

Так, позивач за змістом позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області №812к від 14.02.2024 про проведення щодо нього документальної позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0133912405 від 27.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0133922405 від 27.05.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0133932405 від 27.05.2024.

Поряд із тим вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень мають майновий характер, оскільки можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області №812к від 14.02.2024, в свою чергу, має немайновий характер.

Таким чином, дана позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер.

Так, за вимогами майнового характеру позивач мав би сплати суму судового збору розраховану виходячи із загальної суми донарахованих податкових зобов`язань згідно оскаржуваних рішень: (1020грн. +1020 грн. +538335,60 грн.) х 1% = 5403,76 грн.

А за вимогою немайного характеру належна до сплати сума судового збору є 3028 грн.

При цьому слід врахувати, що згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, належна до сплати сума судового збору за подання цього позову із вимогами майнового та немайнового характеру становить (5403,76 грн.+3028 грн.) х 0,8 = 6745,41 грн.

Натомість позивачем до матеріалів позову долучена квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 04.10.2024 про сплату судового збору в сумі 4914,36 грн.

Тобто, має місце недоплата судового збору в сумі 1831,05 грн.(6745,41 грн. - 4914,36 грн.)

Таким чином в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору в сумі 1831,05 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач оскаржує наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області №812к про проведення щодо нього документальної позапланової невиїзної перевірки, який винесений 14.02.2024.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 24.10.2024, тобто з суттєвим пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом в частині вимог щодо оскарження наказу відповідача №812к від 14.02.2024, однак не додав до матеріалів позову заяви (клопотання) про його поновлення та докази поважності причин його пропуску, як це передбачено вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного із наданням доказів поважності причин його пропуску.

Також, в контексті обставин виявлених недоліків позовної заяви та способів їх усунення, суд вважає за необхідним звернути увагу позивача на належності способу захисту порушеного права.

Зокрема, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа N 826/17123/18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

У постанові від 08 вересня 2021 року (справа N 816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: "У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки".

Таким чином позивач в порядку усунення викладених в цій ухвалі недоліків позовної заяви не позбавлений можливості визначитись з належним способом захисту порушеного права, враховуючи вищенаведену практику Верховного Суду, та уточнити позовні вимоги з урахуванням наведених правових позицій. Адже у випадку виключення з позовної заяви позовної вимоги щодо оскарження наказу відповідача №812к від 14.02.2024, викладені в цій ухвалі пропозиції щодо доплати судового збору та питання про строки звернення втратять свою актуальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 172, 256 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович