Рішення № 12270770, 11.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.10 Справа№ 10/157(10)

За позовом Виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Інко»ЛТД, м.Львів

До відповідача Кооперативу «Сигнал», с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область

Про: розірвання договору суборенди

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Інко»ЛТД, м.Львів

Про: про розірвання договору оренди та визнання права власності

Суддя Довга О.І.

Секретарі: Скремета О.О.

Представники:

від позивача: Фурик А.Я. представник за довіреністю

від відповідача: не зявився

від третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_2. представник за довіреністю

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

Позов заявлено виробничо-комерційним підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Інко»ЛТД до кооперативу «Сигнал»про розірвання договору суборенди господарської будівлі загальною площею 81 кв.м. та будівлі сауни загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 від 30.04.2010 року, укладеного Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та кооперативом «Сигнал». Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ФОП ОСОБА_1 звернувся до госполарського суду з позовом до ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД про розірвання договору оренди від 01.04.2010 року, укладеного між Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО» ЛТД та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, а також визнання права власності на господарську будівлю, загальною площею 81,0 кв.м. та будівлю сауни, загальною площею 48,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивує наступним. 30.04.2010 року між Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та кооперативом «Сигнал»було укладено договір суборенди, згідно якого в користування кооперативу «Сигнал»було передано господарську будівлю, загальною площею 81 кв.м. та будівлю сауни, загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на термін до 30 вересня 2010 року без права пролонгації дії даного договору. Сторонами було передбачено оплату за користуванням зазначеним приміщенням в сумі 450 грн. за один місяць. Даного обоязку кооператив «Сигнал»не виконав, у звязку з чим вважає, що наяні підстави для розірвання зазначеного договору. Разом з тим, в усних поясненнях, даних в судовому засіданні заперечив позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Представник відповідача кооперативу «Сигнал»в судове засідання не зявився, про місце, день та час розгляду справи належним чином був повідомлений.

Представник третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ФОП ОСОБА_1 в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Зокрема, пояснив наступне. 01.04.2010 року, між ФОП ОСОБА_1 та Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД було укладено договір оренди господарської будівлі загальною площею 81 кв.м. та будівлі сауни загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 2.1 договору строни погодили, що орендна плата за орендне користування вказаними нежитловими приміщеннями становитиме 400,00 грн. за місяць. Згідно п. 2.2 цього договору орендар зобовязаний був не пізніше останнього дня кожного місяця орендного користування житловим приміщенням, що орендується, вносити орендну плату у розмірі визначеному в цьому договорі. При цьому, пунктом 4.2 цього договору заборонено орендарю передавати предмет оренди третім особам в суборенду. Водночас, відповідач ВКП ТзОВ «ІНКО»ЛТД до цього часу не вносив орендної плати за використовуване приміщення, посилаючись на відсутність у мене правовстановлюючих документів на дані будівлі, при цьому, передав у суборенду вказане майно кооперативу «Сигнал».

Відповідно до ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача кооперативу «Сигнал»за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

01 квітня 2010 року, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД було укладено договір оренди господарської будівлі загальною площею 81 кв.м. та будівлі сауни загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: м.Львів, вул. Тютюнників, 6.

Пунктом 2.1 договору строни погодили, що орендна плата за орендне користування вказаними нежитловими приміщеннями становитиме 400,00 грн. за місяць.

Згідно п. 2.2 цього договору орендар зобовязаний не пізніше останнього дня кожного місяця орендного користування житловим приміщенням, що орендується, вносити орендну плату у розмірі визначеному в цьому договорі. Водночас, пунктом 4.2 цього договору заборонено орендарю передавати предмет оренди третім особам в суборенду.

30 квітня 2010 року між Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та кооперативом «Сигнал»було укладено договір суборенди господарської будівлі загальною площею 81 кв.м. та будівлі сауни загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 30 вересня 2010 року без права пролонгації його дії.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд звертає увагу на ту обставину, що на час постановлення рішення по даній справі договір суборенди від 30 квітня 2010 року, укладений між Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та кооперативом «Сигнал»припинив свою дію.

Водночас, як вбачається зі змісту ст.651 ЦК України, розірванню підлягає лише договір, який діє у часі.

Таким чином, суд вважає, що провадження у справі за позовною вимогою ВКП ТзОВ «Інко» ЛТД до кооперативу «Сигнал»про розірвання договору суборенди від 30 квітня 2010 року слід припинити.

Щодо позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 до ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД про розірвання договору та визнання права власності слід зазначити наступне.

В судовому засіданні представник ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД доказів оплати за користування спірним майном не представив.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобовязанняце його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобовязання, у тому числі і розірвання договору.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобовязання якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на те, що ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД не вносило плати за орендне користування спірними приміщеннями, при цьому передало їх в суборенду, тому суд вважає, що відповідачем допущено істотне порушенння умов Договору оренди від 01.04.2010 року, а тому такий договір підлягає розірванню.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, спірні будівлі збудовані ФОП ОСОБА_1, на його замовлення виготовлено технічні паспорти на дані будівлі та дано експертом висновок про те, що завершеність будівельних робіт згідно ДБН А.3.1-3-94 наявність та функціонування інженерних комунікацій, відповідність санітарно-гігієнічним вимогам та нормам протипожежної безпеки дають підставу стверджувати, що господарська будівля, загальною площею 81 кв.м. та будівля сауни, загальною площею 48,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01 жовтня 2010 року відповідають державним будівельним нормам і стандартам, є в цілому завершені і придатні до експлуатації за цільовим призначенням.

Відповідно до цивільного законодавства України однією із умов виникнення прав та обовязків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Право власності в Україні повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами. З аналізу статей 15, 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам.

Згідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

З огляду на те, що ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД відмовилось від виконня взятих на себе договірних зобовязань, покликаючись на відсутність у ФОП ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спірне майно, тому суд вважає підставною вимогу про визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на дане майно.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовною вимогою ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД до кооперативу «Сигнал»про розірвання договору суборенди слід припинити а позов третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ФОП ОСОБА_1 до ВКП ТзОВ «Інко»ЛТД про розірвання договору оренди та визнання права власності слід задоволити повністю.

Керуючись ст.ст. 4, 33-35, 44, 49, 80, 82-85, 115, 116 ГПК України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 392, 526, 527, 610, 611, 615, 629, 651, 762 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Провадження у справі в частині позову виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Інко»ЛТД до кооперативу «Сигнал»про розірвання договору суборенди від 30.04.2010 року, укладеного Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та кооперативом «Сигнал»- припинити.

2.Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виробничо-комерційного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю «Інко»ЛТД про розірвання договору оренди та визнання права власності задоволити повністю.

3.Розірвати дговір оренди від 01.04.2010 року, укладений між Виробничо-комерційним підприємством товариство з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

4.Визнати право власності на господарську будівлю (літ. «Б-2») загальною площею 81,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1).

5.Визнати право власності на будівлю сауни (літ. «В-1») загальною площею 48,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1).

6.Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКО»ЛТД ( 79071, м. Львів, вул. Кульпарківська,131, МФО 385350, код ЄДРПОУ 25239972) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ІК НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя Довга О.І.