Рішення № 12270763, 09.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.10                                                                                           Справа№ 24/121 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренмарк”, мкр.Гірницький, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, м.Львів

Про стягнення 190633,00грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Іванців Р.Б. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 190633,00грн., в т.ч.: 135360,46грн. основного боргу, 12982,50грн. пені, 33311,52грн. втрат від інфляції та 8978,52грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.01.2008 року сторонами укладено договір поставки товарів №428У, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставляти відповідачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється шляхом передоплати. У випадку невиконання умов щодо передоплати, грошове зобов’язання відповідача вважається простроченим з моменту отримання товару (п.4.3 договору).

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договору за період з 31.03.2008 року по 10.06.2010року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1662 816,85 грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково, заборгованість становить 135 360,46грн.

За прострочення виконання грошового зобов’язання на підставі п.7.1 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 12982,50грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 33311,52грн. та 3% річних в сумі 8978,52грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання 05.10.2010року, 21.10.2010року та 09.11.2010року явку представника не забезпечив, відзиву на позов та витребуваних судом матеріалів чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 20.09.2010 року, 11.10.2010року та 28.10.2010року, поштових відправлень які додані до матеріалів справи.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

03.01.2008 року сторонами укладено договір поставки товарів № 428 У, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати відповідачу товар, а останній зобов’язується його приймати та оплачувати.

Порядок проведення розрахунків визначено сторонами в п.4.3 договору, а саме: розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем (відповідачем) по передоплаті шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника (позивача) до моменту отримання товару. У випадку невиконання даної умови договору, грошове зобов’язання покупця вважається простроченим з моменту отримання відповідної партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2008р. відповідач сплатив позивачу попередню оплату в сумі 1051554,76грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з 31.08.2008 року по 10.06.2010 року товар на загальну суму 1662816,85грн., підтвердженням чого є подані суду видаткові накладні, довіреності, видані відповідачем уповноваженим особам на отримання товару від позивача, а також акти звірки розрахунків від 16.06.2009р. та від 11.09.2009р.

Відповідач сплатив позивачу за період з 31.08.2008р. по 09.06.2010р. - 475901,63 грн.

Слід зазначити, що відповідач оплачував товар з порушенням встановлених термінів. Так, згідно з актом звірки № КР –0000220 від 11.09.2009р., заборгованість відповідача станом на 11.09.09р. становила 139786,29грн.

Отже, на день вирішення спору заборгованість відповідача становить 135 360,46 (1662816,85 - 1051554,76 - 475901,63 )грн.

Суду не подано доказів сплати відповідачем після 09.06.2010р.позивачу будь-яких коштів в рахунок оплати товару, поставленого за період з 31.08.2008 року по 10.06.2010 року.

За порушення строків виконання грошового зобов’язання на підставі п. 7.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 12982,50грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.02.2010року по 20.08.2010року.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 33311,52грн., які нараховані за період з квітня 2008 року по березень 2010року та 3% річних в сумі 8 978,52грн. за період з 07.04.2008року по 20.08.2010року.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки № 428У від 03.01.2008року, за період з 31.08.2008 року по 10.06.2006року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1662816,85грн., який оплачений відповідачем частково, заборгованість становить 135360,46грн. Матеріалами справи також підтверджено, що відповідач здійснював оплату поставленого йому товару з порушенням встановлених договором строків оплати.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 135360,46грн. основного боргу, 33311,52грн. втрат від інфляції та 8978,52грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення частково.

В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, оскільки пеня в сумі 12982,50грн., яка заявлена до стягнення, нарахована з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно із розрахунком позивача, до стягнення заявлена пеня за період з 20.02.2010р. по 20.08.2010р., яка нарахована від загальної суми боргу за цей період. Так, за період з 20.02.2010р. по 10.03.2010р.пеня нарахована від суми 134786,29грн., за період з 11.03.2010р. по 15.03.2010р. –від суми боргу 134719,69грн. і т.д.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 20.02.2010р. заборгованість в сумі 134786,29грн. виникла за товар, який був поставлений відповідачу за період з 09.12 2008р. по 12.08.2009р., оскільки наступна поставка партія товару після 12.08.2009р. була поставлена позивачем лише 11.03.2010р. по накладній № ЛФ -0054 на суму 1134,00грн.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано

Оскільки умовами договору передбачено, що у випадку невиконання умов договору про попередню оплату товару, грошове зобов’язання покупця вважається простроченим з моменту отримання відповідної партії товару, то нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого відповідачу за період 09.12 2008р. по 12.08.2009р. припиняється через 6 місяців з моменту поставки. Зокрема, нарахування пені за прострочення оплати товару, поставленого відповідачу 12.08.2009р., припиняється 12.02.2010р.

Отже, станом на 20.02.2010р. закінчився строк нарахування пені за прострочення оплату товару, який був поставлений відповідачу за період з 09.12 2008р. по 12.08.2009р.

Відтак, до задоволення підлягає пеня в сумі 3424,94грн. за період з 11.03.2010р. по 20.08.2010р. за прострочення оплати товару, який був поставлений відповідачу за період з 11.03.2010р. по 09.06.2010р. по 8 накладних на загальну суму 63535,17грн.( пеня нарахована по кожній накладній зокрема).

Решта пені на суму 9557,56 грн. до задоволення не підлягає, оскільки пеня на цю суму нарахована безпідставно.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариств „Проектно-будівельне об’єднання „Львівміськбуд”, ідентифікаційний код 01273906, адреса: 79035, м.Львів, вул. Зелена,238, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренмарк”, ідентифікаційний код 32264650, адреса: 50057, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, мкр.Гірницький,19/87, - 135360,46грн. основного боргу, 3424,94грн. пені, 33311,52грн. втрат від інфляції, 8978,52грн. 3% річних, 1810,63грн. державного мита та 224,16грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя