Ухвала суду № 122704815, 24.10.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7700/24

Провадження № 2-а/461/224/24

УХВАЛА

Іменем України

24.10.2024 суддя Галицького районного суду м. Львова Зубачик Н.Б., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішень про скасування посвідки на тимчасове проживання та про примусове повернення до країни походження

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богуш Ігор Михайлович, звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МЛВ 002659 від 17.09.2024, рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні 800309075 від 13.08.2024 та рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства №4601130100016560 від 17.09.2024.

10.10.2024 представник відповідача Стебко І.Ю. через Електронний суд подала клопотання про залишення даного позову без розгляду, покликаючись на відсутність в матеріалах справи належних доказів сплати позивачем судового збору. Також, представник зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 13.08.2024 не відносяться до предметної юрисдикції Галицького районного суду м. Львова. Відповідно до ч. 3 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. Відтак, представник вважає, що дана справа підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4ст.229 КАС Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.09.2024 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 4 КАС Україниадміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Водночас,ст. 20 КАС Українирозмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Так, п.3 ч. 1ст. 20 КАС Українипередбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Частиною 2 ст. 20 КАС Українивизначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Відтак, позовні вимоги про визнання незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МЛВ 002659 від 17.09.2024 та рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства № 4601130100016560 від 17.09.2024 підсудні Галицькому районному суду м. Львова.

Однак, адміністративні справи за позовами фізичних осіб до суб`єктів владних повноважень з приводу рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання підсудні окружним адміністративним судам.

Слід зазначити, що відповідно до ч.3ст. 21 КАС Україниякщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог, предметом даного спору є в тому числі скасування посвідки на тимчасове проживання, який предметно підсудний окружному адміністративному суду.

Стаття 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За приписами ч. 1ст. 318 КАС Українирішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. ст.20,22,25-28цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З викладеного вище вбачається, що розгляд адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1ст. 318 КАС України).

За приписами п. 3 ч. 1ст. 29 КАС Українисуд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, зважаючи на те, що після відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішень про скасування посвідки на тимчасове проживання та про примусове повернення до країни походження виявлено, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) окружного адміністративного суду, з метою недопущення порушення права позивача на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та уникнення причин для скасування рішення, яке буде ухвалене у справі, з підстав, встановлених ч. 1ст. 318 КАС України, керуючись п. 6 ч. 7КАС України, суд дійшов висновку про необхідність передати справу за підсудністю Львівському окружному адміністративному суду.

Окрім того, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам ст.161 КАС України, є підставою для залишення такої без руху, а не залишення без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 29, 30, 241-243, 248, 293-295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

адміністративну справу №461/7700/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішень про скасування посвідки на тимчасове проживання та про примусове повернення до країни походження передати за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалу можебути оскарженобезпосередньо доВосьмого апеляційногоадміністративного судупротягом п`ятнадцятиднів здня їїскладення.Учасник справи,якому ухваласуду небули врученіу деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зубачик Н.Б.