Рішення № 12270419, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/46615.11.10 За позовом Дочірнього підприємства "Мережа-Трейд"

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 396 781, 34 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Снєгін О.М. предст. за довір. № б/н від 21.07.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2 предст. за довір. № б/н від 27.09.2010р.

У судовому засіданні 15.11.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство "Мережа-Трейд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 321 282,49 грн. заборгованості по орендній платі, 32972,59 грн. пені, 38 496,34 грн. інфляційних втрат та 4 029,92 грн. процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за договором суборенди № 350 від 01.07.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2010р. порушено провадження у справі №35/466, розгляд справи призначено на 29.09.2010р.

У судовому засіданні 29.09.2010р. представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості виконати вимоги, викладені в ухвалі про порушення провадження. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 13.10.2010 р.

У судовому засіданні 13.10.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 20.10.2010р.

У судовому засіданні 20.10.2010 р. представником відповідача будо подано заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій.

У судовому засіданні 20.10.2010 р. оголошувалась перерва до 27.10.2010 р., а у судовому засіданні 27.10.2010 р. оголошувалась перерва до 01.11.2010 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.11.2010 р. подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 01.11.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 08.11.2010р., а у судовому засіданні 08.11.2010р. оголошувалась перерва до 12.11.2010 р.

У судовому засіданні 12.11.2010р. відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог посилаючись на недоведеність позивачем факту передачі майна в оренду та розміру заборгованості відповідача первинними бухгалтерськими документами. Крім цього, відповідач посилається на нікчемність договору суборенди через недотримання сторонами вимог законодавства щодо форми договору, а також сплив позовної давності по заявленим вимогам про стягнення суми боргу та штрафних санкцій.

У судовому засіданні 12.11.2010 р. оголошувалась перерва до 15.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007 р. між Дочірнім підприємством "Мережа-Трейд" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1був укладений договір суборенди №350 (далі договір).

Відповідно до п.п. 1.1. договору позивач, як орендар, передає, а відповідач, як суборендар, приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений у договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею 211,00 кв.м. (далі - приміщення), яке розташоване у будівлі за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 9-а. Приміщення передається суборендарю з метою організації торгового простору (п. 1.2. договору).

Право передачі приміщення у суборенду належить позивачеві на підставі пп. б) п.2.2.2. договору оренди № 17 від 28.10.2003 р., укладеного позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті", копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно із Додатковою угодою №1 до договору від 01.08.2007р. позивач додатково до орендованого передав відповідачеві у користування приміщення площею 60 кв.м. і таким чином загальна площа орендованих приміщень за договором становить 271,00 кв.м.

За Додатковою угодою №2 до договору від 01.10.2007р. позивач передав приміщення площею 1037,0 кв.м. Загальна площа орендованих відповідачем приміщень після підписання вказаної додаткової угоди складає 1308,00 кв.м.

Додатковою угодою №3 до договору від 01.12.2007р. площа орендованих приміщень, переданих відповідачеві, була збільшена на 40 кв.м. і становила 1 348,00 кв.м.

Згідно із п.4.1. договору передача приміщення у суборенду здійснюється шляхом підписання акту приймання-передавання приміщення в суборенду протягом 3-х днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору, додаткових угод до нього та на підтвердження передачі приміщень у користування відповідачу, 01.07.2007р., 01.08.2007р., 01.10.2007р. та 01.12.2007р. сторонами були підписані відповідні акти приймання-передачі приміщень в суборенду.

За актами прийому-здачі приміщення від 29.02.2008р. та 31.05.2008р. відповідач повернув позивачеві приміщення площею 221,00 кв.м. та 90 кв.м., про додатковими угодами № 4 від 01.03.2008 р. та № 5 від 01.06.2008 р. були внесені відповідні зміни до договору суборенди.

Згідно із ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 8.1. договору він діє до 31.08.2008 р. включно.

Відповідно до п. 8.8. договору він може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору у будь-якому випадку не звільняє суборендаря від сплати в повному обсязі заборгованості по платежах, нарахованій неустойці, а також збитках орендаря, які виникли внаслідок неналежного виконання суборендарем своїх обов'язків за договором.

06.06.2008р. сторонами була підписана угода про розірвання договору суборенди, якою вказаний договір був розірваний за згодою сторін з 06.06.2008р.

Підпунктом б) п. 2.2.1. договору на суборендаря покладений обов'язок сплачувати платежі у порядку та строки, передбачені договором.

Згідно із п. 3.8.1. договору орендна ставка за 1 кв.м. приміщення становить 48,00 грн.

Таким чином, розмір орендної плати, яку повинен був сплачувати суборендар за умовами договору та додаткових угод до нього становить:

з 01.07.2007 р. 10 128,00 грн. (211,00 х 48,00);

з 01.08.2007 р. 13 008,00 грн. (271,00 х 48,00);

з 01.10.2007 р. 62 784,00 грн. (1308,00 х 48,00);

з 01.12.2007 р. 64 704,00 грн. (1348,00 х 48,00);

з 01.03.2008 р. 54 096,00грн. (1127,00 х 48,00);

з 01.06.2008 р. 49 776,00грн. (1037,00 х 48,00);

Як передбачено п. 3.9. договору орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендна плата за неповні місяці строку оренди розраховується пропорційно кількості днів у такому неповному місяці (п.3.10. договору).

Згідно із п. 3.2. договору платежі оплачуються на підставі рахунків, які надає орендар у строки, що встановлені цим договором. У випадку, якщо орендар не виставить рахунок, суборендар зобов'язаний здійснити платежі на підставі договору. Відсутність по будь-яким причинам у суборендаря рахунку не звільняє останнього від оплати орендної плату у строки, що вказані у договорі.

Як передбачено п. 3.6. договору, якщо у будь-який момент сума платежів або інших грошових сум, отриманих орендарем від суборендаря по договору, буде недостатня для покриття всіх фінансових зобов'язань суборендаря перед орендарем, то такі суми зараховуються і використовуються для виконання фінансових зобов'язань суборендаря у такому порядку: неустойка за несплату платежів, прострочені платежі, платежі.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем виставлялись рахунки на сплату орендної плати за період з липня 2007р. по червень 2008р. Відповідно до умов договору та додаткових угод сума орендних платежів, яка повинна бути сплачена відповідачем за вказаний період становить 528 067,20 грн.

З наданих позивачем виписок з банківського рахунку вбачається, що відповідачем на виконання умов договору було сплачено 206 784,00 грн., які зараховувались позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідно до положень п. 3.6. договору.

З наведеного вбачається, що станом на день вирішення спору заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за договором становить 321 283,20 грн.

Разом з тим, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив борг по орендній платі, розмір якого, як вказано у позовній заяві, становить 321 282,49 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідачем були порушені зобов'язання за договором суборенди в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користуванням приміщенням у сумі 321 283,20 грн. Відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів сплати заборгованості у зазначеному розмірі.

Разом з тим, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 321 282,49 грн. і з огляду на встановлену ст. 83 Господарського процесуального кодексу України заборону суду виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 321 282,49 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно із п. 6.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

На підставі вищенаведених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32 972,59 грн. за період 31.03.2008 р. по 31.03.2009 р.

Як передбачено ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи із зазначеного, пеня застосовується лише у випадку, коли її застосування погоджено сторонами у відповідному договорі. Оскільки сторонами не визначено наслідків порушення зобовязання у вигляді сплати пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача 32972,59 грн. пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 4 029,92 грн. процентів річних та 38 496,34 грн. інфляційних втрат, розраховуючи вказані суми за період з 31.03.2008р. і по 31.03.2009р. Суд вважає невірним наданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, виходячи з такого.

У наданому на вимогу суду розрахунку позивач зазначає, що відповідач повністю сплатив орендну плату за липень, серпень, вересень та жовтень 2007р. платежем від 01.06.2008р.

Орендна плата за листопад 2007р. була оплачена відповідачем повністю платежами від 29.02.2008 р. на суму 41 712,00 грн. та 01.06.2008 р. на суму 21 072,00 грн.; оренда плата за грудень сплачена відповідачем частково платежами від 25.02.2008р., 29.02.2008р. та 01.06.2008р. на загальну суму 34 944,00 грн. і заборгованість за грудень складає 29 760,00 грн.; заборгованість за січень 2008р. становить 64 704,00 грн.; орендна плата за лютий 2008р. сплачена частково 13.03.2008р. у сумі 10 128,00 грн. і заборгованість за цей місяць складає 54 576,00 грн.; орендна плата за березень, квітень та травень 2008р. становила 54096,00 грн. за кожен місяць і не була сплачена відповідачем; орендна плата за червень 2008р. становила 9 955,20 грн. і також не була сплачена відповідачем.

Таким чином, суми процентів річних та інфляційних втрат розраховуються таким чином:

за липень 2007 р. із суми 10128,00 грн. з 06.07.2007 р. по 01.06.2008 р.

за серпень 2007 р. із суми 13008,00 грн. з 06.08.2007 р. по 01.06.2008 р.

за вересень 2007 р. із суми 13008,00 грн. з 06.09.2007 р. по 01.06.2008 р.

за жовтень 2007 р. із суми 62784,00 грн. з 06.10.2007 р. по 01.06.2008 р.

за листопад 2007 р. із суми 62784,00 грн. з 06.11.2007 р. по 29.02.2008 р. (часткова оплата на суму 41712 грн.) та із суми 21072,00 грн. з 01.03.2008 р. по 01.06.2008 р.

за грудень 2007 р. із суми 64704,00 грн. з 06.12.2007 р. по 25.02.2008 р. (часткова оплата на суму 10128,00 грн.), із суми 54576,00 грн. з 26.02.2008 р. по 29.02.2008 р. (часткова оплата на суму 19056,00 грн.), із суми 35520,00 грн. з 01.03.2008 р. по 01.06.2008 р. (часткова оплата на суму 5760,00 грн.) та із суми 29760,00 грн. з 02.06.2009 р.

за січень 2008 р. із суми 64704,00 грн. з 06.01.2008 р.

за лютий 2008 р. із суми 64704,00 грн. з 06.02.2008 р. по 13.03.2008 р. (часткова оплата на суму 10128,00 грн.) та із суми 54576,00 грн. з 14.03.2008 р.

за березень 2008 р. із суми 54096,00 грн. з 06.03.2008 р.

за квітень 2008 р. із суми 54096,00 грн. з 06.04.2008 р.

за травень 2008 р. із суми 54096,00 грн. з 06.05.2008 р.

за червень 2008 р. із суми 9955,20 грн. з 06.06.2008 р.

Разом з тим, розрахунок процентів річних та інфляційних втрат здійснюється позивачем починаючи з 31.03.2008 р. і їх нарахування закінчується 31.03.2009 р. і при цьому позивачем невірно визначено суми боргу станом на початок розрахунку та невірно визначені дати виникнення сум заборгованості.

З урахуванням зазначеного та згідно із нижченаведеним розрахунком суду за вказаний позивачем період розрахунку розмір процентів річних становить 10 097,66 грн., інфляційних втрат 61 061,93 грн.

МісяцьПеріод заборгованостіСума боргу (грн.)К-ть днів простроченняЗагальна сума 3 % річнихІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

Липень-жовтень 200731.03.08 03.06.089892865528.521.0444352.83

Листопад 200731.03.08 03.06.082107265112.581.044927.17

Грудень 200731.03.08 03.06.083552065189.761.0441562.88

04.06.08 - 31.03.0929760305738.701.1313898.56

Січень 200831.03.08 - 31.03.09647043661946.441.18111711.42

Лютий 200831.03.08 - 31.03.09545763661641.771.1819878.26

Березень 200831.03.08 - 31.03.09540963661627.331.1819791.38

Квітень 200806.04.08 - 31.03.09540963601600.651.1819791.38

Травень 200806.05.08 - 31.03.09540963301467.261.1457843.92

Червень 200806.06.08 - 31.03.099955.2299244.651.1311304.13

10097.6661061.93

Оскільки в силу вимог ст. 83 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача і таке клопотання позивачем не заявлялось, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 38 496,34 грн., а позовні вимоги про стягнення процентів річних у розмірі 4 029,92 грн. за розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати сум орендної плати у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити, а також не надав власного розрахунку сум процентів річних та інфляційних втрат.

Заперечення відповідача щодо відсутності посилань у актах прийому-передачі приміщень від 01.07.2007р., 01.08.2007р. та 01.10.2007р. посилань на договір суборенди №350 від 01.07.2007р. спростовуються змістом самих актів, в яких містяться посилання на приміщення, які були об'єктом оренди відповідно до умов договору та додаткових угод до нього. Доказів того, що між сторонами були укладені інші договори про оренду цих приміщень, відповідачем не надано.

Щодо ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту користування приміщеннями та розміру заборгованості відповідача відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що вказаним законом визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні і не регулюються цивільні правовідносини, пов'язані із орендним користуванням майном.

Посилання відповідача на недотримання форми договору оренди №17 від 23.10.2003р., укладеного між позивачем та ТОВ "Ріелті Сіті", у зв'язку із тим, що вказаний договір не був нотаріально посвідчений відповідно до ст.793 Цивільного кодексу України, відхиляються судом з огляду на те, що вказані положення Цивільного кодексу України, відповідно до п.4 Перехідних положень, не можуть застосовується до форми договору оренди, укладеного до набрання чинності Цивільним кодексом України. Разом з тим, положеннями статей 47, 257 Цивільного кодексу УРСР не передбачено обов'язковості нотаріального посвідчення договорів найму.

Щодо заяви позивача про застосування позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості та штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Як передбачено ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За умовами договору черговий орендний платіж повинен бути сплачений відповідачем не пізніше 5 числа поточного місяця. Таким чином, перебіг позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по кожному орендному платежу розпочинається 6 числа відповідного місяця. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що він просить стягнути заборгованість по орендній платі, що виникла за період з грудня 2007р. по червень 2008р., а отже позовна давність щодо вимог про стягнення орендної плати за грудень 2007р. спливає 06.12.2010р., за січень 2008р. 06.01.2011р. і т.д. Згідно із відміткою відділу діловодства Господарського суду м. Києва, позовна заява надійшла до суду 30.08.2010р., тобто вказані вимоги заявлені без пропуску встановленої законом позовної давності.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 363 808,75 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Мережа-Трейд" (02154, м. Київ, Русанівська набережна, буд. 4, ідентифікаційний код 31170331) 321 282 (триста двадцять одну тисячу двісті вісімдесят дві) гривні 49 коп. основного боргу, 4 029 (чотири тисячі двадцять дев'ять) гривень 92 коп. процентів річних, 38 496 (тридцять вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) гривень 34 коп. інфляційних втрат, 3 638 (три тисячі шістсот тридцять вісім) гривень 08 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) гривень 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 16.11.2010