Рішення № 12270390, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/101-25/40509.11.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Арма»

до           Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

про           визнання недійсним договору поруки, -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Шестюк О.М. (довіреність від 25.09.2010р.).

В судовому засіданні 09 листопада 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки № 191-Н/07-П1 від 19.09.2007 (надалі –Договір, спірний договір) на підставі статей 98, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та Статуту позивача. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір було укладено з боку позивача представником, з перевищенням його повноважень та без наступного схвалення цього правочину вищим органом управління акціонерним товариством –Загальними зборами учасників (акціонерів). Також, згідно доводів позивача, у зв’язку із внесенням до Кредитного договору змін, що мали місце внаслідок укладення між ЗАТ «Банк НРБ»та ПП «Фінінвест»відповідного Договору № 1 від 28.12.2007р., без згоди на те позивача, як поручителя, Договір поруки, згідно вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України, слід вважати припиненим.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Статутом позивача не визначено будь-яких обмежень директора на укладення угод та призначення інших працівників тимчасово виконуючими його обов’язки; позивачем в подальшому було схвалено спірний договір шляхом перерахування з власного рахунку грошових коштів в рахунок погашення процентів за Кредитним договором № 191-Н/07 від 19.09.2007 на виконання умов спірного договору поруки платіжним дорученням № 3849 від 06.11.2008, право підписання якого було надано виключно Голові правління позивача та який проведений банківською установою, як такий що відповідає чинному законодавству. Також відповідач посилається на ті факти, що спірний договір був скріплений печаткою позивача, а позивач не посилається в позові на незаконне використання його печатки, на наявність службового розслідування за цим фактом та звернення з цього приводу до правоохоронних органів. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Господарським судом м. Києва справа розглядається вдруге.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2010 позов було задоволено повністю, визнано недійсним Договір поруки № 191-Н/07-П1, укладений 19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого на даний час виступає Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», та Закритим акціонерним товариством Страховою компанією «Арма».

Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 27.05.2010р. рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2010р. скасовано і в позові ЗАТ «СК «АРМА», відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2010р. у справі № 31/101 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.10.2010 (суддя Морозов С.М.) було прийнято справу до свого провадження, присвоєно їй номер 31/101-25/405 та призначено розгляд справи на 19.10.2010. В судовому засіданні 19.10.2010 оголошено перерву до 02.11.2010. В судове засідання 02.11.2010 представник позивача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 09.11.2010, в яке позивач також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ухвалою від 02.11.2010 Господарський суд м. Києва звернувся з запитом до ТОВ «КБ «Арма»про надання документів. 09.11.2010 відповідачем було подано через канцелярію Господарського суду м. Києва відповідь ТОВ «КБ «Арма»на запит суду з наданням належним чином засвідчених копій платіжного доручення № 3849 від 02.12.2003, Договору № 11/980-РКО/1 від 02.12.2003 та Договору банківського рахунку № 11/РКО/198 від 29.09.2004, укладених з позивачем та карток зразків підписів уповноважених осіб позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ»правонаступником якого на даний час виступає Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії», у якості кредитора, та Приватним підприємством «Фінінвест», у якості позичальника, було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 91-Н/07 (надалі - Кредитний договір).

Згідно п.2.1 Кредитного договору, належне виконання позичальником зобов'язань по договору забезпечується, фінансовою порукою Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма».

19.09.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» та позивачем було укладено Договір поруки № 191-Н/07-П1 (надалі –Договір поруки, спірний договір), за умовами якого відповідач виступив кредитором, а позивач - поручителем.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником його зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором.

Серед зобов'язань, за належне виконання яких поручився позивач, зокрема, наступні: зобов'язання повернути кредитору кредити, що надаються в межах невідновлювальної кредитної лінії за Кредитним договором з граничним лімітом кредитування 30047500 (тридцять мільйонів сорок сім тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України) відповідно до графіку, наведеного в п.8.1. Кредитного договору з кінцевим терміном повернення не пізніше 15 вересня 2017 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим Договором - достроково: зобов'язання передбачені п.6 Кредитного договору, а у випадках передбачених законодавством та/або Кредитним договором та/або цим договором, сплачувати кредитор}- проценти за користування кредитом за Кредитним договором з розрахунку 70 відсотків річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених п.6 Кредитного договору: зобов'язання відшкодувати збитки, завдані кредитор}' невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Кредитному договору; зобов'язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штрафи) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Кредитному договору у строки та розмірах, передбачених Кредитним договором: зобов'язання відшкодувати витрати кредитора по здійсненню його вимог, забезпечених заставою, у том}' числі витрати, які понесені ним внаслідок утримання та збереження предмету застави, звернення стягнення на предмет застави (включаючи сплачені, чи такі, що підлягають сплаті податки, збори, платежі) та будь-які інші витрати кредитора, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань по Кредитному договору.

Договір підписаний від імені позивача виконуючою обов'язки голови правління - Кочура Лолітою Альбертівною, яка на момент укладення Договору поруки перебувала на посаді заступника голови правління позивача, та скріплений печаткою підприємства. Головою правління Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Арма»є Пушкарьова Ганна Василівна, яка діє на підставі наказу по товариству від 11.11.2002 року № 29/1 та Статуту товариства.

Предметом спору у даній справі є вимоги ЗАТ «СК «АРМА»про визнання недійсним договору поруки № 191-Н/07-П1 від 19.09.2007р., на підставі статей 98, 203, 215, 241 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та Статуту позивача, з посиланням на те, зокрема, що цей Договір поруки було укладено з боку позивача представником, з перевищенням його повноважень та без наступного схвалення цього правочину вищим органом управління акціонерним товариством –Загальними зборами учасників (акціонерів). Також, згідно доводів позивача, у зв’язку із внесенням до Кредитного договору змін, що мали місце внаслідок укладення між ЗАТ «Банк НРБ»та ПП «Фінінвест»відповідного Договору № 1 від 28.12.2007р., без згоди на те позивача, як Поручителя, Договір поруки, згідно вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України, слід вважати припиненим.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частин 1, 2 вказаної статті до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2).

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно з частиною третьою ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно ст. 152 ЦК України, акціонерним товариством є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Статтею 154 ЦК України передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 159 ЦК України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Частиною 2 цієї ж статті Закону визначено коло питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. При чому, перелік цих питань, згідно положень Закону, не є вичерпним.

Згідно ст. 10.1. Статуту ЗАТ «СК «АРМА», затвердженого Загальними зборами акціонерів (протокол № 22 від 30.07.2007) та зареєстрованого Голосіївською райдержадміністрацією 20.08.2007, управління цим Товариством здійснюють: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління, Ревізійна комісія.

Пунктом 10.4 Статуту встановлено, що виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є Правління Товариства, яке обирається Загальними зборами акціонерів у кількості трьох осіб.

При цьому, в ст. 10.4.4. Статуту Позивача встановлено, що роботою Правління керує Голова правління, який призначається Загальними зборами акціонерів Товариства і який, згідно ст. 10.4.3. цього ж Статуту, у межах своєї компетенції, передбаченої цим Статутом та чинним законодавством, вправі, зокрема, укладати договори (угоди, контракти тощо) від імені Товариства (пп.10 п. 10.4.3), видавати доручення та довіреності від імені Товариства (пп. 11 п. 10.4.3), видавати накази та інші розпорядчі документи, що стосуються діяльності Товариства, які є обов’язковими для виконання всіма працівниками Товариства (пп. 12 п. 10.4.3), виконувати інші дії від імені Товариства, крім тих, що входять до компетенції Загальних зборів акціонерів та Наглядової ради Товариства та які не суперечать чинному законодавству та Статуту Товариства (пп. 21 п. 10.4.3).

Зміст Статуту позивача не містить обмежень на вчинення Головою правління позивача правочинів, що перевищують певну суму. Так, у відповідності до пп. 3, 4 п. 10.4.4 вказаного Статуту, Голова правління здійснює оперативне керівництво діяльністю товариства та має право без довіреності представляти інтереси товариства в установах, підприємствах, організаціях в Україні та за її межами. Не віднесено також і до виключної компетенції загальних зборів акціонерів питання про погодження укладення Головою правління правочинів на суму, яка перевищує відповідний рівень, що підтверджується змістом п. 10.2.2 Статуту позивача.

За змістом ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства представляє інтереси такого підприємства і дії від його імені без доручення (в силу закону).

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, згідно наказу Голови Правління ЗАТ СК «Арма»№89 від 13.07.2007 Пушкарьової Ганни Василівни на час відсутності останньої з 17.09.2007 по 21.09.2007 було призначено виконуючим обов’язки Голови Правління ЗАТ СК «АРМА»Заступника Голови Правління Кочура Л.А.

Законодавство України не містить визначення поняття «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника», однак стаття 105 Кодексу законів про працю України та постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 (яка у відповідності до умов постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»від 12.09.1991 № 1545-ХІІ на сьогоднішній день є чинною) передбачають можливість покладення обов’язків тимчасово відсутнього працівника на іншого працівника, що оформлюється наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Окремим випадком виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника є тимчасове замісництво, визначення якого надане в роз’ясненні Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва»від 29.12.1965 № 30/39 та яке застосовується, як правило, у разі потреби заміщення працівника, що обіймає вищу посаду.

Статут позивача не містить положень щодо процедури надання Головою правління позивача повноважень його заступникам щодо укладення правочинів, тому в цьому питанні слід керуватися положеннями трудового законодавства (які визначені вище) та Цивільного кодексу України в частині врегулювання представництва.

Згідно ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

В даному випадку, як згідно матеріалів справи, Заступник Голови Правління Кочура Лоліта Альбертівна - особа, що підписувала спірний договір поруки зі сторони ЗАТ СК «АРМА», була призначена виконуючим обов'язки Голови Правління ЗАТ СК «АРМА» (та, відповідно, мала право діяти в якості представника позивача) відповідно до наказу № 89 від 13 вересня 2007 року, який є актом ЗАТ СК «АРМА». Копія вказаного наказу засвідчена нотаріально, міститься в матеріалах справи.

Також, спірний Договір поруки було посвідчено Соколовим Ю. Є.- приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, який перевірив особу громадян, які підписали договір, встановив їх дієздатність, також правоздатність і дієздатність ЗАТ СК «АРМА», АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», повноваження їх представників тощо, що підтверджується відповідним посвідчувальним написом на самому договорі поруки.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про нотаріат»під час посвідчення правочинів, нотаріус здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, шляхом ознайомлення з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців цієї юридичної особи і перевіряє, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

При посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника юридичної особи, нотаріус встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про нотаріат», а також перевіряє обсяг його повноважень, для чого нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові.

Отже, наявність у особи, що підписувала спірний договір поруки зі сторони позивача - Кочури Лоліти Альбертівна, всіх необхідних повноважень на підписання спірного договору поруки, додатково підтверджується і фактом нотаріального посвідчення даного договору, оскільки в, іншому випадку, нотаріус відмовив би сторонам договору у вчиненні нотаріальної дії, щодо посвідчення договору поруки.

При цьому суд приймає до уваги, що позивач не посилається на факт перевищення повноважень заступником Голови правління Кочура Л.А. та незаконне використання нею печатки товариства, на наявність службового розслідування за фактом перевищення повноважень та незаконного використання печатки. Відсутні також докази звернення позивача до правоохоронних органів стосовно обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє .

У відповідності до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, якщо правочин і вчинений представником з перевищенням повноважень, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки такого підприємства у разі наступного схвалення правочину таким підприємством.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами (п. 9.1 - 9.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).

В даному випадку, на підтвердження наступного схвалення зі сторони позивача договору поруки, матеріали справи містятькопію платіжного доручення позивача № 3849 від 06 листопада 2008 року, яким позивач на виконання умов договору поруки № 191-Н/07-П-1, сплатило на користь відповідача 385 855,05 гривень в рахунок погашення нарахованих за кредитним договором № 191-Н/07 від 19 вересня 2007 року (надалі - Кредитний договір) процентів за жовтень 2008 року.

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах,затвердженої постановою Національного банку від 12.11.2003 року за № 492 (надалі - Інструкція № 492) в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, при відкритті поточного рахунку будь-яка юридична особа подає до банку, серед іншого, картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

При цьому, згідно п. 18.1 Інструкції № 492 у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України та установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів. Право першого підпису належить першому керівнику юридичної особи, якій відкривається рахунок, а також іншим уповноваженим на це особам.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 грудня 2003 року між ЗАТ СК «АРМА»та ТОВ КБ «АРМА»було укладено договір № 11/980 - РКО/1 на відкриття поточного рахунку у національній валюті та здійснення його розрахунково-касового обслуговування відповідно до діючих нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно умов даного договору ТОВ КБ «АРМА»відкрив ЗАТ СК «АРМА»поточний рахунок №26506001.

29 вересня 2004 року між ЗАТ СК «АРМА»та ТОВ КБ «АРМА»було укладено договір № 11/РКО/198 на відкриття поточного рахунку у національній валюті та здійснення його розрахунково-касового обслуговування відповідно до діючих нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно умов даного договору ТОВ КБ «АРМА»відкрив ЗАТ СК «АРМА»поточний рахунок № 26500007. В подальшому до вказаних договорів сторони вносили зміни та доповнення.

Під час відкриття рахунків ЗАТ СК «АРМА»було надано до ТОВ КБ «АРМА»картку зі зразками підпису, посвідчену 22.09.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личина О. В. за реєстр. № 3547 у, відповідно до якої право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів від імені ЗАТ СК «АРМА»мала Голова Правління Пушкарьова Г. В. та Заступник Голови Правління Котова Н. В.

В липні 2007 року ЗАТ СК «АРМА»надало до ТОВ КБ «АРМА», у відповідності з п. 18.13 Інструкції № 492, нову картку із зразками підписів та відбитка печатки, посвідчену 12.07.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личина О. В. за реєстр. № 4798. Відповідно до даної картки зразків підпису право розпорядження рахунком і підписування розрахункових документів від імені ЗАТ СК «АРМА»має виключно Голова Правління Пушкарьова Г.В.

Відповідно до п. 2.1.6. Договору № 11/РКО/198 у разі надання Клієнтом (ЗАТ СК «АРМА») розрахункового документа на здійснення платежу, Банк (ТОВ КБ «АРМА») зобов'язується перевіряти, серед іншого, і заповнення таких реквізитів, як місце печатки та підписи платника.

При цьому, Банк відмовляє Клієнту у здійсненні розрахункових і касових операцій у разі:          оформлення документів з порушенням чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ; у випадку наявності сумнівів відносно достовірності наданих Клієнтом документів; З повідомленням про це, посадових осіб Клієнта, які мають право першого та другого підпису, а також в інших випадках, встановлених законодавством.

06 листопада 2008 року ЗАТ СК «АРМА»зі свого поточного рахунку № 26500007 платіжним дорученням № 3849 було перераховано ЗАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», правонаступником якого є АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», 385 855,05 гривень з призначенням платежу: «Погашення процентів за жовтень 2008 року по кред. Дог. № 191-Н/07 від 19.09.07 р. та зг. Дог. Пор. № 191-Н/07-П1 від 19.09.07. Без ПДВ.». Дана операція була проведена, цього ж дня, ТОВ КБ «АРМА».

Матеріали справи не містять даних про те, що в подальшому сплачені за платіжним дорученням № 3849 кошти витребовувалися ЗАТ СК «АРМА»від банку як безпідставно перераховані та, відповідно, безпідставно отримані АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», або доказів того, що дії по перерахуванню зазначених коштів визнано незаконними чи протиправними.

Згідно п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за № 22 (надалі - Інструкція № 22), яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно п. 3.8 Інструкції № 22 реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. В реквізиті «Підписи платника»ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які уповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки (Додатки 2, 8 до Інструкції № 22).

За таких обставин господарський суд приходить до висновку про те, що ЗАТ СК «АРМА»на виконання зобов’язань по спірному Договору поруки самостійно в особі його законного представника –Голови правління сплатило 385 855,05 гривень в якості оплати нарахованих АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»проиентів за жовтень 2008року по Кредитному договору № 191-Н/07 від 19.09.2007. Зазначені дії свідчать про схвалення позивачем факту укладення спірного договору та підписання його Заступником Голови правління товариства, а тому позивач не може стверджувати про недійсність договору через перевищення заступником Голови правління повноважень під час його підписання.

Відповідно до ст. 2 Договору поруки № 191-Н/07-П1 від 19.09.2007 року, позивач зобов'язується перед відповідачем відповідати за виконання ПП «ФІНІНВЕСТ»його зобов'язань, що випливають з Кредитного договору та можуть виникнути в майбутньому за Кредитним договором, в т. ч., зобов'язання в строки, передбачені в статті 6 Кредитного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим договором, - до настання термінів зазначених в статті 6 Кредитного договору - сплачувати відповідачу проценти за користування кредитом за Кредитним договором з розрахунку 17% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати їх сплати у випадках, передбачених ст. 6 Кредитного договору.

При цьому, відповідно до ст. 1 даного договору поруки, під Кредитним договором сторони мали на увазі Договір про відкриття кредитної лінії № 191-Н/07, укладений між відповідачем та ПП «ФІНІНВЕСТ»19 вересня 2007 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом терміну його дії.

Договір № 1 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 191-Н/07 від 19 вересня 2007 року, яким було викладено пункт 6.3 статті 6 Кредитного договору в новій редакції було укладено між АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»та ПП «ФІНІНВЕСТ»протягом терміну дії Кредитного договору. У відповідності до п. 5 цього договору він є невід’ємною частиною Кредитного договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як видно із змісту Договору № 1 від 28.12.2007р. про внесення змін до Кредитного договору, відповідач та ПП «Фінінвест»домовились викласти пункт 6.3. останнього у новій редакції тільки стосовно часу нарахування процентів за користування Кредитом, не змінюючи при цьому обсяг відповідальності позивача, як Поручителя.

Отже, у даному випадку висновок про припинення поруки внаслідок укладання додаткової угоди до Кредитного договору, є помилковим, оскільки відповідно до умов договору поруки, ЗАТ СК «АРМА»взяло на себе зобов'язання відповідати за виконання зобов'язань за Кредитним договором з всіма змінами та доповненнями до нього, що можуть бути укладені в майбутньому протягом дії договору, а Договором №1 від 28.12.2007 не було збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем не доведено обставин, які могли б слугувати підставами для визнання недійсним Договору поруки № №191-Н/07-П1 від 19.09.2007. Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсним вказаного договору не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 15.11.2010р.