Ухвала суду № 122701413, 28.10.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/1305/22

провадження № 1-кп/691/216/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Городище Черкаськоїобласті клопотання прокуроращодо діїзапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_6 в кримінальномупроваджені за обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4ст.185,ч.4ст.187КК України та ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.187КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду, на розгляді, на стадії дослідження речових доказів перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України.

До судового засідання не з`явився захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 , без повідомлення причин, зі слів підзахисного, зайнятий в іншому судовому процесі.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд ухвалив вважати за не можливе, за відсутності захисника ОСОБА_9 , здійснення судового розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та з урахуванням строку утримання обвинуваченого в СІЗО, продовжити розгляду клопотання прокурора щодо дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , який перебуває під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала внесене 03.10.2024 року до суду клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , тримання під вартою, з підстав, що викладені в ньому, вказує, що до строку на який обраний запобіжний захід, включно до 28.10.2024 року, судовий розгляд даного кримінального провадження завершити не має можливості, із-за відсутності захисника обвинуваченого ОСОБА_7 , та вважає, що продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання і продовження обвинуваченому запобіжного заходу, підстав для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу немає.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечив щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши, що під вартою, як захід забезпечення кримінального провадження, перебуває більше року, однак розуміє наслідки вчинених діянь, тому вважає, що саме такий захід відповідає його особі.

Захисник ОСОБА_5 підтримує думку підзахисного, вважає, що можливо було б розглянути застосування більш м`якшого запобіжного заходу, наприклад цілодобовий домашній арешт, щоб обвинувачений мав можливість, перед винесенням вироку, побути з рідними, проте не піднімає це питання, так як обвинувачений ОСОБА_6 свідомий і розуміє, що йому загрожує за вчинене.

Інші учасники процесу в тому числі потерпілий ОСОБА_8 не заперечують та покладаються на думку суду.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, приходить до такого висновку.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобовязаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування (стаття 331 КПК України). Та, обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (частина 3 статті 199 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно ухвали слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 01.09.2023 року відносно ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 12023250380000222 задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, тримання під вартою, який неодноразово був продовжений. Так, 30.07.2024 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу в об`єднаному кримінальному провадженні. Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 28.10.2024 року. Розгляд кримінального провадження до закінчення продовженої дії запобіжного заходу завершити не представляється за можливе, через неявку в судове засідання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 , що унеможливлює дослідження, представлених суду речових доказів.

При вирішенні клопотання суд враховує наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, метою застосування запобіжного заходу, згідно норм статті 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень пункту "с" статті 5 вказаної Конвенції, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статтей 177, 178, 183 КПК України.

При цьому, виходячи зі змісту статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни "обрання запобіжного заходу" та "продовження запобіжного заходу" використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження вторинна стадія, яка наступає за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується. Вказана позиція висловлена в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 505/2898/19 від 23.01.2020.

За таких обставин, суд має вирішити питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу, надаючи оцінку того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Водночас, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд вказує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, вислухавши думку сторін кримінального провадження, оцінивши особу обвинуваченого, який не має стійких соціальних звязків: не одружений, не працюючий (можливе отримання прибутків за рахунок зайняття протиправною діяльністю повязаною з крадіжками), на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, неправомірні дії, які інкримінуються вчненні під час іспитового строку, а також суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які йому інкримінується, вважає, що на даний час, в тому числі з огляду на стадію судового процесу, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 ПК України, які бралися до уваги при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу і які на даний час не зникли, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого його тримання під вартою суду не надано, та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, враховуючи, що мета, підстави, що стали обставиною для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, суд вбачає за доцільне продовжити обвинуваченому застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави. Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на інший більш м`який - суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331, 367, 369, 372, 392 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят діб, по 27.12.2024 року, з утриманням в Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор".

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити уповноваженій особі ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" для виконання, з врученням під розпис обвинуваченому ОСОБА_6 ..

Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено о 17.00 год. 28.10.2024 року.

Суддя ОСОБА_1