Ухвала суду № 122697744, 30.10.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1498/24

1-кп/214/593/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023041330000050 від 19.05.2023 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заявив письмове клопотання в якому просить скасувати арешт майна, а саме з автомобіля «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого 10.12.2022 року ТСЦ 1243 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, в повному обсязі, в частині: заборони відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном.

В обґрунтування клопотання навів наступне. 19.10.2023 року в період часу з 08:54 до 11:09 годині, в рамках матеріалів кримінального провадження №42023041330000050 від 19.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, був проведений обшук автомобіля «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , який в ході вказаного обшуку давний автомобіль був вилучений.

Вказаний транспортний засіб «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом у кримінальному проваджені №42023041330000050 від 19.05.2023 року, та визначене місце зберігання речового доказу на території Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг пр. Поштовий, буд. 71.

20 жовтня 2023 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадження №42023041330000050.

20 жовтня 2023 року слідчим суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська був накладений арешт на автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 10.12.2022 року ТСЦ 1243 автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (копія свідоцтва додається).

На теперішній час, станом на 30.09.2024 відносно автомобіля «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 проведено всі необхідні слідчі дії, експертизи, огляд та у подальшому не планується проведення вказаних дій, тому вважаю, що на теперішній час необхідність у арешті даного автомобіля відпала.

Крім того, 27.09.2024 року о 09:15 годині внаслідок ворожого авіаційного обстрілу, прямого влучання у будівлю Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, що за адресою: м. Кривий Ріг пр. Поштовий, буд. 71, було пошкодженого транспортні засоби, які стояли на території вказаного управління поліції, які були арештовані судом в рамках кримінального провадження, серед яких також знаходиться автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 .

Внаслідок вказаного ворожого обстрілу автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 майже був знищений, чим власнику ОСОБА_4 був спричинений матеріальний збиток, а сам автомобіль втратив свою важливість як речового доказу у кримінальному провадженні №42023041330000050.

У зв`язку з тим, що належний автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 майже був знищений, власник ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину, за фактом пошкодження його майна до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, та одразу був допитаний в якості потерпілого у кримінальному провадженні №22024040000001131 від 27.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України.

Враховуючи те, що автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 майже був знищений, внаслідок ворожого обстрілу, зняття арешту в повному обсязі з автомобіля «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 майже був знищений, будь-яким чином не нашкодить кримінальному провадженню №42023041330000050.

У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За частиною 2 статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

Виходячи з вищевикладеного, за наявності арешту (обтяження) накладеного на належне ОСОБА_4 , майно порушується його право приватної власності, внаслідок чого, ОСОБА_4 , позбавлений змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідно до договору фінансового лізингу.

Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав письмове клопотання частково, просив задовольнити лише в частині користування вищевказаним транспортним засобом, посилаючись на обставини викладені письмово.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника підтримав, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити в повному обсязі, оскільки на теперішній час не досліджені докази по справі.

Захисник ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати за її відсутності, у зв`язку із занятістю в іншому процесі.

Суд на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних підстав.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, судом встановлено, що 19.10.2023 року в період часу з 08:54 до 11:09 годині, в рамках матеріалів кримінального провадження №42023041330000050 від 19.05.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, був проведений обшук автомобіля «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , який в ході вказаного обшуку давний автомобіль був вилучений.

Вказаний транспортний засіб «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом у кримінальному проваджені №42023041330000050 від 19.05.2023 року, та визначене місце зберігання речового доказу на території Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг пр. Поштовий, буд. 71.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2023 року був накладений арешт на автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження, користування.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 10.12.2022 року ТСЦ 1243 автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено,що вилучений під час огляду автомобіль марки «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , є речовим доказом, що відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства прямо вказують на врахування можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання про арешт майна та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Суд вважає, що посилання захисника ОСОБА_5 є необґрунтованими оскільки автомобіль «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 відповідає критеріям речового доказу у межах кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.

Таким чином, оскільки транспортний засіб «Mercedes-Benz с180» реєстраційний номер - НОМЕР_1 на який ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2023 року накладено арешт та який визнано речовим доказом не був досліджений, зняття арешту з вказаного транспортного засобу є передчасним, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст.174,309,395КПК України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні №42023041330000050 від 19.05.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1