Вирок № 122696987, 31.10.2024, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1076/23

Провадження № 1-кп/172/80/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 , розглянувши у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022132580000019 від 04.04.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в с. Новобіла Старобільського району Луганської області, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , 2007 року народження та ОСОБА_7 , 2012 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В

У березні 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилося можливим), ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04:00 год. ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території сел. Новопсков Старобільского району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в органах окупаційної влади в АДРЕСА_1 , та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, а саме: посади «начальника відділення» в незаконному органі влади «Новопсковському відділенні державного банку лнр», розташованому на тимчасово окупованій території в АДРЕСА_1 , в порушення вимог Конституції України та законів України добровільно, умисно та протиправно погодилася на вказану пропозицію.

Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов`язки це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їй заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 у березні 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причин не виявилося можливим), будучи громадянкою України, перебуваючи на території сел. Новопсков Старобільского району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодилася на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», умисно та протиправно, добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а саме: посаду «начальника Новопсковського відділення державного банку лнр», очоливши територіальну установу в незаконному органі влади «державному банку лнр», що діє на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так, відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення їй про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилалися та публікувалися відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Васильківського районного суду Дніпропетровської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялися захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченої на адресу суду не надходили.

Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу відносно ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченої.

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Після постановлення ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.05.2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8

ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, згідно з ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 року відносно ОСОБА_5 здійснювалося спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_4 , який був захисником на стадії досудового розслідування і обізнаний з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченої для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання остання викликалася у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Васильківського районного суду Дніпропетровської області.

Захисник обвинуваченої здійснював активні дії, спрямовані на її захист: приймав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченої у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах. Зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів на підтвердження того, що державний банк лнр, у якому обіймає посаду обвинувачена, є органом державної влади. Крім того вважав, що не доведено добровільність обійняття посади ОСОБА_5 . Зазначені обставини виключають наявність у її діях складу правопорушення та просив постановити виправдальний вирок.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджена показаннями свідків.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_5 працювала в Ощадбанку до окупації, знала її як жительку селища. З електронних ЗМІ відомо, що ОСОБА_5 обіймає посаду керівника відділення банку в сел. Новопсков. Виїхала з окупації 24.02.2022 року. У ЗМІ бачила фото її у приміщенні та біля банку під час відкриття відділення після окупації. Виїхати з окупації було можна. Після окупації не спілкувалася з ОСОБА_5 зовсім. Матерілаьне становище сім"ї у ОСОБА_5 було нормальне. Спілкувалася з колишнім керівником відділення ОСОБА_9 , яка повідомляла, що багато працівників пішли на співпрацю з окупантами. Також на такі теми вона спілкувалася з різними односельцями, які залишилися в окупованому Новопсковську.

Свідок ОСОБА_10 пояснив в судовому засіданні, що на момент вторгнення він був головою Новопсковської селищної ради. ОСОБА_5 це дружина його однокласника, працювала у відділенні ОСОБА_9 . З мережі Інтернет стало відомо, що ОСОБА_5 обійняла посаду керуваника відділення держбанку лнр. Даний факт широко висвітлювався в окупаційних ЗМІ. Евакуація з окупованої території організовувалася, були підготовлені автобуси, оповіщувалося населення де знаходяться. Всі бажаючі мали можливість виїхати. Йому багато відомо зі слів інших осіб. Як говорили, була дана вказівка не виходити на роботу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , але ОСОБА_5 та деякі інші навпаки пішли знайомитися з окупаційною владою та працевлаштовуватися. Матеріальних проблем у ОСОБА_5 не було, жила вище середнього достатку. Через банк лнр фінансуються багато пропагандистських програм та псевдодержорганів лнр.

Свідок ОСОБА_11 пояснила в суді, що з обвинуваченою були односельчанами. ОСОБА_5 обіймає посаду в так званому банку лнр. Виїхала з окупованої території на початку липня 2022 року. На початку квітня 2022 року відбулося відкриття банку лнр. Бачила теж оголошення на на телеграм-каналі " ОСОБА_12 ", який діє і зараз. Також у газеті бачила, що ОСОБА_5 була зазначена як керівник банку (відділення). Даний факт широко розповсюджувався через ЗМІ. Коли виїзджала з окупованої території, то перешкод не було. Вона працювала на посаді секретаря судового засідання Новопсковського районного суду Луганської області. Пропозиції працювати у суді надходили від окупантів, але вона відмовилася і жодного тиску не було через це. До війни ОСОБА_5 працювала у відділенні Ощадбанку. Зверталася до неї до війни з питань отримання банківських послуг.

Допитана свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працювала заступником керючого відділення Ощадбанку у Новопсковську з ОСОБА_5 , яка була завідувачем сектору роздрібного бізнесу. На момент вторгнення виконувала обов"язки керуючого. Після окупації відділення перестало працювати. В середині березня працівник обласного відділення дав вказівку знищити печатки. Повідомила працівників, що буде відкрите відділення і хто бажає може прийти забрати речі. Наступного дня, коли прийшла до відділення банку, то під"їхав працівник "прокуратури" у військовій формі і повідомив, що тут буде відділення банку лнр. Вона відмовилася і повідомила, що бажаючих і так досить. Тиску не було. Через кілька днів приїхав водій ОСОБА_9 , який зараз працює охоронцем там і попросив ключі віддати за дорученням ОСОБА_5 . Повідомив, що вже йде підготовка до відкриття відділення банку лнр. Зі ЗМІ дізналася, що 01.04.2022 року було відкрито відділення банку лнр. Десь у червні 2022 року заходила до відділення із цікавості. На першому поверсі були працівники, які обслуговували клієнтів. З другого поверха спустилася ОСОБА_5 , привіталася. 18.07.2022 року вона виїхала з окупованої території і більше ні з ким не спілкується. Керівництво ОСОБА_9 рекомендувало виїхати з окупації і обіцяло працевлаштування. У Новопскові відкрито відділення саме "державного банку лнр". На посаду призначали працівників у вищестощому відділенні банку лнр, обласному. Особливих труднощів з виїздом з окупованої території не було. Лише коли проходили блок-пости.

Свідок ОСОБА_14 пояснила у судовому засіданні, що вона працювала начальником бюджетного відділу Новопсковської селищної ради. З ОСОБА_5 знайомі, однокласниця рідного брата, а також вона зверталася до ОСОБА_9 , де та працювала. ОСОБА_5 очолила відділення банку лнр у Новопскові. Особисто бачила як вона з колективом збиралася біля банку і чекала відкриття відділення окупантами. Про те, що ОСОБА_5 керівник банку було широко висвітлено у ЗМІ. Можливість покинути окуповану територію у неї була і фізично і матеріально. Сама вона виїхала 13.06.2022 року. Особисто з ОСОБА_5 вона не спілкувалася і відділення банку не відвідувала. Селищною радою на початку вторгнення організовувалася евакуація. Точно відомо, що зі співробітників не пішли на співпрацю ОСОБА_15 . Однак вона без перешкод виїхала з окупованої території.

Допитана як свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона працювала провідним спеціалістом у відділенні Ощадбанку в сел. Новопсков. Зараз у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, тому єдина не звільнена з роботи. З ОСОБА_5 разом працювали, відносини суто робочі. Під час повномасштабного вторгнення була у декретній відпустці, але спілкувалася у чаті з працівниками. Її чоловік військовий, тому у березні 2022 року телефонувала ОСОБА_5 і питала чи надовго окупація. Під кінець березня в чаті почали розмовляти про заповнення анкет для прийняття на роботу. Після цього видалилася з чату. В середині квітня почало працювати відділення окупаційного банку. Відвідувала банк в середині травня з особистих питань й говорила з колишніми колегами. Бачила ОСОБА_5 і поговорила з нею на нейтральні теми. У червні привозила маму до банку для оплати комунальних послуг, але в середину не заходила. 18.07.2022 року вона виїхала з окупованої території. В телеграм-каналі " ОСОБА_12 " бачила повідомлення про те, що ОСОБА_5 призначена керуючим відділення держбанку лнр у сел. Новопсков. ОСОБА_5 була безпосереднім керівником. Роботу не пропонували, так як знали, що чоловік військовий і у неї дитина 3-місячна. З окупованої території виїхала безперешкодно.

Крім показань свідків, вина обвинуваченої також повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого до ЄРДР 04.04.2022 року внесені відповідні відомості за фактом вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (т. 2 а.с. 1, 7);

- протоколом огляду від 04.04.2022 року, відповідно до якого була оглянута публікація з фотознімками (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:42 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 на Інтернет сторінці (мовою оригіналу): «Луганский информационный центр». Зі змісту публікації вбачається, що 01.04.2022 року державний банк лнр відкрив нове відділення за адресою: АДРЕСА_2 , далі мова йде про графік роботи відділення, контактні телефони та сайт, де можна отримати інформацію про послуги, які надає відділення (т. 2 а.с. 15-30);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 15.07.2022 року за участю свідка ОСОБА_10 , який перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показав, що може впізнати ОСОБА_5 за такими ознаками: жінка 35-40 років, середнього зросту, середньої тіло будови, волосся середньої довжини світлого кольору, ніс прямий. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 1 впізнав зображену особу як ОСОБА_5 за такими ознаками зовнішності: жінка 35-40 років, середнього зросту, середньої тіло будови, волосся середньої довжини світлого кольору, ніс прямий (т. 2 а.с. 97-100);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 15.07.2022 року за участю свідка ОСОБА_8 , яка перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показала, що може впізнати ОСОБА_5 за такими ознаками: жінка 35-40 років, середнього зросту, середньої тіло будови, волосся середньої довжини світлого кольору, ніс прямий. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 1 впізнав зображену особу як ОСОБА_5 за такими ознаками зовнішності: жінка 35-40 років, середнього зросту, середньої тіло будови, волосся середньої довжини світлого кольору, ніс прямий (т. 2 а.с. 101-104);

- протоколом огляду від 22.08.2022 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_17 була оглянута інформація, розміщена у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у загальнождоступному месенджері «Телеграм» на сторінці (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». На цій сторінці розміщений відеозапис тривалістю 00:15 сек., на якому зображено відділення т.зв. «государственного банка лнр», що розташоване у тимчасово окупованому АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього, на відеозаписі зображено скупчення людей, які очікують своєї черги на обслуговування співробітниками вищезазначеної установи. Також на відеозаписі зображено осіб у футболках білого кольору з написом «С россией навсегда», які роздають присутнім особам друковані видання (т. 2 а.с. 147-152);

- протоколом огляду інформації вилученої у АТ «Державний ощадний банк України» від 22.02.2023 року, відповідно до якого банк надав копії документів, що посвідчують особу ОСОБА_5 паспорт громадянина України, а також довідку про присвоєння ОСОБА_5 ідентифікаційного номера (т. 2 а.с. 229-231);

- протоколом огляду від 22.02.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_18 була оглянута текстова публікація з фотозображеннями, що виявлена у загальнодоступному месенжджері «Телеграм» на каналі « ОСОБА_12 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка датована 20:20 год. 12.12.2022 року. Публікація містить слова: « ОСОБА_19 за точну інформацію». До публікації прикріплене одне фотозображення під назвою (мовою оригіналу) «Справочник телефонов учреждений и организаций Новопсковского района лнр», де серед назв установ і контактних номерів телефонів вказано (мовою оригіналу) «Государственный банк лнр» ( ОСОБА_20 ) 2-12-06» (т. 2 а.с. 238-243);

- протоколом огляду від 02.05.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_21 був оглянутий Інтернет-сайт за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 під назвою (мовою оригіналу) «Государственный банк луганской народной республики», на якому виявлений документ під назвою (мовою оригіналу) «Закон: О Государственном банке луганской народной республики». Відповідно до статті 1 вказаного документу "державний банк луганської народної республіки" є органом державної влади з особливим статусом, який визначений цим законом. Зазначена обставина спростовує твердження та сумніви захисника щодо належності "державного банку лнр до органів влади, створених на окупованих територіях окупаційною владою (т. 3 а.с. 21-31);

- протоколом огляду від 02.05.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_21 був оглянутий інтернет-сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 , на якому виявлений такий документ (мовою оригіналу): «Конституция луганской народной республики», яка визначає порядок організації та функціонування незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території України (т. 3 а.с. 32-38);

- протоколом огляду від 02.05.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_21 був оглянутий інтернет-сайт за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 на якому виявлений такий документ (мовою оригіналу): «Конституция луганской народной республики», яка визначає порядок організації та функціонування незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території України (т. 3 а.с. 39-44);

- протоколом огляду від 22.05.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_18 була оглянута публікація з фотознімком (мовою оригіналу) « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 на Інтернет сторінці (мовою оригіналу): «Луганский информационный центр». Зі змісту публікації вбачається, що 01.04.2022 року державний банк лнр відкрив нове відділення за адресою: АДРЕСА_2 , далі мова йде про графік роботи відділення, контактні телефони та сайт, де можна отримати інформацію про послуги, які надає відділення. На цій же веб-сторінці на одному з фотозображень встановлено особу громадянки України ОСОБА_22 , 1982 року народження (жінка, яка сидить за столом, позначена червоною стрілкою) (т. 3 а.с. 62-68).

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбаченийКПК України, суду надано не було.

Таким чином,суд вважає,що винаобвинуваченої ОСОБА_22 у вчиненні інкримінованого їй злочину, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а її умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 111-1 КПК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_22 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, встановлених судом.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питанняпро призначення ОСОБА_22 покарання, суд враховує, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_22 , відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю з конфіскацією всього належного їй майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

На переконання суду, призначення обвинуваченій саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для її виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

При цьому, підстав для застосування положеньстатті 69 КК України(призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та вимогстатті 75 КК України(звільнення від відбування покарання з випробуванням) до обвинуваченої ОСОБА_22 суд не вбачає.

На досудовому розслідуванні судові експертизи не проводилися, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді 9 (дев`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, обіймати будь-які посади в органах державної влади, контролю, місцевого самоврядування судових чи правоохоронних органах, а також в установах, що надають банківські послуги на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченій, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1