Рішення № 122695778, 29.10.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 761/429/24-ц

Пр. № 2-5099/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу 761/429/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» про стягнення безпідставно отриманих коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернулась до суду з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» про стягнення безпідставно отриманих коштів.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.12.2021 було визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрований у реєстрі за №31296, вчинений 08.09.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №003-08018-150214 від 15.02.2014 на суму 18 046, 42 грн. таким, що не підлягає виконанню.

З врахуванням зазначеної обставини, позивач звернулась до суду з позовною заявою про повернення безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом нотаріуса, оскільки підстава для їх отримання відпала.

Таким чином, позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 грошові кошті в сумі 14 619, 20 грн.

12.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю з Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 14.02.2024, для вирішення питання про відкриття провадження.

15.02.2024 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Разом з цим, представник позивача направив заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером №31296, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в розмірі 17 546,72 грн.

Так, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко O.A. було примусово стягнуто з позивача грошові кошти в розмірі 14 619, 20 грн., на підставі виконавчого напису.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 20.12.2021 у справі №352/2178/21 було визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрований у реєстрі за №31296, вчинений 08.09.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором №003-08018-150214 від 15.02.2014 на суму 18 046, 42 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позивач вважає, що підлягає поверненню безпідставно отримані кошти за виконавчим написом нотаріуса, оскільки підстава для їх отримання відпала.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відтак, позивач посилаючись на ч.1 ст. 1213 ЦК України, вважає, що набувач зобов`язаний повернути їй безпідставно набуте майно.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала.

Відповідно достатті 1212 ЦК Україниу такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми 1212 ЦК України, викладених у постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в» відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

З врахуванням зазначених обставин справи, суд прийшов до висновку, що позивачем доведені обставини на які вона посилається, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за позовну заяву в сумі 874,34 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 7 300,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До позовної заяви представником позивача був долучений лише ордер на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю, інших документів, які б підтверджували розмір витрат, суду надано не було.

Таким чином, питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу судом не вирішувалось, оскільки доказів витрат не було надано суду.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610-612, 625-629, 1049-1050, 1054, 1212, 1213 ЦК України, ст.4,12,13,81, 137,141,259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 грошові кошті в сумі 14 619 (чотирнадцять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 34 коп.

Позивач:

ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "АЛАНД", адреса: 01033, м. Київ вул. Саксаганського, 14/301 ЄДРПОУ 42642578, тел.380937009595.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 29.10.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА