Рішення № 12269560, 21.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/22021.10.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка», м.Київ

доЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

на стороні Позивача ОСОБА_1

на стороні Відповідача ОСОБА_2.

простягнення 10 393,33 грн. в порядку регресу

Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Шупик О.А. за довіреністю (№ б/н від 12.03.2010р.)

від відповідача:не з'явився;

від третьої особи 1:не з'явився;

від третьої особи 2:не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м. Київ (далі Відповідач) про стягнення 10 393,33 грн. в порядку регресу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір добровільного комплексного страхування № 011099/4002/0000293 від 10.11.2009р., Страховий акт № 00044567 від 15.06.2010р., Наказ № 9216 від 16.06.2010р. про виплату страхового відшкодування, Розгорнуту Довідку ВДАІ в м.Києві, Постанову від 17.06.2010р. у справі № 3-6396/10р., Звіт № 6882 від 28.05.2010р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, телеграму, Акт 6882 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 27.05.2010р., Ремонтну калькуляцію № 6882 від 28.05.2010р., рахунок-фактуру № А-00000194 від 28.05.2010р. на суму 11958,00 грн., Заяву про виплату страхового відшкодування від 18.05.2010р., платіжне доручення № 013657 від 17.06.2010р. на суму 10903,33 грн., посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, Регресну вимогу № 1138 від 19.08.2010р., довіреність № 275, протокол № 190 від 12.11.2009р. та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, п.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.9,27 Закону України «Про страхування», Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою про порушення провадження у справі від 21.08.2010р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ОСОБА_1 та на стороні Відповідача ОСОБА_2.

В судовому засіданні 08.09.2010р.Позивачем було надано для залучення до матеріалів справи Витяг з офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр»щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

16.09.2010р. через канцелярію суду від Оболонського районного суду надійшла копія адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_2. у справі № 3-6396/10 за ст.124, 122-4 КУпАП.

29.09.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов та документи для залучення до матеріалів справи, а саме: статутні документи Відповідача, докази направлення відзиву Відповідачу, довіреність представника Відповідача.

29.09.2010р. в судовому засіданні від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи наступні документи: Свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача, Витяг з протоколу № 38 від 30.04.2010р., лист Відповідача № 1876 від 23.06.2010р. щодо зміни найменування, довідка банку № 55/1274 від 16.06.2008р.

Треті особи пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи судова кореспонденція не отримана Третьою особою на стороні Відповідача, у звязку з відсутністю останньої за адресою визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представник Позивача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка»та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №011099/4002/0000293, обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням: автомобіль марки Форд, державний номер НОМЕР_1.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 1.3 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихійні лихо; пожежа; незаконне заволодіння та інші випадки.

18.05.2010 р. в м. Києві на перехресті пр. Г.Сталінграду та вул. Малиновського було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_1. та автомобіля Сузуки державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_2. а саме: ОСОБА_2. керуючи автомобілем Сузуки, державний номер НОМЕР_2 не надала дорогу автомобілю марки Форд, державний номер НОМЕР_1, який наближався до перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2. вимог п.п. 2.10., 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ в м. Києві, розгорнутою Довідкою ВДАІ в м. Києві, та Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 17.06.2010р. у справі № 3-6396/10 р., відповідно до ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт №6882), складеного 28.05.2010 р. субєктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3. (сертифікат №НОМЕР_3 виданий ФДМУ 14.07.2008 р.), сума матеріального збитку, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вчиненого власникові автомобіля Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 881,33грн.

На підставі страхового акту №00044567, затвердженого 15.06.2010 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 011099/4002/0000293 від 10.00.2009 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 10 903,33 грн. (11 881,33 грн. франшиза 978,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №013657 від 17.06.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»перейшло в межах суми 10903,33 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки ВДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб автомобіль Сузуки, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Форд, належить ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_2. встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. застрахована Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(правонаступник АСТ «АИС-Поліс») згідно із полісом №ВС/7937564.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/7937564) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 06.10.2009 р. (13:30) по 05.10.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/7937564 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/7937564) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд, реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу, становить 11 881,33грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 10 903,33 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВС/7937564..

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач регресною вимогою №1138 від 19.08.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10 393,33 грн.,

Враховуючи визначені полісом №ВС/7937564 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 10 393,33 грн. (10 903,33 - 510,00 франшиза), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у випадку повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»ідентифікаційний код 22229921 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»ідентифікаційний код 20033533 основний борг у розмірі 10 393,33 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»ідентифікаційний код 22229921 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Уніка»ідентифікаційний код 20033533 витрати по сплаті державного мита в розмірі 103,93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 21.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.11.2010р.

Суддя Н.І. Ягічева