Постанова № 12269539, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.10Справа №2а-2771/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Плієвої Н.Г.,

при секретарі - Зарапіні О.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.08.2010,

ОСОБА_2, ОСОБА_3, довіреність № 2477 від 25.10.2010

представника відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 3230/05 від 25.08.2010

представника 3-ої особи СТ "Прогрес" Бондарева А.М., керівника

3-ої особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_8

до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - садівниче товариство «Прогрес»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

Обставини справи:

ОСОБА_8 звернувся до суду з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про скасування розпорядження № 219-р від 08.12.1997 в частині передачі у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0620 га, розташованої в садівничому товаристві “Прогрес” для ведення індивідуального садівництва в межах землекористування садівничого товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що існування вказаного розпорядження в частині передачі в приватну власність ОСОБА_9 зазначеної земельної ділянки здійснює перешкоди позивачу у приватизації земельної ділянки, яка знаходиться у його користуванні.

Ухвалою суду від 22.10.2010 було відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача садівниче товариство “Прогрес” та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9.

Ухвалою суду від 22.09.2010 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 06.10.2010.

У судовому засіданні до матеріалів справи було долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10 та до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача були залучені ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 18.10.2010 за клопотанням представника позивача провадження у справі зупинялось в строк до 10.11.2010. Ухвалою суду 10.11.2010 провадження у справі було поновлено.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просить визнати розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199р від 08.12.1997 "Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам СТ "Прогрес" для ведення індивідуального садівництва в межах землекористування садівничого товариства" таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0620 га ОСОБА_10. Уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача садівничого товариства «Прогрес»просив позовні вимоги задовольнити,, пояснив, що ОСОБА_8 правомірно користується земельною ділянкою НОМЕР_2 площею 0,0641 га в СТ «Прогрес».

3-тя особа ОСОБА_7 проти задоволення адміністративного позову не заперечував, пояснив, що його батьком ОСОБА_9 не було отримано державний акт на земельну ділянку в СТ «Прогрес», після смерті батька ОСОБА_11 вступив у члени СТ «Прогрес», однак потім вказану земельну ділянку продав.

3-тя особа ОСОБА_12 заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що він являється прямим спадкоємцем ОСОБА_9, а тому має намір отримати у спадщину земельну ділянку після смерті батька.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Садівничим товариством «Прогрес»17.10.1995 було отримано державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування земельною ділянкою площею 16,9253 га для ведення колективного садівництва на підставі рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради народних депутатів від 05.01.1995 № 1/36.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199р від 08.12.1997 ОСОБА_9 було передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0620 га для ведення садівництва в межах землекористування СТ «Прогрес».

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 вказаного розпорядження ОСОБА_9 зобов'язаний в місячний строк надати у відділ земельної реформи паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_10 помер 26.07.2000.

У звязку зі смертю ОСОБА_9 його було виключено з членів СТ «Прогрес»на підставі заяви ОСОБА_7, та до членів СТ «Прогрес»прийнято ОСОБА_7, що підтверджується випискою з рішення зборів уповноважених членів СТ «Прогрес», протокол № 1 від 18.05.2003 (а.с. 45).

Рішенням зборів уповноважених членів СТ «Прогрес», протокол № 1 від 15.09.2007, за заявою ОСОБА_7 його було виключено з членів СТ «Прогрес»у звязку з неможливістю обробки земельної ділянки НОМЕР_2 за сімейними обставинами. До членів СТ «Прогрес»на земельну ділянку НОМЕР_2 було прийнято ОСОБА_13 (а.с. 50).

Рішенням зборів уповноважених членів СТ «Прогрес», протокол № 1 від 27.06.2010 ОСОБА_13 за її заявою було виключено з членів СТ Прогрес»за сімейними обставинами. В члені СТ «Прогрес»на ділянку НОМЕР_2 було прийнято ОСОБА_8 (а.с. 49).

ОСОБА_8 з метою отримання вказаної земельної ділянки у власність шляхом приватизації було замовлено та отримано технічну документацію зі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як вбачається з протоколу перевірки файлу Іn4, складеного Севастопольською міською філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»19.07.2010, на земельну ділянку НОМЕР_2 СТ «Прогрес»є розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації від 08.12.1997 на ОСОБА_10 (а.с.10). Вказана обставина позбавляє позивача, як користувач цієї земельної ділянки, оформити право власності.

Що стосується доводів 3-ої особи ОСОБА_6 щодо виникнення у нього права на земельну ділянку після смерті батька, суд зазначає, що після смерті ОСОБА_9, у встановленому порядку до членів СТ «Прогрес»було прийнято його сина ОСОБА_7, та у даному випадку йдеться про цивільні правовідносини між спадкоємцями, які вирішувалися у цивільній справі про поділ майна. Як вбачається з заперечень ОСОБА_6 у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розподіл майна, (зареєстровані Нахімовським районним судом м. Севастополя 01.06.2004 вх. № 7386) ОСОБА_12, зокрема, зазначає, що він заперечує проти розділу мебельного гарнітура, а також проти передачі його позивачу (ОСОБА_7.), оскільки він взамін користується дачною ділянкою батьків, на яку ОСОБА_6, претензій не висував.

З зазначених пояснень вбачається, що з червня 2004 року ОСОБА_6 було відомо про існування у батьків земельної ділянки, а також він не заперечував, що після смерті батька земельна ділянка перейшла у користування його брата ОСОБА_6

Крім того, відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України Земельна ділянка як об'єкт права власності - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У судовому засіданні встановлено, що межі земельної ділянки НОМЕР_2 в СТ «Прогрес»були встановлені лише при складанні технічної документації за заявою ОСОБА_8, а тому посилання 3-ої особи ОСОБА_6, що він заперечує проти задоволення позову, оскільки має право на спірну земельну ділянку, не засновані на законі.

Крім того, як вбачається з листа Другої Севастопольської Державної нотаріальної контори від 13.10.2010 № 2014/02-14 після смерті ОСОБА_9 спадкове майно складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно видане: 19.02.2002 за реєстровим № 3-190 сину ОСОБА_7, 03.12.2002 за реєстровим № 3-2201 сину ОСОБА_6 (а.с. 43).

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.01 № 2768-III набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_9 вимоги, які вказані в п. 3 розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя №2199р від 08.12.1997 не виконав, земельну ділянку не приватизував, державний акт на право приватної власності не отримав, а тому, відповідно до вимог діючого законодавства право власності на спірну земельну ділянку у нього не виникло.

Таким чином, ОСОБА_10 не використав своє право на приватизацію земельної ділянки відповідно до розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199р від 08.12.1997 однак, наявність цього розпорядження порушує права ОСОБА_8, який правомірно користується земельною ділянкою НОМЕР_2 площею 0,0641 га в садівничому товаристві "Прогрес".

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, а також зобов'язання відповідача вчинити певні дії та інше.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 про визнання розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199р від 08.12.1997 таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,0620 га в садівничому товаристві "Прогрес" підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.11.2010 о 17-30 годин.

На пыдставы наведеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя № 2199р від 08.12.1997 "Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам СТ "Прогрес" для ведення індивідуального садівництва в межах землекористування садівничого товариства" таким, що втратило силу в частині передачі в приватну власність земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0620 га ОСОБА_9.

Стягнути з Державного бюджету України (Ленінський район м. Севастополя, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, р/р 31113095700007) на користь ОСОБА_8 сплачений ним судовий збір у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя підписН.Г. Плієва

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя Н.Г. Плієва

< підпис ><Суддя >