Рішення № 122693431, 31.10.2024, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/1905/24

Провадження № 2/621/817/24

РІШЕННЯ

Іменем України

31 жовтня 2024 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання Лацько А.В.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Коллект Центр",

представники позивача Мостовенко О.І., Ткаченко М.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши завідсутності учасниківсправи заправилами спрощеногопозовного провадженнясправу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

24.05.2024 ТОВ "Коллект Центр" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитними договорами № 2109660765595 від 06.04.2021, у загальному розмірі 39 376 грн 00 к., а також понесені судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання фінансових послуг № 2109660765595 договір підписано шляхом введення одноразового ідентифікатора (підписання електронним підписом).

Відповідно до умов укладеного договору відповідач отримав кошти на умовах строковості, зворотності та платності та зобов`язався повернути кредити та сплатити проценти за користування кредитами в порядку та на умовах, визначених цими Договорами.

01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" було укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2109660765595 від 06 квітня 2021 року.

У свою чергу, 10 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023/01 від 10 січня 2023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2109660765595 від 06 квітня 2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 .

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "КоллектЦентр" набуло права грошової вимогидо боржника ОСОБА_1 за Договором про надання фінансових послуг № 2109660765595 від 06 квітня 2021 року, що уклали Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 .

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування відсотків.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, станом на дату подання позову до суду, заборгованість відповідача становить 68 929 грн 38 к., яка складається з: 3 900 грн 00 к. - заборгованість за тілом кредиту, 27339 грн 00 к. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 30.11.2021; 37690 грн. 38 к. сума заборгованості за нарахованими відповідно до умов Договору процентами за користування кредитом в період з 01.12.2021 по 05.04.2022..

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39 376 грн 00 к., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3 900 грн 00 к.; заборгованість за відсотками 35 476 грн.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05 червня 2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.07.2024.

09.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті у складі колегії по справі № 621/5038/23, судове засідання відкладено до 24.07.2024.

24.07.2024 та 15.08.2024 у зв`язку з неявкою відповідача та його представника судові засідання відкладені.

03.10.2024 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці судове засідання відкладено до 31.10.2024.

31.10.2024 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не прибули.

Представник позивача ОСОБА_3 до канцелярії суду надала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Оберкович Г.В. до канцелярії суду надала заяву відповідно до якої просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, також зазначила, що відповідач з позовними вимогами не згодний та не визнає, а ні суму тіла кредиту, а ні відсотки, які нараховані поза договору, а суму витрат на правничу допомогу вважає не співмірними складності справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, цінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 06 квітня 2021 року між між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 було укладено Договір про наданя фінансових послуг № 2109660765595 "Стандартний"який було підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора G4 (а.с. 6-8).

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3 900 грн. На умовах строковості, зворотності, платності, а позикальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Орієнтовний строк повернення кредиту- 16 днів з моменту отримання кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту, та збільшенням процентної ставки, починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту (п.п. 1.3, 1.4 Договору).

Згідно п. 1.4.1. Договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Пунктом 1.9. Договору передбачено граничний строк кредитування 1 рік.

Згідно п. 2.1.1.11 Договору товариство має право здійснити автоматичне продовження строку дії кредитного договору на наступний термін за умови сплати позичальником (або за умови договірного списання) нарахованих за договором відсотків без оформлення/підписання будь-яких додаткових угод, звернень тощо.

Позивачем до позову додано Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) Додаток №3 до Кредитного договору, Заява-Анкета (для отримання кредиту) Додаток № 1 до Кредитного договору, відповідно до яких сума кредиту 3900 грн, строк кредитування 16 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 3900,00 грн. (тіло кредиту)+1248, 00 грн. (% по договору)+546 грн. (комісія). Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту не застосовується. Паспорт споживчого кредиту та Заява-Анкета (для отримання кредиту) містить електронний підпис ОСОБА_1 (а.с. 10-11).

У заяві-анкеті Додаток № 1до Кредитного договору позичальником ОСОБА_1 зазначено номер карткового рахунку для отримання кредитних коштів НОМЕР_1 , також зазначено паспортні дані, РНОКПП, адреса проживання, адреса реєстрації, місце роботи, адреса електронної пошти та контактний номер позичальника ОСОБА_1 (а.с. 8 зворот) .

Крім того, позивачем до позову надано Графік платежів Додаток № 2 до Кредитного договору, відповідно до якого, дата видачі кредиту 06.04.2021, дата платежу 21.04.202. Загальна вартість кредиту 5148 грн 00 к., в тому числі 3900 грн сума кредиту за договором, 1248 грн. проценти за користування кредитом (а.с. 9).

Також позивачем до суду надано лист директора ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" ОСОБА_4 від 08.04.2024, з якого вбачається, що на виконання умов Кредитного договору № 2109660765595 було перераховано кошти на платіжну картку клієнта 06.04.2021 19:53:22, на суму 3 900, номер картки НОМЕР_1 , власник картки (емітент) банк JSC OSCHADBANK, тип картки MasterCard (а.с. 12).

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" укладено Договір факторингу № 1-12, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60168 947,00 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" зобов`язується здійснити Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належать Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю"Служба миттєвого кредитування" і боржниками (а.с. 17-22).

Пунктом 6.1.4 Договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить до Фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання реєстру боржників (Додаток №2), який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.

З п. 7.1 Договору факторингу вбачається, що сторонами погоджено розмір фінансування у сумі 5535 543,12 грн.

Платіжним дорученням №307600018 від 03.12.2021 підтверджується сплата розміру фінансування, передбаченого договором факторингу, у сумі 5535 543,12 грн. від ТОВ "Вердикт Капітал" на рахунок ТОВ "Служба миттєвого кредитування" (а.с. 19 зворот).

Згідно акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу №1-12 від 01.12.2021 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 31632 (а.с. 17).

З Додатку № 3 до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 Реєстр Боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, Витягу з Додатку № 3 до Договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 Реєстр Боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором № 2109660765595 від 06.04.2021, дата закінчення договору 21.04.2021 в сумі 31 239 грн 00 к., з яких: 3 900 грн 00 к.- сума заборгованості за тілом кредиту; 27 339 грн 00 к. - сума заборгованості за процентами (а.с. 20-21, 22).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 2109660765595 від 06.04.2021 підписаного директором ТОВ "Служба миттєвого кредитування" Новіковою О.В. та головним бухгалтером ТОВ "Служба миттєвого кредитування" Чуніхіною Н.О., за ОСОБА_1 , станом на 30.11.2021 рахується заборгованість в сумі 31239 грн 00 к., в тому числі 3900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 27339 грн заборгованість за відсотками; 0 грн пеня; 0 грн штраф. Всього сплачено 0 грн. (а.с. 12 зворот 14).

Зазначений розрахунок містить відомості про порядок нарахування заборгованості, дати та суми погашення відсотків, кредиту, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

10.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (а.с. 23-29).

Згідно п. 5.2. Договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, самим реєстром боржників (Додаток №3 до Договору), а також витягом з реєстру боржників, де під № 14390 зазначено відомості щодо боржника за договором № 2109660765595 ОСОБА_1 , підтверджується виконання сторонами вимог Договору №10-03/2023/01, а отже і переходу права грошової вимоги ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 (а.с. 26-29)

Відповідно до Витягу з Додатку № до Договору №10-03/2023/01про відступлення(купівлі-продажу)прав вимогивід 10.03.2023Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2109660765595 в сумі 68 929 грн 38 к., з яких: 3 900 грн 00 к.- сума заборгованості за основним зобов`язанням; 65 029 грн 38 к. - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 29).

Позивач зазначає, що в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів за вищевказаним кредитними договорами, внаслідок чого у останньго виникла заборгованість у загальному розмірі 68 929 грн 38 к.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 39 376 грн 00 к., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3 900 грн 00 к.; заборгованість за відсотками 35 476 грн 00 к.

Також вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивачем не здійснювались нарахування відсотків.

Матеріали справи свідчать про те, що Договір про надання фінансових послуг № 2109660765595 "Стандартний" від 06.04.2021 укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції..

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З наведених обставин справи вбачається, що кредитні договори на підставі яких позивачем заявлено про стягнення заборгованості, про які судом зазначено вище, були укладені в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд приймає до уваги те, що вказаний договір щодо якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (серія та номер паспорта Громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса, відомості щодо працевлаштування), були використані неправомірно для укладення кредитних договорів від його імені, стороною відповідача до суду не надано, відомостей що правомірність укладеного договору оскаржувалася також суду не надано.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надано.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 Цивільного кодексу України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт переходу права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, від первісного кредитора до позивача на підставі укладнених договорів факторингу

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором № 2109660765595 від 06.04.2024 не виконав, у передбачений Договором строк, кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми кредиту за договором у розмірі 3900 грн 00 к.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд при вирішенні справи користується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У постановах великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач не скористався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 2143150 від 16.07.2021 Товариство надало відповідачу кредит в розмірі 10 000,00 грн. на строк 30 днів, який в подальшому було продовжено відповідно до умов Додаткового договору від 13.08.2021 на строк 30 днів, до 13.09.2021, реальна річна процентна ставка 24079,41 %.

Як вбачається з додатку № 1 до Договору № 2143150, та Додатку № 1 до Додаткового Договору від 13.08.2021 до Договору № 2143150 ,сума кредиту склала 10 000 грн., строк кредиту до 13.09.2021, сума до сплати процентів 5 700 грн 00 к., загальна вартість кредиту 15700 грн 00 к.

При цьому у підписаному відповідачем договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку.

Вказане вище свідчить, щосторони беззаперечно погодили умови кредитного договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того з розрахунку заборгованості за Договором № 2143150 від 16.07.2021 вбачається що відповідачем було здійснено платежі на погашення заборгованості по відсотках двома платежами у розмірі 29 грн та 20 грн, тобто в загальному розмірі 49 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 2143150 від 16.07.2021 та Додатковим Договором до нього від 13.08.202, з врахуванням сплачених коштів на погашення заборгованості у розмірі 5651 грн. (5700,00 49,00) враховуючи правову позицію висловлену у постановах Верховного Суду зазначених вище. В іншій частині позовні вимоги щодо заборгованості за відсотками за наведеним Кредитним договором є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За кредитним договором № 27556 від 02.09.2021 Товариство надало відповідачу кредит в розмірі 3 900,00 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, первісним кредитором нараховані відсотки за період з 06.04.2021 по 30.11.2021 у сумі 27 339 грн 00 к.

Згідно договору про надання фінансових послуг №2109660765595 від 06.04.2021 встановлений строк кредитування16 днів, отже дата повернення кредиту21.04.2021, що також відображено у графіку платежів та паспорті споживчого кредиту.

Згідно п. 2.1.1.11 Договору про надання фінансових послуг 2109660765595 від 06.04.2021 товариство має право здійснити автоматичне продовження строку дії кредитного договору на наступний термін за умови сплати позичальником (або за умови договірного списання) нарахованих за договором відсотків без оформлення/підписання будь-яких додаткових угод, звернень тощо.

Розрахунок заборгованості не містить відомостей щодо сплати ані нарахованих відсотків, ані основної суми боргу, а отже у первісного кредитора були відсутні підстави для продовження строку дії договору.

Позивач у дотримання вимог статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України не довів суду, що строк дії кредитування продовжений відповідно до умов п. 2.1.1.11 договору.

При цьому у підписаному відповідачем договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку.

Вказане вище свідчить, щосторони беззаперечно погодили умови кредитного договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за Кредитним договором №2109660765595від 06.04.2021у розмірі 1 248 грн. враховуючи правову позицію висловлену у постановах Верховного Суду зазначених вище. В іншій частині позовні вимоги щодо заборгованості за відсотками за наведеним Кредитним договором є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням: 06.04.2021 між ТОВ"Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 . Договору про надання фінансових послуг №2109660765595 від 06.04.2021,та подальшим укладанням 01.12.2021між ТОВ "Служба миттєвого кредитування"та ТОВ "Вердикт Капітал" договору факторингу № 1-12; 02.09.2021 між ТОВ"Вердикт Капітал" ТОВ "Коллект Центр" Договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 10-03/2023/01, в результаті чого ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до ОСОБА_1 закредитним договором №2109660765595 від 06.04.2021 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині тіла кредиту в повному обсязі та часткового задоволення позовних вимог в частині нарахування відсотків за кредитними угодами.

Отже, загальна заборгованість за вищенаведеними договорами становить 5 148 грн 00 к. та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр".

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимогстатті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати ТОВ "Коллект Центр" складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 3 028 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених позивачем витрат по оплаті правової допомоги надано копію Договору 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" та Адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс", копію платіжної інструкції № 0433390000 від 10.05.2024 щодо перерахування коштів від ТОВ "Коллект Центр" АО "Лігал Ассістанс" за надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги; заявку на надання юридичної допомоги №179 від 26.01.2024 та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024, з яких вбачається, що вартість послуг, наданих адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", складає 13 000 грн. 00 к.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджений факт надання послуг на правничу допомогу на суму 1 699 грн 10 к. та їх оплата позивачем.

Відповідно до положень частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, у відповідності до положень частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 13,07 % від розміру задоволених судом позовних вимог, отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 395 грн 769 к, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 699 грн 10 к.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 2109660765595 від 06.04.2021 у загальному розмірі розмірі 5 148 (п`ять тисяч сто сорок вісім) грн. 00 к., з яких: 3 900 (три тисячі дев`ятсот) грн. 00 к. заборгованість за тілом кредиту; 1 248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 00 к.- заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати зі сплати судового збору у розмірі 395 (триста дев`яносто п`ять) грн. 76 к. та витрати на правову допомогу у розмірі 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 10 к.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 31.10.2024.

Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю"КоллектЦентр",юридична адрес:вул.Мечнікова,буд.3,офіс 306,м.Київ,01133, код ЄДРПОУ:44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Головуючий: