Постанова № 122693420, 31.10.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6551/24

Провадження № 3/639/2271/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2024 року о 17-41 год. в м. Харкові по вул. П. Свинаренка, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 6820, результат огляду склав 0,72 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що дійсно 19.09.2024 року він керував транспортним засобом ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Свинаренка у м. Харкові. Приблизно о 17-40 год. біля буд. №1 його зупинили працівники поліції без зазначення конкретної причини для цього, що є грубим порушенням ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Під час спілкування працівники поліції повідомили, що у нього є запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку із чим запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер. Він погодився пройти такий огляд, однак усупереч Інструкції використання алкотестеру Драгер Alcotest поліцейські не зачекали 20 хвилин, а одразу провели тест, який показав 0,72 проміле. Зауважив, що перед зупинкою автомобіля пив квас, але будь-яких алкогольних напоїв в той день та напередодні не вживав.

Додатково зазначив, що його зупинка була здійснена без законної підстави, результат алкотестера не відповідає вимогам Інструкції та є недостовірним, у зв`язку із чим відсутні належні докази його перебування у стані алкогольного сп`яніння, у протоколі не зазначено жодних ознак алкогольного сп`яніння, а ті, що зазначені у направленні, не відповідають дійсності.

На підставі вищевикладеного, просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до Розділу ІІ п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року N1452/735) установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разікерування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами в їх сукупності, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132608 від 19.09.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- результатом тесту за допомогою приладу Драгер 0,72 ‰, на якому міститься особистий підпис ОСОБА_1 про згоду із вказаним результатом та дата останньої повірки алкотестеру Драгер 06.12.2023 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Драгер Alcotest 6820, результат огляду склав 0,72 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 19.09.2024 року о 17:46 год. ОСОБА_1 направлявся для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП ХОР «Обласний наркологічна клінічна лікарня», однак від проходження медичного огляду він відмовився;

- відеозаписом з місця події від 19.09.2024 року, відповідно до якого встановлено, що після зупинки патрульними поліцейськими транспортного засобу ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 вбачається,що за кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 . Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про підозру, що він як водій транспортного засобу перебуває в стані алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, на що той погодився. Результат огляду склав 0,72 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився. При цьому поліцейський роз`яснив водію права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій ОСОБА_1 та визнання його винуватості, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, Інструкції, Інструкції 2, поліцейськими дотримано.

Доводи ОСОБА_1 про те, що його зупинка була незаконною, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, оскільки поліцейським роз`яснено підстави зупинки автомобіля, що підтверджується відеозаписом та рапортом інспектора УПП в Харківській області Шевченка І., у зв`язку із чим його зупинка відповідає вимогам статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Доводи про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини спростовуються відеозаписами з місця події від 19.09.2024 року та результатом тесту за допомогою приладу Драгер, з яких вбачається, що співробітниками патрульної поліції було дотримано вимоги Інструкції та КУпАП під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

За результатамитесту показники алкоголю перевищували дозволений рівень, у зв`язку із чим на водія було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 самостійно повідомив поліцейських про те, що він погоджується із висновками алкотестера Драгера. Будь-яких зауважень чи клопотань з цього приводу не заявляв. Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення ним також не оскаржувались.

Підстав вважати результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, який становив 0.72%неналежним доказом у справі, суд не вбачає.

Всі інші доводи ОСОБА_1 суд вважає також необґрунтованими та такими, що жодним чином не спростовують факту його перебування 19 вересня 2024 року о 17-41 год. у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.9а ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки показники алкоголю в його організмі майже в 4 рази перевищували дозволений рівень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння.

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як його бажання уникнути адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували його пояснення, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи обставини, встановлені під час судового розгляду, характер вчиненого правопорушення, особу винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважаю за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 34, 130 ч.1, 251, 268, 279, 283, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300), призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці з дня винесення постанови.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н.М. Васильєва