Ухвала суду № 122691914, 30.10.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4959/24

1-кп/357/698/24

У Х В А Л А

30.10.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024111030000649, внесеному до ЄРДР 16.02.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.01.2020 року вироком Білоцерківського міськрайоного суду Київської області за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладеням обовязків, передбачених ст. 76 КК України,

- 20.11.2023 року вироком Білоцерківського міськрайоного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України на 200 годин громадських робіт (покарання відбув повністю),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024111030000649, внесеному до ЄРДР 16.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про закриття кримінального провадження за окремим епізодом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 04.03.2024 року близько 15 години, перебуваючи в торгівельному залі магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район місто Узин, вул. Поповича, 3, де перебуваючи у вказаному магазині, у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, чим спричинив майнову шкоду на загальну суму 756 грн. 00коп.

09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною ст. 51 КУпАП. У зв`язку з чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно диспозицій частин статті 185 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, проте суми збитків за цим епізодом вчиненого злочину не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність, а тому кримінальне провадження слід закрити на підставі п 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник підтримав оголошене клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника, не заперечував щодо закриття судом кримінального провадження з підстав, передбаченого п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Прокурор в судовому засіданні вважала за доцільне клопотання захисника задовольнити.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, які наявні в розпорядженні суду, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст.51КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).

Згідно вказаного Закону, за ч.1 ст.51 КУпАП України передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст.51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за вказаним Законом, особа несе адміністративну відповідальність за ст. 51 КК України, у випадку якщо вартість чужого майна, яке вона викрала шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати не перевищує 2 неоподатковуваних мінімума доходів громадян.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своєму висновку, викладеному у постанові у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21 провадження № 51-2555кмо24) зазначила, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд.IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886- IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцього Кодексу для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3028 грн.

Таким чином кваліфікуючи адміністративні або кримінальні правопорушення у 2024 році використовується сума одного неоподатковуваного мінімуму, який у цьому році встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, тобто 1514 грн.

ОСОБА_4 , крім іншого, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

При цьому вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту за епізодом від 04.03.2024 року встановлена на суму 756 грн.00 коп.

Таким чином, сума викраденого майна, за вказаним епізодом, в даному конкретному випадку, складає менше ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на день скоєння злочинів, тобто менше ніж 2684 грн., а тому відповідно до вимог Закону України№3886-ІХ такі протиправні діяння не є кримінально-караними на теперішній час.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Враховуючи вишевикладене та те, що під час здійснення судового провадження захисником обвинуваченого подане клопотання про закриття кримінальне провадження, а обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд вважає, що клопотання захисника слід задовольнити, а кримінальне провадження закрити в частині окремого епізоду у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Керуючись ст. ст. 284, 286, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, в частині окремого епізоду, задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024111030000649 від 16.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , в частині вчинення епізоду крадіжки від 04.03.2024 року на суму 756,00 грн. тобто, епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з декриміналізацією, відповідно до Закону України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОСОБА_6