Рішення № 122688795, 23.10.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1391/23 пров. №2/478/37/2024

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Луговської А.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою керівника Баштанської окружної прокуратури, в інтересах держави до Казанківської селищної ради та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській областіпро визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, скасування державної реєстрації прав, повернення земельної ділянки та виключення відомостей з Державного земельного кадастру,

В с т а н о в и в:

10 листопада 2023 року керівника Баштанської окружної прокуратури Верцюх В.В., в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Казанківської селищної ради та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській областіпро визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, скасування державної реєстрації прав, повернення земельної ділянки та виключення відомостей з Державного земельного кадастру.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначив,що Баштанською окружною прокуратурою у ході здійснення заходів представницького характеру виявлено порушення вимог законодавства при передачі земельних ділянок природно-заповідного фонду у приватну власність громадян. Так, рішенням Миколаївської обласної ради за №5 від 18.09.2019 року «Про оголошення ландшафтних заказників місцевого значення у Миколаївській області» об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення оголошено ландшафтний заказник «Лагодівський», площею 138,16 га на землях державної власності у межах території Троїцько-Сафонівської та Лагодівської сільських рад колишнього Казанківського (наразі Баштанського) району Миколаївської області. Крім цього, абз.2 п.2 вказаного рішення вказано, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» розроблено НПП «Бузький Гард» у 2011 році на підставі договору №1-С від 12.08.2011 року, укладеного із Головним управлінням економіки Миколаївської обласної державної адміністрації.

Наказом ГУ Держгеодадастру у Миколаївській області №3807/0/14-19-СГ від 04.06.2019 року Казанківській селищній раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі з кадастровими номерами 4823685700:12:000:0900 площею 56.2785 га та 4823685700:11:000:0900 площею 82.5998 га, на яких розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Лагодівський».

Після отримання у комунальну власність вищевказаних земельних ділянок, на яких сформовано ландшафтний заказник місцевого значення «Лагодівський», відповідачем - Казанківською селищною радою на ХХІІІ сесії 7 скликання прийнято рішення за №568/23 від 12.03.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності», на підставі якого, відповідачем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га (кадастровий номер: 4823685700:12:000:0263) у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.

У подальшому відповідачем - Казанківською селищною радою на ІІ сесії 8 скликання було прийнято рішення за №58/2 від 15.12.2020 року, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га у власність відповідача ОСОБА_2 та передано у приватну власність останній земельну ділянку площею 2,00 га за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, а саме із земельної ділянки з кадастровим номером: 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га.

На підставі вказаного рішення, Державним реєстратором виконавчого комітету Казанківської селищної ради за відповідачем ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,00 га за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263.

Прокурор вказує, що набуття ОСОБА_2 права приватної власності на земельну, площею 2,00 га за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263 відбулося з порушеннями норм ст.ст.19, 20,21, 83,116,122,149,150,186-1Земельного кодексу України,ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,ст.ст.7,9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно положень цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності, так як входить в межі об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський».

Вказував, що цільове призначення спірної земельної ділянки було змінено при передачі у власність з метою неправомірного позбавлення територіальної громади права власності на землю, однак така незаконна зміна не має правового значення, оскільки її статус першочергово визначається розташуванням на них об`єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом цих територій.

Також зазначає, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки допущено порушення ч.8 ст.118, ч.3 ст.186-1 Земельного кодексу України,ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», адже проект землеустрою не був погоджений з Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, а відтак оспорювані рішення Казанківської селищної ради прийняті за відсутності висновків уповноваженого органу виконавчої влади Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації.

Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив: визнати незаконним та скасувати пункт 4.13 рішення ХХІІІ сесії 7 скликання Казанківської селищної ради за №568/23 від 12.03.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності» щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, не наданих у користування в межах Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Троїцько-Сафонове); визнати незаконним та скасувати пункт 38.6 рішення ІІ сесії 8 скликання Казанківської селищної ради за №58/2 від 15.12.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність» щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0000 га (кадастровий номер 4823685700:12:000:0263) для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності з земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га; визнати незаконним та скасувати пункт 56 рішення ІІ сесії 8 скликання Казанківської селищної ради за №58/2 від 15.12.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0000 га (кадастровий номер 4823685700:12:000:0263) для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності з земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823685700:12:000:0263, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 повернути територіальній громаді в особі Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області земельну ділянку, площею 2,0000 га із кадастровим номером 4823685700:12:000:0263; визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 4823685700:12:000:0263, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру та стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури судові витрати, які складаються із судового збору сплаченого за пред`явлення позову, в сумі 16104 грн.

Ухвалою Казанківськогорайонного судуМиколаївської областівід 15 листопада 2023року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

30 листопада 2023 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, у відповідності до вимог ст.181 ЦПК України, подано до суду пояснення, в яких викладено аргументи і міркування щодо позову (а.с.64-68 том 2).

07 грудня 2023 року відповідачем Казанківською селищною радою, у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з урахуванням вимог діючого законодавства Казанківською селищною радою було розглянуто заяву ОСОБА_2 , та у зв`язку з відсутністю законодавчо визначених підстав для надання відмови, 12.03.2020 року рішенням Казанківської селищної ради за №568/23 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі якого і був розроблений проект землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджений в установленому порядку та після реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі був поданий на затвердження до Казанківської селищної ради, після розгляду заяви та поданих документів з дотриманням вимог чинного законодавства було прийнято рішення Казанківської селищної ради за №58/2 від 15.12.2020 року. Зазначає, що підтверджуючих документів, що землі, які передані у комунальну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №3807/0/14-19-СГ від 04.06.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» входять до складу території ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», Казанківська селищна рада не мала та не володіла інформацією до моменту отримання листа від Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації від 20.10.2020 року. Тобто на момент прийняття відповідних рішень, враховуючи, що рішення Миколаївської обласної ради від 18.09.2019 року за №5 «Про оголошення ландшафтних заказників місцевого значення у Миколаївській області» було прийнято без погодження з Казанківською селищною радою, та не створювало будь-яких прав та обов`язків для неї, у зв`язку з відсутністю Положення про ландшафтний заказник «Лагодівський». Через не володіння інформацією щодо Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах територій Лагодівської та Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області, та відсутністю інформації в Державному земельному кадастрі про природно-заповідний фонд, не дало змогу ідентифікувати межі заказника, тому Казанківська селищна рада мала всі підстави вважати, що земельна ділянка має саме вказане цільове призначення, на день виділення є вільною та перебуває у розпорядженні селищної ради. Вважає, що земельна ділянка гр. ОСОБА_2 надана за відповідною процедурою, і щодо неї рішення компетентних органів постановлені у межах їх повноважень, не встановлюють обмежень можливості її використання для зазначених цілей, а рішення Казанківської селищної ради за №568/23 від 12.03.2020 року та за №58/2 від 15.12.2020 року прийняті в межах повноважень, відповідають вимогам чинного законодавства, тому не можуть бути визнані незаконними та скасовані, а доводи позивача щодо порушень норм охорони та використання земель природно-заповідного фонду є неприпустимими та не підлягають розгляду. Також вважає, що прокурор не обґрунтував наявності у нього підстав для представництва інтересів держави у суді. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві (а.с.72-88 том 2).

21 грудня 2023 року керівником Баштанської окружної прокуратури Верцюх В.В., в порядку ст.179 ЦПК України, в електронному вигляді через систему «Електронний суд», подано до суду відповідь на відзив, згідно з якою вважає, що обставини, на які посилається відповідач Казанківська селищна рада у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, та суперечать нормам чинного законодавства. Зокрема, посилаючись на доводи аналогічні позовній заяві просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.98-99 том 2).

Ухвалою суду від 21 грудня 2023 року провадження в справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі №400/13773/23, від якого залежить вирішення справи.

Ухвалою суду від 30 липня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовчесудове засідання у справі.

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити.

Відповідач Казанківська селищна рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, дату і місце його проведення була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзиву не подала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській областіявку свого представника у судове засідання не забезпечило, надало заяву в якій просить справу розглядати без участі свого представника.

Вислухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилами ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до положеньст.131-1 Конституції Українина прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Звернення до суду прокурора з даною позовною заявою, із зазначених ним підстав, узгоджується з вимогами ч.3ст.56 ЦПК Українита ч.3ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Судом встановлено, що відповідно до клопотання Національного природного парку «Бузький Град» Державної служби заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 14.06.2010 року №126, адміністрація вказаної установи звернулась на адресу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, де просила розглянути питання про створення в Казанківському районі Миколаївської області ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», що дозволить підвищити екологічний баланс, зберегти рідкісні види рослин і тварин та їх місця перебування, мальовничі ландшафти (а.с.39 том 1).

Згідно відповіді Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області за №01-04/3978-04 Національний природний парк «Бузький Град» було повідомлено про схвалення клопотання про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах Казанківського району Миколаївської області та визначено наступний крок у його створенні ландшафтного заказника розробка Проекту його створення та погодження з власниками та первинними користувачами включення земельних ділянок до складу об`єкту природно-заповідного фонду (а.с.40 том 1).

Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», в межах територій Лагодівської та Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області був розроблений НПП «Бузький Гард» на підставі замовлення Головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації в 2011 році (копія) (а.с.31-65 том 1).

З листа Казанківської районної держаної адміністрації Миколаївської області, вих.№67/5/01-24 від 31.01.2012 року, вбачається, що за результатами розгляду Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» погоджено включення земельних ділянок, розташованих в межах територій Лагодівської та Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області в склад ландшафтного заказника «Лагодівський» орієнтованою площею 138,16 га, без вилучення з господарського використання (копія) (а.с.51 том 1).

Рішенням Х сесії 6 скликання Лагодівської сільської ради Казанківського раойну Миколаївської області від 22.12.2011 року №74 «Про погодження включення земельних ділянок в склад ландшафтного заказника «Лагодівський» було погоджено включення земельних ділянок в склад ландшафтного заказника «Лагодівський» орієнтовною площею 8,53 га без вилучення з господарського використання (копія) (а.с.57 том 1).

З листа Лагодівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, вих.№470/02-17, вбачається, що за результатами розгляду Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», рішенням Лагодівської селищної ради за №74 Х-ої сесії 6 скликання від 22 грудня 2011 року, погоджено включення земельних ділянок в склад ландшафтного заказника «Лагодівський» орієнтовно площею 8,53 га, без вилучення з господарського користування (копія) (а.с.52 том 1).

З листа Троїцько-Сафонівська сільська рада Казанківського району Миколаївської області, вих.№478/03-09 від 23.12.2011 року, вбачається, що за результатами розгляду Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» сільська рада попередньо погоджує включення земельних ділянок в склад ландшафтного заказника «Троїцько-Сафонівський» орієнтовною площею 129,63 га, без вилучення з господарського використання. Зазначено, що на черговій сесії сільської ради буде розглянуто питання та надано відповідне рішення (копія) (а.с.53 том 1).

Рішенням Х сесії 6 скликання Троїцько-Сафонівської сільської ради Миколаївської області від 04.01.2012 року №70/10 «Про погодження створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» було погоджено створення ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» без вилучення у користувачів, на орієнтовну площу 130 га за умови збереження місцевим населенням права на традиційну господарську діяльність (копія) (а.с.54 том 1).

Таким чином, до складу земель ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» увійшли землі, розташовані в межах територій Лагодівської та Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області, про що було складено відповідний Склад земель із ситуаційною схемою розміщення заказника (копія) (а.с.61 том 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04.06.2019 року №3807/0/14-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» було передано територіальній громаді сіл, в особі Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 509.0660 га, які розташовані в межах території Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області (копія) (а.с. 85 том 1).

Згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 19.06.2019 року (копія) (а.с.86 том 1) та доданого до нього переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що зареєстровані на території Казанківської об`єднаної територіальної громади Казанківського району Миколаївської області (копія) (а.с.87-89 том 1) Казанківська селищна об`єднана територіальна громада прийняла у комунальну власність земельні ділянки державної власності, в тому числі: земельні ділянки за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га, та за кадастровим номером: 4823685700:11:000:0900, площею 79.2680, розташовані в межах території Троїцько-Сафоновської та Лагодівської сільських рад.

Пунктом 1 рішення 28 позачергової сесії 7 скликання Миколаївської обласної ради від 18.09.2019 року №5 «Про оголошення ландшафтних заказників місцевого значення у Миколаївській області» вирішено оголосити об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтний заказник без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів - «Лагодівський», площею 138,16 га на землях державної власності у межах Троїцько-Сафонівської та Лагодівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області. Крім того, постановлено Казанківській районній державній адміністрації забезпечити урахування статусу новоствореної території природно-заповідного фонду під час вирішення питань щодо надання земельних ділянок у власність або користування (копія) (а.с.30 том 1).

Отже, з матеріалів справи судом встановлено наявність у межах території Троїцько-Сафонівської та Лагодівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області земельних ділянок, визначених об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення ландшафтний заказник «Лагодівський», загальною площею 138,16 га.

03 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Казанківської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності не наданих у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої в межах території Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Троїцько-Сафонове із земельної ділянки кадастровим номером: 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га категорія земель пасовище) (копія) (а.с.118 том 1).

Відповідно до п.4.13. витягу з рішення ХХІІІ сесії 7 скликання Казанківської селищної ради від 12.03.2020 року за №568/23 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності», ОСОБА_2 /код №3202319527/, яка зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1 , було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, не наданих у власність та користування в межах Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Троїцько-Сафонове категорія угідь - пасовище), площею 2.0 га (копія). Крім того, рекомендовано замовити та виготовити в землевпорядній організації проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства і надати його до селищної ради для затвердження (а.с.66-71 том 1).

У 2020 році ОСОБА_2 було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистих селянських господарств із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах території Казанківської селищної ради (ОТГ) Казанківського району Миколаївської області (за межами населеного пункту с. Троїцько-Сафонове) на підставі заяви від 02.06.2020 року та укладеного договору від 02.06.2020 року №147-06/20, який було складено ФОП ОСОБА_3 (копія) (а.с.101-214 том 1).

Листом від 20.10.2020 року за вих.№06/594 Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації повідомило Казанківську селищну раду, Відділ у Казанківському районі Головного управління Держгекадастру у Миколаївській області, Головне Управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Лагодівську сільську раду та Троїцько-Сафонівську сільську раду про необхідність врахування при прийнятті рішення про затвердження документації землеустрою та наданні дозволів на розробку документації із землеустрою перелік земельних ділянок, які потрапляють до меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах Казанківського району Миколаївської області на підставі рішення Миколаївської обласної ради від 18.09.2019 року №5 «Про оголошення ландшафтних заказників місцевого значення у Миколаївській області» (копія) (а.с.79-81 Том).

З додатку, що додається до наведеного вище листа вбачається, що в межах Троїцько-Сафонівської сільської ради до Списку земельних ділянок, що потрапляють в межі заказника станом на 19.10.2020 року включено земельну ділянку за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263, площею 2.0 га (копія) (а.с.82-83 том 1).

Відповідно до п.п.38.6 та п.56 рішення чергової ІІ сесії 8 скликання Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області від 15.12.2020 року за №58/2 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність» ОСОБА_2 /код №3202319527/, яка зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1 , було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність (із земельної ділянки, кадастровий номер: 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га, категорія угідь - пасовища), площею 2.0000 га, кадастровий номер: 4823685700:12:000:0263. Передано ОСОБА_2 /код №3202319527/, яка зареєстрована за місцем проживання в АДРЕСА_1 , безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, площею 2.0000 га, кадастровий номер: 4823685700:12:000:0263. Крім того, рекомендовано здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку (копія) (а.с.72-78 том 1).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 2289341948236) ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0263 площею 2 га. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.02.2021 року за №40518856 (а.с.90-92 том 1).

На замовлення Управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації, згідно договору №9 від 17.04.2020 року та додаткової угоди від 12.11.2020 року, ФОП ОСОБА_4 було розроблено Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах території Лагодівської та Троїцько-Сафонівської сільських рад Казанківського району Миколаївської області (копія) (а.с.216-249 том 1, а.с.1-51 том 2).

Згідно п.44 Списку власників/користувачів, які включаються в межі природно-заповітного фонду станом на 16.02.2021 року земельна ділянка, площею 2 га за кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263, яка належить ОСОБА_2 , дата реєстрації права 02.02.2021 року, входить до меж природно-заповітного фонду площею 2.0000 га (копія) (а.с.228 том 1).

За фактом зловживання посадовими особами та депутатами Казанківської селищної ради Миколаївської області, які всупереч закону 2020 року передали у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення селянського господарства із земель природно-заповідного фонду на території Казанківської ОТГ, на яких створено ландшафтний заказник місцевого значення «Лагодівський», площею 138.16 га, внаслідок чого державі спричинено тяжкі наслідки у виді вибуття з природно-заповідного фонду земельних ділянок площею понад 100 га шляхом їх безпідставної передачі у приватну власність для особистого селянського господарства, було порушено кримінальне провадження, внесене 11.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021151140000005, за ч.2 ст.364 КК України (а.с.93 том 1).

В ході проведеного досудового розслідування, 10.07.2023 року було проведено огляд місцевості за допомогою відеосканера, а саме: земельної ділянки, загальною площею 71.1986 га, та за результатами проведених замірів складено схему (план горизонтальної зйомки) на якій відображено межі ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» (контур 2) із межами земельних ділянок громадян, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність, зокрема, земельна ділянка з кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263 (а.с.100 том 1).

Статтями 13, 14 Конституції Українивизначено, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами ст.ст.4,5 ЗК Українизавданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст.13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю у поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ст.ст.14,19 Конституції України).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення (ст.19 ЗК України).

Згідно ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог ст.43 ЗК Україниземлі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Аналогічний зміст має ч.1ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст.44 ЗК України).

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно достатті 6 цього Законуоб`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (ч.ч.2-4ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Указані статті імперативно відносять землі, яким встановлено статус територій чи об`єктів природно-заповідного фонду, до категорії земель природно-заповідного фонду за фактом знаходження на них об`єктів, які мають спеціальний статус та перебувають під особливою державною охороною.

Як встановлено матеріалами справи земельна ділянка площею 2,0000 га із кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263, яка належить ОСОБА_2 розташована на території ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», який був створений у 2011 році та є об`єктом природно-заповідного фонду.

Ураховуючи імперативні положення ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і ст.43 ЗК України, земельна ділянка площею 2,0000 га із кадастровим номером: 4823685700:12:000:0263 є землею природно-заповідного фонду, перебуває під особливою охороною, щодо неї встановлений спеціальний порядок вилучення (ст.150 ЗК України), відтворення і використання, а також обмеження щодо її цивільного обороту.

Пунктом «в» ч.4 ст.83 ЗК України визначено, що землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, не можуть передаватись із комунальної у приватну власність.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст.152 ЗК України).

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу наданих доказів та встановлених судом обставин вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її передачу у приватну власність з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, передача Казанківською селищною радою спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , для ведення особистого селянського господарства із визначенням її категорії за основним цільовим призначенням як землі сільськогосподарського призначення, призводить до фактичної зміни меж ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський» в частині його зменшення.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч.6 ст.37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами, що земельна ділянка, яка була отримана ОСОБА_2 , площею 2,0000 га, кадастровий номер 4823685700:12:000:0263, знаходиться в межах земель території ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», які є землями природно-заповідного фонду та не підлягають передачі у приватну власність.

Ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням ландшафтного заказника місцевого значення «Лагодівський», оскільки може перешкоджати його збереженню в природному стані, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в частині скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 575/462/21 (провадження № 61-2648св22).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання ст.1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР і з огляду на приписи ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства») положення ст.1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти -України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним: чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення ст.1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (ст.13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі, відповідно, державної чи комунальної власності. В цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.14, 19 Конституції України).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Враховуючи положення чинного законодавства та встановлені судом обставини справи, суд приходить висновку, що набуття відповідачем земельної ділянки у приватну власність є незаконним, а тому наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 права власності на вказану земельну ділянку.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування пункт 4.13 рішення ХХІІІ сесії 7 скликання Казанківської селищної ради за №568/23 від 12.03.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності» щодо надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, не наданих у користування в межах Казанківської селищної ради (за межами населеного пункту с. Троїцько-Сафонове), визнання незаконним та скасування пункт 38.6 рішення ІІ сесії 8 скликання Казанківської селищної ради за №58/2 від 15.12.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність» щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0000 га (кадастровий номер 4823685700:12:000:0263) для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності з земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га та визнання незаконним та скасування пункт 56 рішення ІІ сесії 8 скликання Казанківської селищної ради за №58/2 від 15.12.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності не наданих у власність» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0000 га (кадастровий номер 4823685700:12:000:0263) для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності з земельної ділянки з кадастровим номером 4823685700:12:000:0900, площею 56.2785 га суд зазначає наступне.

Так, за змістом ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст.16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч.2 вказаної статті). За змістом ч.1 ст.2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 6 лютого 2019 року у справі №522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі №48/340, від 1 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18, від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року.

Отже, якщо спірною земельною ділянкою, на думку прокурора, неправомірно заволоділа інша, ніж їхній власник особа, то вимога про витребування цієї ділянки відповідає належному способу захисту права власника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі №633/408/17, а саме п.п. 11.7., 11.8 наголошено, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33) та від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49).

З огляду на зазначене, за наявності вимоги про витребування спірної земельної ділянки вимоги про визнання незаконними та скасування окремих пунктів рішень Казанківської селищної ради не є належними.

Близьку за змістом правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2023 року у справі №373/626/17.

Обрання позивачем неналежного, зокрема неефективного, способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц, від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19.

Враховуючи вище викладе, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначених вище позовних вимог.

Стосовно позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 4823685700:12:000:0263, з виключенням відповідних відомостей з Державного земельного кадастру, суд зазначає наступне.

Згідно ч.6 ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав нанерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Враховуючи те, що рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки є підставою для скасування Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення зазначених позовних вимог прокурора.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою ним судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі по 2684 грн з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги керівника Баштанської окружної прокуратури, в інтересах держави до Казанківської селищної ради та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській областіпро визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, скасування державної реєстрації прав, повернення земельної ділянки та виключення відомостей з Державного земельного кадастру, - задовольнити частково.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823685700:12:000:0263 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути територіальній громаді в особі Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 4823685700:12:000:0263.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Казанківської селищної ради (місцезнаходження: 56002, Миколаївська область, Баштанський район, с-ще Казанка, вул. Миру, 228, ЄДРПОУ 04375292) на користь Миколаївської обласної прокуратури (рах. №UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2684 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури (рах. № НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя І.П. Сябренко