Ухвала суду № 122687347, 31.10.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5341/24

Провадження № 2/346/2109/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Сольського В. В.

з участю секретаря судового засідання Біди Ю. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом позовнузаяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Сторони в судове засідання не з`явилися та не повідомили про причини своєї неявки, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В зв`язку з відсутністю в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, та їх представників фіксування даного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК унормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Враховуючи наведене, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Крім того, суд зобов`язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано його представником - адвокатом Костромін Наталією Романівною.

На підтвердження повноважень остання надала ордер на надання правничої допомоги серії АТ № 1081193 (а.с.23),

Згідно з ч. 2 ст. 62 ЦПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів визначені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення).

Так, відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «12» квітня 2019 року № 41 (далі Положення), в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1Положення).

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно допункту 12Положення ордермістить,зокрема,але невиключно,наступні реквізити:прізвище,ім`я,по батьковіабо найменуванняособи,якій надаєтьсяправнича допомога; посиланняна договірпро наданняправничої допомоги/дорученняоргану (установи),уповноважених закономна наданнябезоплатної правничоїдопомоги,номер (увипадку наявності)та датуцього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; підпис адвоката.

Однак, в судовому засіданні було встановлено, що доданий до позовної заяви ордер не містить вищевказаних обов`язкових реквізитів, що вказує на його дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

При цьому, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що доданий до позовної заяви ордер серії АТ № 1081193 не є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Костромін Н.Р. на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутній належним чином оформлений ордер, який підтверджує повноваження адвоката.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви та звернення з позовом до суду, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Проте, позовна заява підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви та звернення з позовом до суду згідно з договором про надання правничої допомоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

П.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, то відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

На підставінаведеного та,керуючись ст. ст.197,199,200,257,260-261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що залишення позову без розгляду згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Сольський В. В.