Рішення № 122684278, 30.10.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5718/24

Провадження № 2/127/663/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря Бойчук Я.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Укр Кредит Фінанс" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обгрунтовано тим, що 13.06.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1222-2332. Вказаний договір було укладено в електронному вигляді, шляхом подання відповідачем заяви на отримання кредиту і виконання дій, які свідчать про укладення договору.

Позивач зазначає, що враховуючи вимоги Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про електронну комерцію", ст. 639 ЦК України, договір від 13.06.2023 є письмовим правочином та відповідає формі, визначеній ст. ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами, що підтверджує досягнення сторонами всіх істотних умов договору.

Також Додатковою угодою від 28.06.2023 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1222-2332 від 13.06.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000 грн.

Умовами договору визначено, що позикодавець на умовах цього договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, а позичальник зобов`язується отримати та повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою в порядку і в строк, визначений цим договором.

Позивач вказує, що позикодавець виконав зобов`язання за вказаним договором та перерахував на картковий рахунок відповідача позику у розмірі 10 000 грн. строком на 300 днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 2,50% в день (знижена процентна ставка) та 3,00% в день (стандартна процентна ставка), а відповідач не повернув суму позики, чим порушив умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 17.11.2023 становить 56 100 грн. та складалась з: 12 000 грн. - простроченої заборгованості за кредитом і 44 100 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, що й стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про стягнення заборпгованості. Крім того, просить стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення ( виклику) осіб.

08.04.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року справу переведено з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечив щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього простроченої заборгованості в розмірі 12000 грн. Також визнав вимоги в частині уже сплачених ним відсотків в сумі 2 580,00 грн. В іншій частині заявлених вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення відповідача, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні з копії договору про відкриття кредитної лінії №1222-2332 від 13.06.2023 встановлено, що 13.06.2023 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого товариство відкрило для відповідача невідновлювальну кредитну лінію, за якою надало йому кредит в сумі 10 000 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 28.06.2023 до договору про відкриття кредитної лінії №1222-2332 від 13.06.2023, позивач надав відповідачу додаткові кошти у кредит у сумі 2000 грн.

Заявлений строк користування кредитом складає 300 календарних днів з дня надання кредиту. Базовий період сплати відсотків становить 21 календарний день.

Як вбачається із п.4.6 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою та/або пільговою процентною ставкою).

Згідно п.4.8. договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику становить 300 днів (до 07.04.2024) з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Відповідно до п.4.10. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 100000 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 90 000 грн.

Пунктом 5.1. договору визначено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користуванням кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п.4.8. цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах (відкриття кредитної лінії (надання споживчого кредиту), які затверджені кредитодавцем та діють на дату цього договору). Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до п.5.5. договору, розмір процентів за користування кредитом станом на останній день кожного поточного базового періоду, а також залишку заборгованості за кредитом зазначається у особистому кабінету позичальника.

Відповідно до п.11.1. Кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://kreditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Порядок укладання договорів в електронній формі визначеноЗаконом України "Про споживче кредитування"таЗаконом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, вст.13 Закону України "Про споживче кредитування"зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

З аналізу положень ст.11Закону України"Проелектронну комерцію" вбачається, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Законурегламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1ст.12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є CMC повідомлення з кодом, який зазначений у тексті договору у розділі Підписи сторін.

Водночас,ст. 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до нормст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. При цьому, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст.207 ЦК України).

Статтею 639 ЦК Українивизначено, що якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір №1222-2332 від 13.06.2023 про відкриття кредитної лінії є письмовим правочином, який відповідає формі визначеній ст. ст.207,208,1047,1055 ЦК України.

Даний договір відповідає вимогамст.1054 ЦК Україниі доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.

Перерахування грошових коштів відповідачу за договором №1222-2332 від 13.06.2023 у сумі 10 000 грн. та за додатковою угодою від 28.06.2023 на суму 2000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які суд приймає як належні докази, оскільки позивач, будучи фінансовою установою (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК 116 від 01.08.2013), відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є банківською установою, а отже не здійснює діяльність з відкриття рахунків, а перерахувало відповідачу кредитні кошти через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі договору №4010 від 02.12.2019.

Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст.1054 ЦК Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Відповідно до ч.1ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1ст.1056-1 ЦК Українипередбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 610,612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Згідност. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Частиною 1ст. 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Договором про відкриття кредитної лінії №1222-2332 від 13.06.2023 визначено, що ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% в день (знижена процентна ставка) та 3,00% в день (стандартна процентна ставка).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем умови договору належним чином не виконувалися, заборгованість по тілу кредиту не сплачувалися, було лише сплачено проценти в сумі 2 580,00 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч.2ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через судшляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу.

Договором про відкриття кредитної лінії №1222-2332 від 13.06.2023 обумовлено сукупну вартість кредиту в розмірі 12 100 грн., яка включає 10000 грн. суми кредиту та 2 100 грн. процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (перший базовий період) складав 21 календарний день, а строк повернення кредитних коштів - до 03.07.2023.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч.2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Так, у тексті кредитного договору вказується й про те, що строк кредитування складає 300 днів. Строк договору є рівними строку кредитування, однак в частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

При цьому зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 100 000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом в розмірі 90 000 грн. (п.4.10 договору).

Реальна річна ставка процентна ставка на дату укладення цього договору складає 572463%. (п.4.6, 4.9 договору).

Тобто, в наданій копії кредитного договору визначаються фактично три строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

Тому при вирішенні спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати положення contra proferentem.

В постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження №61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з ч.1ст.637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно дост.213 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2022 у справі №944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч.3, 4ст.213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 12 100 грн. та в 21 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до ч.4ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів, а відповідно до п.5 ч.3ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Очевидно, що визначений розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості кредиту), не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Правильність застосування положень п.5 ч.3ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"до зменшення заборгованості саме за процентами від суми позики, а не лише до неустойки, підтверджується постановою Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19.

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Згідно з ч.4ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22.11.1996 №543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань"від 11.07.2013 у справі №1-12/2013 зазначав, що, з огляду на приписи ч.4ст.42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Таким чином, оскільки борг по процентах за договором про відкриття кредитної лінії на даний час ОСОБА_1 повністю сплачений, то в цій частині позовних вимоги слід відмовити.

При цьому судом береться до уваги і те, що своїх заперечень на відзив позивачем надано не було, та те, що відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку повністю не повернуті, та згідност.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення прав позивача, а відтак суд приходить до висновку, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що становить 518,15 грн.

На підставі ст. ст. 549,610,612,639,1048,1050,1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10,76-81,141,263 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1222-2332 від 13.06.2023 року в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 12 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розміроі 518 грн. 15 коп.

В частині інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30.10.2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: