Постанова № 12268272, 11.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2010 р.Справа №2а-11565/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Котаревої Г.М. , при секретарі Тарасовій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про визнання незаконною відмову та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача Потапенко Б.П., довіреність №б/н від 19.03.10р.;

відповідача Шилін В.С.. довіреність №94/10 від 16.04.10р.;

Суть спору: Дочірнє підприємство «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим, про визнання незаконною відмову та спонукання до виконання певних дій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що зазначена відмова прийнята із порушенням норм Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Постанови КМУ від 13.07.1998р. №1077 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.09.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні на позов від 04.10.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Дочірнє підприємство «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 10.12.02р. зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 32287809 (а.с. 20).

Як свідчать матеріали справи, позивач до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим надав заявку на придбання торгового патенту від 12.08.10р. (а.с. 35), у відповіді на яку 17.08.10р. листом №37016/15-4 ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відмовила позивачу у придбанні торгового патенту, у звязку з тим, що у нього не має дозволу на розміщення обєкту торгівлі (а.с. 29-31).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР (далі Закон №98/96-ВР) торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Торговий патент придбається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Згідно з ч.4 Закону №98/96-ВР , заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити:

найменування суб'єкта підприємницької діяльності;

витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;

вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Підпункт 2 п.2 ч.1 ст.11 Закону №509- XII передбачає право державних податкових органів здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно з п.п.10, 11, 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. N 1077 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком. Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту. Торговий патент видається суб'єкту підприємницької діяльності під розписку у триденний термін з дня подачі заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.

Судом зазначається, що наведені приписи Закону №98/96-ВР не ставлять можливість отримання торгового патенту в залежність від наявності чи відсутності дозволів на розміщення обєкту торгівлі.

Крім того, поняття «довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця» та «дозвіл на розміщення обєкту торгівлі» не є тотожними.

Судом встановлено, що позивач є суборендарем частини нежитлового приміщення, загальною площею 1747 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду/пров. Харчовий, 8/3, про що свідчить договір суборенди №35-СімфСтал/1, укладений з ДП «Маркет-Плазо» (а.с.36-44).

Право оренди ДП «Маркет-Плазо» визначено договором оренди від 01.04.09р., укладеного з ТОВ «Серчан» (а.с. 69-73).

Відповідно п.п. «д» п. 3.4 зазначеного договору орендар має право передавати повністю або частково приміщення Торгового комплексу в суборенду (піднайом) без згоди орендодавця.

Право власності ТОВ «Серчан» на закінчені будівництвом обєкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду/пров. Харчовий, 8/3, визнано на підставі рішення Господарського суду АР Крим від 09.02.09р. по справі №2-22/342-2009 (а.с. 61-67) та зареєстрованого в КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» 24.03.09р. (а.с. 68).

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано документи, на підставі яких визначено місце торгової точки магазину «Фокстрот».

Суд зазначає, що необхідність надання довідки органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу із зазначенням цього місця визначена лише у випадках, якщо патент придбався для структурного (відокремлено) підрозділу, і це чітко зазначено у самому законі.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону №98/96-ВР, під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

З огляду на викладене, пункти продажу товарів можуть і не бути відокремленими (структурними) підрозділами. Якщо пункт торгівлі не є структурним підрозділом, то в заявці вказується місцезнаходження самої юридичної особи.

Судом встановлено, що позивачем було надано заявку на придбання торгового патенту саме для торгової точки, а не для структурного підрозділу, тому жодних дозволів або інших документів на підтвердження місцезнаходження магазину «Фокстрот» не потребується.

Крім того, Законом №98/96-ВР передбачено, що функцією ДПІ є правильне оформлення патенту та своєчасна його видача, а вирішення питання видавати чи не видавати торговий патент, до компетенції податкового органу не входить.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи суду не надано будь-яких доказів правомірності своїх дій.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувана відмова відповідача є противоправною, тобто такою що не відповідає діючому законодавству України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги.

В судовому засіданні 11.11.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 16.11.10р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим Дочірньому підприємству «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» у видачі торгового патенту в галузі роздрібної торгівлі електротоварами, радіо та телеапаратурою в магазині «Фокстрот» за адресою: Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду/пров. Харчовий, 8/3, строком дії з 01.09.10р. по 31.08.11р., викладену у листі від 17.08.10р. вих. №37016/15-4.

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополь АР Крим видати Дочірньому підприємству «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» торговий патент в галузі роздрібної торгівлі електротоварами, радіо та телеапаратурою в магазині «Фокстрот» за адресою: Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду/пров. Харчовий, 8/3, строком дії з 01.09.10р. по 31.08.11р.

4.Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства «Фокстрот» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот» (і.к. 32287809, м. Сімферополь, вул. Маяковського, 12) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Котарева Г.М.