Ухвала суду № 122682145, 30.10.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2024 р. справа № 400/10045/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати нарахованих сум пенсії з компенсацією втрати частини доходу за затримку виплати пенсії за період з 01.01.2018 року наразі у загальній сумі 43 830,96 грн., компенсації втрати частини доходу за затримку виплати заборгованості з пенсії у сумі 15 344,13 грн. та в сумі 11 216,22 грн., моральної шкоди у сумі 2 393 грн.;

2) зобов`язати відповідача виплатити позивачу негайно після набрання судом рішення в законну силу заборгованість за пенсією та моральною шкодою, з компенсацією втрати частини доходу за затримку виплати пенсії, у таких розмірах:

- невиплачена компенсація втрати частини доходу (сума визначиться на день виплати компенсації) за затримку виплати пенсії за вислугу років у сумі 15 344,13 грн. за період з 01.01.2018 року до 11.09.2018 року у справі № 814/1030/18 (заборгованість із пенсії виплачено 23.07.2020 року);

- невиплачена компенсація втрати частини доходу у сумі 336,72 грн. за затримку виплати пенсії за вислугу років у сумі 5 475,26 грн. за період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року у справі № 400/1715/20 (заборгованість виплачено 20.07.2023 року), з індексацією суми компенсації за день її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена заборгованість за пенсією за період з 01.07.2021 року до 31.05.2022 року у сумі 22 000 грн. у справі № 400/7936/21, з індексацією суми заборгованості на день її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена компенсація втрати частини доходу 1 362 грн. за затримку виплати пенсії за вислугу років у сумі 22 000 грн. за період з 01.07.2021 року до 31.05.2022 року у справі № 400/7936/21, з індексацією суми компенсації за день її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена моральна шкода у сумі 2 393 грн. згідно з рішенням суду у справі № 400/7936/21, з індексацією суми заборгованості до дня її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена заборгованість за пенсією за період з 01.03.2022 року до 31.08.2022 року у сумі 4 952,28 грн. у справі № 400/2670/22, з індексацією суми заборгованості на день її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена компенсація втрати частини доходу 1 570,74 грн. за затримку виплати пенсії за вислугу років у сумі 4 952,28 грн. за період з 01.03.2022 року по 31.08.2022 року у справі № 400/2670/22, з індексацією суми компенсації за день її фактичної виплати позивачу;

- невиплачена заборгованість за пенсією за період з 01.10.2022 року до 31.08.2023 року у сумі 11 216,22 грн. у справі № 400/3566/23, з компенсацією втрати частини доходу за затримку виплати пенсії, з індексацією загальної суми заборгованості на день її фактичної виплати позивачу;

3) стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. у режимі негайного виконання рішення, одним платежем, шляхом перерахування відповідачем зазначеної суми на банківський рахунок позивача.

29.10.2024 року від позивача надійшла позовна заява (уточнена), згідно якої позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати заборгованості з компенсації втрати частини доходу за затримку її виплати за період з 01.01.2018 року по 31.10.2024 року у загальній сумі 58 448,97 грн. та моральної шкоди у сумі 3 056,52 грн.;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу негайно після набрання рішенням законної сили матеріальної шкоди, у розмірі невиплаченої заборгованості з компенсації втрати частини доходу за затримку її виплати у загальній сумі 58 448,97грн. та моральної шкоди 3 056,55 грн., всього 61 505,49 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. в режимі негараздів суми на банківський рахунок позивача.

Суд ознайомився з позовом та встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 КАС України, в зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити які саме дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень порушили її права, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

В абзаці першому позовних вимог позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати заборгованості з компенсації втрати частини доходу за затримку її виплати за період з 01.01.2018 року по 31.10.2024 року у загальній сумі 58 448,97 грн. та моральної шкоди у сумі 3 056,52 грн.

Позивач вказує, що невиплачена заборгованість з пенсії та її складових у період з 01.01.2018 року по 31.10.2024 року із компенсацією втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати станом на 31.10.2024 року становить 58 448,97 грн., у тому числі:

- невиплачена компенсація втрати частини доходу через порушення строків виплати пенсії у сумі 15 344,13 грн. за період з 01.01.2018 року до 30.09.2018 року (заборгованість виплачено 23.07.2020 року) у справі № 814/1030/18 (лист ГУ ПФУ від 02.04.2019 року);

- невиплачена компенсація втрати частини доходу через порушення строків виплати пенсії за період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року (заборгованість з пенсії у сумі 5 475,26 грн. виплачено 20.07.2023 року) у справі № 400/1715/20 (лист ГУ ПФУ від 16.12.2022 року);

- заборгованість із пенсії за період з 01.07.2021 року до 31.05.2022 року у сумі 22 000 грн. із компенсацією втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати у справі № 400/7936/21 (лист ГУ ПФУ від 16.12.2022 року);

- заборгованість із пенсії за період з 01.03.2022 року до 31.08.2022 року у сумі 4 952,28 грн. з компенсацією втрати частини доходу через порушення строків її виплати у сумі 1 570,74 грн. у справі № 400/2670/22 (лист ГУ ПФУ від 02.04.2019 року);

- заборгованість із пенсії за період з 01.10.2022 року до 31.08.2023 року у сумі 11 216,22 грн. із компенсацією втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати у справі № 400/3566/23 (лист ГУ ПФУ від 16.12.2022 року).

- з 28.04.2022 року до цього часу не виплачено суму 2 393 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної систематичними затримками у виплаті пенсії (справа № 400/7936/21) із компенсацією втрати доходу за затримку виплати, всього 3 056,52 грн.

Щодо вимог про невиплачену компенсацію втрати частини доходу через порушення строків виплати пенсії у сумі 15 344,13 грн. за період з 01.01.2018 року до 30.09.2018 року (заборгованість виплачено 23.07.2020 року) у справі № 814/1030/18 та за період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року (заборгованість з пенсії у сумі 5 475,26 грн. виплачено 20.07.2023 року) у справі № 400/1715/20, суд вказує наступне.

Датою, з якою суд пов`язує початок перебігу строку звернення до суду з вказаними вимогами, є 24.07.2020 року та 21.07.2023 року - наступний день після виплати відповідачем заборгованості з пенсії у справах № 814/1030/18 та № 400/1715/20.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позов надійшов до суду (у первинній редакції) 24.10.2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подав.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо строку звернення до суду, викладену в постанові від 02.04.2024 року у справі № 560/8194/20: "... Врахувавши зазначене, Судова палата вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду."

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин в частині позовних вимог про невиплачену компенсацію втрати частини доходу через порушення строків виплати пенсії у сумі 15 344,13 грн. за період з 01.01.2018 року до 30.09.2018 року (заборгованість виплачено 23.07.2020 року) у справі № 814/1030/18 та за період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року (заборгованість з пенсії у сумі 5 475,26 грн. виплачено 20.07.2023 року) у справі № 400/1715/20.

Щодо позовних вимог в частині невиплати заборгованості із пенсії за період з 01.07.2021 року до 31.05.2022 року у сумі 22 000 грн. із компенсацією втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати у справі № 400/7936/21 (лист ГУ ПФУ від 16.12.2022 року); заборгованості з пенсії за період з 01.03.2022 року до 31.08.2022 року у сумі 4 952,28 грн. з компенсацією втрати частини доходу через порушення строків її виплати у сумі 1 570,74 грн. у справі № 400/2670/22 (лист ГУ ПФУ від 02.04.2019 року); заборгованості з пенсії за період з 01.10.2022 року до 31.08.2023 року у сумі 11 216,22 грн. із компенсацією втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати у справі № 400/3566/23 (лист ГУ ПФУ від 16.12.2022 року), а також суму 2 393 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної систематичними затримками у виплаті пенсії (справа № 400/7936/21) із компенсацією втрати доходу за затримку виплати, всього 3 056,52 грн., суд враховує наступне.

Суд звертає увагу позивача, що незалежно від того як сформульовані позовні вимоги, по суті, метою заявлення вищезазначених вимог є виплата заборгованості з пенсії у справах № 400/7936/21, № 400/2670/22, № 400/3566/23 з компенсацією втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у вказаних справах.

Суд зауважує, що звертаючись з даним позовом, позивач фактично просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області виконати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справах № 400/7936/21, № 400/2670/22, № 400/3566/23.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 року у справі № 295/13613/16-а дійшов наступного висновку: " ... Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 267 до 15 грудня 2017 року, стаття 382 після 15 грудня 2017 року), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження."

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які вчинені або не вчинені на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Щодо виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у вказаних справах (№ 400/7936/21, № 400/2670/22, № 400/3566/23), то як вбачається з листа ГУ ПФУ в Миколаївській області від 16.12.2022 року заборгованість (доплата різниці пенсії на виконання судових рішень) не виплачена та буде вирішуватися після виділення сум на погашення заборгованості з пенсійних виплат.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

Натомість, як вказує сам позивач заборгованість з пенсії йому не виплачена.

Таким чином, позивачу слід обрати належний спосіб судового захисту порушеного права та привести зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не надав доказу сплати судового збору, натомість, подав клопотання, в якому просить суд звільнити його від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що у позивача відсутній дохід за 2023 рік згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб-платників доходу, позивач не працює, не є приватним підприємцем, не отримує доходів і пенсії за віком.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Так, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є:

- військовослужбовці;

- батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

- одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

- особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Позивач додав до матеріалів позовної заяви протокол за пенсійною справою № 1401009308, з якого вбачається, що позивач отримує пенсію за вислугу років з 01.01.2015 року.

Згідно протоколу про перерахунок пенсії з 01.09.2023 року розмір пенсії позивача становить 10 340,35 грн.

Також згідно довідки Інституту національного страхування про платежі в 2023 році ОСОБА_2 виплачено всього 26 508 шекелів, що згідно курсу НБУ станом на 24.10.2024 року становить 288 141,96 грн.

Отже, жодних умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, які є взаємопов`язаними та вимогу про стягнення моральної шкоди.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3 028 грн.

З урахуванням зазначеного, розмір судового збору за подачу даного позову становить 1211,20 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позивач подав позов за допомогою системи "Електронний суд", має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу слід подати документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин в частині позовних вимог про невиплачену компенсацію втрати частини доходу через порушення строків виплати пенсії у сумі 15 344,13 грн. за період з 01.01.2018 року до 30.09.2018 року (заборгованість виплачено 23.07.2020 року) у справі № 814/1030/18 та за період з 05.03.2019 року до 03.09.2019 року (заборгованість з пенсії у сумі 5 475,26 грн. виплачено 20.07.2023 року) у справі № 400/1715/20;

- позовну заяву (для суду та відповідача), оформлену відповідно до вимог ст. 5 КАС України, а саме обрати належний спосіб судового захисту та привести позовні вимоги у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- подати документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя А. О. Мороз