Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/6864/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2024 рокум. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування акту Департаменту патрульної поліції та зобов`язання вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати акт № 95/12 за формою Н-1 (НПВ) від 22.02.2024 року розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Департамент патрульної поліції повторно провести об`єктивне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та з урахуванням висновків суду скласти за його результатами акт за формою ПВ (Н-1/ПВ).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить службу на посаді інспектора в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10092/23 від 08.08.2023 року визнано протиправним та скасовано акт № 184/12 від 11.04.2023 року розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 року з ОСОБА_1 та зобов`язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 року із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10092/23 від 08.08.2023 року Департаментом патрульної поліції проведено повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 року та видано акт № 95/12 за формою Н-1 (НПВ) від 22.02.2024 року.
Наголошує, що Департамент патрульної поліції повторно вказав, що зазначений нещасний випадок, який трапився із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, чим відповідно повністю проігнорував висновки викладені судом у рішенні в справі № 380/10092/23.
Позивач вважає акт № 95/12 розслідування нещасного випадку, складений 22.02.2024 року за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування» Департаменту патрульної поліції необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без урахування всіх обставин, які впливають на його прийняття та висновків суду викладених у справі № 380/10092/23.
Ухвалою від 03 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 19.09.2022 року наказом начальника Департаменту патрульної поліції № 1281 утворено комісію для проведення розслідування нещасного випадку, що мав місце 17.09.2022 року. За результатами проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2022 року, на підставі пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок, який трапився із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Мотиви прийнятого рішення комісією з розслідування нещасного випадку полягали у тому, що на момент проведення розслідування нещасного випадку був виданий наказ за результатами службового розслідування № 115 від 22.11.2022 року «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яким встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому на підставі пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Зазначає, що положення підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705 чітко вказує, що учинення дисциплінарного проступку є обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, та визначає межі дискреції відповідача, у зв`язку з чим, за результатами розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-1 (НПВ) № 184/12 від 11.04.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 визнано протиправним та скасовано акт № 184/12 від 11.04.2023 року розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з ОСОБА_1 та зобов`язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 року із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, відповідачем скасовано акт №184/12 від 11.04.2023 року розслідування нещасного випадку та з урахуванням висновків суду повторно проведено розслідування нещасного випадку, що мав місце 17.09.2022 року. Під час проведення повторного розслідування нещасного випадку, відповідачем опитано посадових та цивільних осіб (свідки нещасного випадку), на виконання рішення суду у справі № 380/10092/23 та за результатами проведеного повторного розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2022 року, з урахуванням висновків суду у справі № 380/10092/23, на підставі зібраних комісією матеріалів, керуючись пунктом 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705 комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок, який трапився із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Наголошує, що на час повторного проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем 17.09.2022 року було проведене службове розслідування дисциплінарною комісією за результатом якого встановлено факт учинення позивачем дисциплінарного проступку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року у справі № 380/17865/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено, відтак, наказ № 115 від 22.11.2022 року «Про застосування до працівника УПП у Львівській області ДПП дисциплінарного стягнення» залишено в силі.
Зазначає, що підпунктом 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705 визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є: учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком.
За результатами проведення повторного розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-1 (НПВ) № 95/12 від 23.02.2024 року.
Наголошує, що за змістом ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає, зокрема, в порушенні ним службової дисципліни. Зазначає, що не є спірною обставиною у цій справі, що за наслідками проведеного службового розслідування відносно позивача, які сталися 17.09.2022 року під час опрацювання завдання було встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог частини 1 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, частини 4 статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу 2, 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпункту 1 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, пункту 4, 5 розділу II, пункту 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, пункту 3.1 розділу 3 Інструкції з охорони праці при виконанні службових обов`язків, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 № 1396, на підставі пункту 1 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», застосовано до позивача ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Враховуючи зазначене вважає, що акт розслідування нещасного випадку № 95/12 від 23.02.2024 року та висновки комісії про те, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків є законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначає, що в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, суд окремо наголосив, що факт відсутності на однострої позивача відеореєстратора не має безпосереднього відношення до отримання ОСОБА_1 травми, оскільки пристрій лише фіксує подію та не міг убезпечити позивача від отримання травми. Відповідач у вищезгаданій справі вже підіймав питання щодо того, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому було складено акт № 184/12 від 11.04.2023, як такий, що нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Тобто, з усіх зроблених висновків судом у рішенні від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, які мають преюдиційний статус в силу ст. 78 КАС України, відповідач врахував лише те, що він не опитав всіх свідків. Відповідач навмисне залишив поза увагою наступні факти: 1. Факт відсутності на однострої позивача відеореєстратора не має безпосереднього відношення до отримання ОСОБА_1 травми, оскільки пристрій лише фіксує подію та не міг убезпечити позивача від отримання травми. 2. Суд не погоджується із твердженням відповідача, що позивач не дотримався правил техніки безпеки, що стало причиною отримання травми, оскільки представник відповідача на питання суду у судовому засіданні не змогла пояснити яких саме правил техніки безпеки не дотримався позивач, які могли б унеможливити отримання ним травми та яким нормативним актом таке правило встановлене.
Наголошує, що попри вже встановлені обставини і факти відповідач повністю повторив вже скасований акт № 184/12 від 11.04.2023 року, тому вважає, що посилання відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року у справі № 380/17865/22 не несе ніякого змісту.
Враховуючи наведене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,
встановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач проходить службу в Національній поліції України, зокрема з 02.11.2018 на посаді інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
19.09.2022 на адресу начальника УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка від 17.09.2022, в якій зазначено, що 17.09.2022 о 14:49 годині наряд поліції на планшетний пристрій отримали завдання «Конфлікт». Прибувши на місце події, було виявлено порушення громадського порядку з боку гр. ОСОБА_2 , який під час припинення правопорушення поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, на зауваження не реагував та наніс тілесні ушкодження правою ногою в область обличчя ОСОБА_1 . ОСОБА_1 17.09.2022 звернувся за медичною допомогою до медичного закладу де встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин нижньої губи, поверхнева травма носа, забій, носова кровотеча.
Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №242 від 03.10.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 17.09.2022 про які зазначено в доповідній записці від 17.09.2022, призначено службове розслідування.
За результатами службового розслідування, дисциплінарною комісією складено висновок від 15.11.2022.
У висновку службового розслідування від 15.11.2022 зазначено, що у ході службового розслідування здійснено перегляд відеозаписів з портативного відеореєстратора №471235, який отримав ОСОБА_1 .
Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №471235 установлено, що такий технічний засіб знаходився у службовому автомобілі, під час усієї події, яка відбувалася 17.09.2022 по АДРЕСА_1 .
За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінки дисциплінарною комісією установлено, що 17.09.2022 інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції, ОСОБА_3 , здійснювали реагування на звернення залишені на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102». Прибувши на місце події, працівники поліції розпочали реагування, лейтенант поліції ОСОБА_3 здійснювала спілкування з жінками, а старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підійшов до чотирьох працівників ВСП та працівника відділку поліції, які здійснювали фізичний контроль над військовим ОСОБА_2 , та розпочав застосування фізичної сили до військового. Переглядом наявних відеоматеріалів, дисциплінарна комісія вважає, що застосування поліцейського заходу примусу, а саме фізичної сили, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», не було обхідним. Останній не правильно оцінив обстановку та не здійснив належної комунікації з особами, які вже здійснювали фізичний контроль над ОСОБА_2 і розпочав здійснювати фізичний вплив на останнього, однак внаслідок власних непрофесійних дій, отримав тілесні ушкодження.
Дисциплінарною комісією установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , під час описаної події, не використовував портативний відеореєстратор, який отримав 17.09.2022 заступаючи на службу, отже, своїми діями проявив непрофесійне, халатне ставлення до службових обов`язків.
Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1,2 ч.1 ст.18, ч.4 ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», вимог п.1,2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національно поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абз.2,3 п.1 розд.ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п.1 п.3.1 розд.ІІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, п.4,5 розд.ІІ, п.2 розд.VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, п.3.1 розд.ІІІ Інструкції з охорони праці при виконанні службових обов`язків, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 №1396, на підставі п.1 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
17.09.2022 до Департаменту патрульної поліції надійшло повідомлення про нещасний випадок, що стався із ОСОБА_1 17.09.2022.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 19.09.2022 № 1281 утворена комісія для проведення розслідування нещасного випадку за участю ОСОБА_1 .
У Акті розслідування нещасного випадку від 10.04.2023 № 184/12 за формою Н-1 (НПВ) комісія прийшла до висновку: «Відповідно до висновку службового розслідування від 15.11.2022 дисциплінарна комісія УПП у Львівській області ДПП у діях інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановила дисциплінарний проступок. На підставі п.8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок, який трапився із старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків».
Вважаючи протиправним акт про нещасний випадок № 184/12, складений 10.04.2023 року за формою Н-1 (НПВ) позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року, визнано протиправним та скасовано акт № 184/12 від 11.04.2023 розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з ОСОБА_1 та зобов`язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, Департаментом патрульної поліції 20.12.2023 року прийнято наказ № 2578 «Про скасування попередніх актів та утворення комісії для повторного проведення розслідування нещасного випадку», яким утворено комісію для проведення повторного розслідування нещасного випадку за участю ОСОБА_1
22.02.2024 року комісією складено акт № 95/12 розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування», який стався 17.09.2022 року о 14:49 год. з інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Акт № 95/12 розслідування нещасного випадку від 22.02.2024 року затверджений начальником Департаменту патрульної поліції Євгенієм Жуковим 23.02.2024 року.
Комісією за результатом повторного розслідування нещасного випадку зроблено наступний висновок: «Відповідно до висновку службового розслідування від 15.11.2022 дисциплінарна комісія УПП у Львівській області ДПП у діях інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановила дисциплінарний проступок.
На підставі підпункту 3 пункту 8 розділу III Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, комісія дійшла висновку, що зазначений нещасний випадок, який трапився з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків».
Не погоджуючись з актом № 95/12 розслідування нещасного випадку, складеного 22.02.2024 року за формою Н-1(НПВ) (Повторне розслідування) позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Згідно ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За змістом статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 22 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
За змістом частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 Закону №580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно правовими актами.
В силу статті 22 Закону № 2694-XII, абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 05 жовтня 2020 року № 705, яким затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими.
Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України.
За визначенням пункту 3 розділу І Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими нещасний випадок - це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.
За приписами пунктів 3, 4 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
У відповідності до пункту 7 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.
Пунктом 4 розділу Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1).
Положеннями пункту 7 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків визначено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є: 1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час; 2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію", унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком.
Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків встановлено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є: 1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію"; 2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); 3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; 4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 року визнано протиправним та скасовано акт № 184/12 від 11.04.2023 розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 з ОСОБА_1 та зобов`язано Департамент патрульної поліції провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 зазначено наступне обґрунтування та мотивування: «Як встановлено судом та не заперечується сторонами 17.09.2022 згідно дислокації сил та засобів УПП у Львівській області ДПП, позивач разом з лейтенантом поліції ОСОБА_3 заступив до несення служби в складі наряду поліції «Омега-603» на службовому автомобілі SKODA RAPID. 17.09.2022 близько 14 год. 30 хв. позивач разом з ОСОБА_3 перебували на вул. Шевченка у м. Львові на перерві. В цей час отримали дзвінок від чергового диспетчера про необхідність надання допомоги пішому наряду поліції відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, який знаходився неподалік за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 354. Поліцейські одразу рушили за вказаною адресою та по дорозі отримали детальну інформацію по виклику. Прибувши на місце події було виявлено скупчення людей, піший наряд ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області та військовослужбовців ВСП, які намагались вгамувати громадянина, згодом встановленого, як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець В/Ч НОМЕР_2 НГУ, що вчиняв правопорушення, з вигляду перебував у стані алкогольного сп`яніння, на зауваження реагував агресивно. Під час затримання ОСОБА_2 працівниками поліції та військовослужбовцями ВСП, позивач надавав їм допомогу, при цьому отримав від ОСОБА_2 удар ногою у голову, що спричинило кровотечу з носа та запаморочення.
Суд дослідив відеозапис події, із якого слідує, що позивач підійшов до поліцейських та військовослужбовців ВСП, які затримували військовослужбовця ОСОБА_2 .. Останній почав агресивно поводитись і поліцейські та військовослужбовці ВСП застосували до ОСОБА_2 силу та поклали на землю і утримували. Позивач утримував ОСОБА_2 за праву ногу, а військовослужбовець ВСП за ліву ногу. В одну мить ОСОБА_2 вивільнив ногу, яку утримував військовослужбовець ВСП і завдав нею удар в обличчя позивачу, який продовжував утримувати іншу ногу ОСОБА_2 .
Суд не погоджується із твердженням відповідача, що позивач не дотримався правил техніки безпеки, що стало причиною отримання травми, оскільки представник відповідача на питання суду у судовому засіданні не змогла пояснити яких саме правил техніки безпеки не дотримався позивач, які могли б унеможливити отримання ним травми та яким нормативним актом таке правило встановлене.
Так судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач не із власної ініціативи вирішив надавати допомогу пішому наряду поліції Відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області, оскільки отримав дзвінок від чергового диспетчера про необхідність надання допомоги пішому наряду.
Відтак, прибувши на місце надавав допомогу у відповідності до ситуації.
Суд відмічає, що у межах розслідування нещасного випадку комісія не допитала інших свідків події крім напарниці позивача ОСОБА_3 .
Так поза увагою комісії залишилась інформація про подію, яку могли надати поліцейські із пішого патруля, які запросили допомогу та військовослужбовці ВСП, як безпосередні учасники події, які могли повідомити про необхідність надання позивачем допомоги у затриманні правопорушника.
Крім цього, не були допитані і цивільні свідки події, прізвища, адреси та засоби зв`язку яких зазначені у рапортах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наданих у межах розслідування нещасного випадку.
Також суд не погоджується із висновком комісії, що нещасний випадок не пов`язаний із виконанням службових обов`язків у зв`язку із встановленням у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.
Так відповідно до висновку службового розслідування від 15.11.2022 дисциплінарна комісія УПП у Львівській області ДПП у діях інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановила дисциплінарний проступок.
Представник відповідача суду повідомила, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження став факт невикористання ОСОБА_1 портативного відеореєстратора під час описаної вище події (відеореєстратор позивачем залишений у машині).
Суд зауважує, що факт відсутності на однострої позивача відереєстратора не має безпосереднього відношення до отримання ОСОБА_1 травми, оскільки пристрій лише фіксує подію та не міг убезпечити позивача від отримання травми.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що розслідування нещасного випадку, що стався 17.09.2022 із поліцейським взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 проведене поверхово, без урахування усіх обставин події та збирання і дослідження необхідних доказів, що зумовило неправильні висновки за результатами такого розслідування, відображені у спірному акті.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про скасування спірного акту та зобов`язання відповідача провести повторне розслідування даного нещасного випадку із урахуванням висновків суду».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, Львівським окружним адміністративним судом у справі № 380/10092/23, зокрема зроблено висновок, що відсутність на однострої позивача відереєстратора не має безпосереднього відношення до отримання ОСОБА_1 травми, оскільки пристрій лише фіксує подію та не міг убезпечити позивача від отримання травми.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10092/23, комісією проведено повторне розслідування нещасного випадку та 22.02.2024 року складено акт № 95/12 в якому комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок, який трапився з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Суд дослідивши акт № 95/12 розслідування нещасного випадку, складений 22.02.2024 року за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування», висновує, що комісія під час повторного розгляду нещасного випадку не врахувала висновки викладені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, що набрало законної сили 06.12.2023 року після перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом.
Крім того, суд враховує, що нещасний випадок вважається таким, що стався з вини працівника поліції, якщо останній міг та зобов`язаний був передбачити можливість настання нещасного випадку і при цьому не вжив необхідних заходів для його уникнення.
Твердження аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі № 580/864/19.
Водночас, зі встановлених вище обставин неможливо зробити висновок, що позивач мав можливість передбачити настання нещасного випадку (правопорушник вивільнить ногу, якою нанесе удар в обличчя) та вжити заходів для його уникнення, а також те, що до настання нещасного випадку призвело саме порушення застосування технічних приладів позивачем під час виконання своїх службових обов`язків, а саме не використання портативного відеореєстратора.
Доводи відповідача, що позивач знехтував правилами безпеки під час виконання обов`язків поліцейського суд відхиляє як безпідставні, позаяк жодних доказів того, що нещасний випадок стався з власної необережності позивача відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Більш того, суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між вчиненням позивачем дисциплінарного проступку та травмуванням під час виконання завдань і повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII.
Верховний Суд в постанові від 17.08.2023 року у справі № 620/17431/21 дійшов висновку, що перелік основних повноважень поліції визначений статтею 23 Закону № 580-VIII. Разом з тим, у структурі поліції діють: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення. Відповідно, кожна з названих ланок поліції виконує, окрім основних повноважень, визначених Законом № 580-VIII також і свої спеціальні завдання та функції, які визначені у їхніх положеннях.
Так, пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 705 встановлено вичерпний перелік обставин настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків, а саме: - діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; - навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); - учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; - учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).
Разом з тим, підпунктом 1 пункту 7 Порядку розділу ІІІ № 705 визначено, що виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, є обставиною настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків.
Аналогійний висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 05.09.2024 року у справі № 580/4385/22.
Враховуючи вищезазначене, суд висновує, що відповідач під час повторного розслідування нещасного випадку, як не врахував висновки викладені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 так і не довів причинно-наслідковий зв`язок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за не використання портативного відеореєстратора та отриманням травми під час виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом № 580-VIII, що впливає на висновок розслідування нещасного випадку, а саме що нещасний випадок стався з позивачем 17.09.2022 року, в період проходження служби, проте він не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Отже, акт № 95/12 розслідування нещасного випадку, складений 22.02.2024 року за формою Н-1 (НВП) «Повторне розслідування» прийнятий без урахування висновків викладених у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23 та не ґрунтується на фактичних обставинах, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що відповідачем не враховано висновки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 року у справі № 380/10092/23, що набрало законної сили, тому вважає за необхідне зобов`язати Департамент патрульної поліції повторно провести службове розслідування за фактом травми, отриманої 17.09.2022 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року № 705, з урахуванням висновків суду та скласти за його результатами акт з розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ).
Аналогічний спосіб захисту порушеного права підтриманий Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.09.2024 року у справі № 260/10290/23.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування акту Департаменту патрульної поліції та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню враховуючи п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд,
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати акт № 95/12 розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (НПВ) «Повторне розслідування», складеного 22.02.2024 року Департаментом патрульної поліції.
3. Зобов`язати Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) повторно провести розслідування нещасного випадку, який стався 17.09.2022 року о 14 год. 49 хв. з інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 по вул. Т.Шевченка, 354, м. Львів, та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 року № 705, з урахуванням висновків суду та скласти за його результатами акт з розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24.10.2024.
Суддя Коморний О.І.
Судове рішення № 122682063, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/6864/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: