Ухвала суду № 122681881, 25.10.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

№ 380/16230/24

25 жовтня 2024 р.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянув в порядку письмового провадження питання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Західного регіону про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі.

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону виплатити ОСОБА_1 її середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 28 жовтня 2020 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі, з 19 липня 2022 року по 28 червня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

- визнати протиправною бездіяльність Військово-медичний клінічний центр Західного регіону відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Ухвалою від 30 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Під час розгляду справи судом встановлені підстави для зупинення провадження у справі.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 10.10.2024 справу № 440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

Верховний Суд зазначив, що у цій справі період стягнення середнього заробітку з 19.07.2022 до дня фактичного розрахунку при звільненні регулюється вже нині чинною редакцією статті 117 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обмеження виплати такому працівникові шістьма місяцями.

Колегія суддів визначила, що спірним та ключовим питанням у вирішенні спорів щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є розповсюдження висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.09.2019 у справі № 761/9584/15-ц, якими визначено критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, на правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-ІХ, якою обмежено строк виплати середнього заробітку у шість місяців.

Під час касаційного перегляду встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.

В ухвалі зазначено, що з урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-IX із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважається за необхідне передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.

Слід зазначити, що підстави для зупинення провадження у справі як обов`язкові, так і факультативні визначені ст.236 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки на даний час відсутня єдність судової практики та висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, суд вважає за можливе зупинити провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №440/6856/22.

Частиною 4 статті 236 КАС України передбачено, що про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 236, 243, 248 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Зупинити провадження у справі № 380/16230/24 за позовом ОСОБА_1 до військово-медичного клінічного центру Західного регіону про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №440/6856/22.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Р.М. Брильовський