Рішення № 122680877, 30.10.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/16471/23

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області у призначенні дострокової пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років, згідно статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області, призначити, нарахувати та виплатити дострокову пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років, згідно статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 29.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення дострокової пенсії, але рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області йому відмовлено. На переконання позивача, оскаржувана відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальних захист та справедливий і гарантований державою рівень пенсійного забезпечення.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачі у строк встановлений судом подали відзиви на позовну заяву, в яких вони просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування відзивів вказано, що звертаючись до територіального пенсійного органу 02.05.2023 за призначення дострокової пенсії, позивач подав довідку №1/1479 від 02.05.2023 що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, в якій зазначено, що позивач проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебуванні в партизанських загонах і з`єднаннях), у складі в/ч пп НОМЕР_1 у Демократичній Республіці Афганістан - з 07.05.1987 року по 14.02.1989. Натомість вказана довідка не містить відомостей, що позивач приймав участь у бойові діях в Афганістані в період служби в лавах Радянської Армії. В той же час наявність у позивача статусу учасника бойових дій, підтвердженого відповідним посвідченням (не містить пункт і статтю Закону України Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до якого надано статус), не дає йому право на дострокову пенсію за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV. У свою чергу додаткових документів на підтвердження наданого статусу, а саме підтвердження органом, що видав посвідчення позивачем не надано, а отже відсутні підстави для призначення дострокової пенсії за віком.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 23.03.1999, у зв`язку з чим позивач має право на встановлені законодавством України пільги для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Однією з таких пільг є передбачене пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на дострокове призначення пенсії після досягнення 55 років за наявності страхового стажу не менш ніж 25 років.

Відповідачами не заперечується наявність у позивача страхового стажу 29 років 05 місяців 04 дні.

Після того, як позивачу виповнилося 55 років, він звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії як особа, що має статус учасника бойових дій.

Заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії з підстав того, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній республіці Афганістан згідно довідки №1/1479 від 02.05.2023 що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, в якій зазначено, що позивач проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебуванні в партизанських загонах і з`єднаннях), у складі в/ч пп НОМЕР_1 у Демократичній Республіці Афганістан - з 07.05.1987 року по 14.02.1989. Натомість вказана довідка не містить відомостей, що позивач приймав участь у бойові діях в Афганістані в період служби в лавах Радянської Армії. В той же час наявність у позивача статусу учасника бойових дій, підтвердженого відповідним посвідченням (не містить пункт і статтю Закону України Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до якого надано статус), не дає йому право на дострокову пенсію за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV. У свою чергу додаткових документів на підтвердження наданого статусу, а саме підтвердження органом, що видав посвідчення позивачем не надано.

Вважаючи відмову відповідача в призначенні пенсії необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. При цьому основи соціального захисту, а також форми і виді пенсійного забезпечення, визначаються виключно законами України, згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України.

Зокрема, з огляду на положення статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), яким встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій

З аналізу зазначених норм вбачається, що військовослужбовці, які брали участь у бойових діях мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Частиною четвертою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтями 4, 5 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII), ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

За приписами статті 6 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України (абзаци перший та третій); військовозобов`язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій; військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, до якого включено Афганістан у період квітень 1978 року - грудень 1989 року.

Як вже зазначав суд, військовий квиток позивача містить запис про його участь в бойових діях в період з 07.05.1987 по 16.02.1989 в складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан.

Разом з тим, факт участі позивача у бойових діях уже був встановлений державою під час вирішення питання про наявність підстав для видачі позивачу посвідчення учасника бойових дій.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (надалі - Положення № 302).

Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 Закону № 3551-XII) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Згідно з пунктом 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".

Відповідно до пункту 7 Положення № 302 такими органами є Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.

Таким чином, "Посвідчення учасника бойових дій" є належним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі й пільгами щодо дострокового призначення пенсії.

Посвідчення позивача серії НОМЕР_2 є чинним, недійсним та скасованим у встановленому порядку не визнавалось. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі № 591/3086/16-а зазначив, що участь військовослужбовця у бойових діях може підтверджуватись і фактом набуття статусу учасника бойових дій у розумінні статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та відповідним посвідченням.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.08.2018 у справі № 295/1129/17.

Відтак, зазначене посвідчення підтверджує те, що позивач є військовослужбовцем, який брав участь у бойових діях, та є документом, який надає йому право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону 1058-IV.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким відмовлено у призначенні пенсії позивачу є протиправним, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Оскільки належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, суд доходить до висновку, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, участь у бойових діях у воєнний час зараховується до вислуги років із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Оскільки позивачу виповнилося 55 років та наявність у нього необхідного страхового стажу не оспорюється, він звернувся із заявою про призначення пенсії, надавши всі необхідні документи, то саме з дати звернення за призначенням пенсії має право на призначення пенсії.

Враховуючи, що у справі, яка розглядається судом встановлено, що за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Полтавській області, рішенням якого ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, то дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Полтавській області, а тому у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід відмовити.

Така позиція суду грунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.

Відповідно до ч. 2ст. 5 КАС Українизакріплено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважпень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер відмови у перерахунку пенсії, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, Полтава, Полтавська область,36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Полтавській області від 10 травня 2023 року №064350005846 у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років, згідно статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років, згідно статті 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 29.04.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

30.10.24