Рішення № 12268085, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/39311.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА ПЛЮС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»

про стягнення 23681,18 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бекіров С.Н. –довіреність б/н від 17.03.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІА ПЛЮС»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»про стягнення 23681,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором оренди № 22/08-04 від 25.11.2008 р. не сплатив орендну плату, заборгувавши позивачу 21282,14 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21282,14 грн. - боргу, 2399,04 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –237,43 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.09.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.09.2010 р.

30.09.2010 р. представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача направив через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутність, представник відповідача причини неявки суду не повідомив

У зв’язку з неявкою представника позивача та представника відповідача розгляд справи було відкладено на 11.10.2010 р.

11.10.2010 р. представники відповідача в судове засідання повторно не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди № 22/08-04 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов’язується передати, а відповідач зобов’язується прийняти в строкове платне користування рухомий склад –залізничні цистерни моделі 15-1443 (далі - Майно), у кількості, визначеної в додаткових угодах до Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач вступає у строкове платне користування Майном з дати підписання акту приймання-передачі Майна.

Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Майна (п. 8.5 Договору).

Орендна плата визначена сторонами в п. 4.1 Договору і становить 125,90 грн. за добу.

Орендна плата вноситься відповідачем за перший і останній місяць у формі 100% передплати. Послідуюча оплата проводиться не пізніше 3 числа місяця, наступного за місяцем оренди на підставі рахунків позивача (п. 6.1, 6.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав в оренду Майно, визначене в Договору, що підтверджується Актами прийому передачі Майна від 27 листопада 2008 року, від 13 грудня 2008 року, від 26 грудня 2008 року, від 27 грудня 2008 року, від 13 березня 2009 року, від 17 березня 2009 року.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 21282,14 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 9.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2399,04 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 9.3 Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку, відповідач сплачує позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми місячної орендної плати за кожний день такого прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2399,04 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, оф. 4, код ЄДРПОУ 31202614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА ПЛЮС»(03309, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 3, код ЄДРПОУ 33646294) –21282 (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят дві) грн. 14 коп. –боргу, 2399 (дві тисячі триста дев’яносто дев’ять) грн. 04 коп. –пені, 237 (двісті тридцять сім) грн. 43 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 25.10.2010р.