Рішення № 12268076, 07.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/37907.10.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»

до           Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»

про стягнення 139445,81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Кондратенко Д.А. –довіреність № 38 юр. від 31.12.09р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»про стягнення 139445,81 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на транспортування природного газу № 4187/21/104826 від 01.02.2010р. не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 129922,58 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 129922,58 грн. - боргу, 7772,74 грн. –пені, 635,47 грн. –інфляційних збитків, 1115, 02 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1394,50 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 30.08.2010р. порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.09.2010р.

27.09.2010р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 07.10.2010р.

07.10.2010р. відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 21.09.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.08.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2010р. подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, яку підтримав та просив задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 07.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на транспортування природного газу № 4187/21/104826 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний поставляти та передавати у власність відповідачу природний газ, а останній зобов’язався приймати товар та оплачувати його на умовах договору.

Кількість газу визначена п. 1.1. Договору і становить 50 тис. куб. м.

Приймання-передача газу здійснюється на підставі підписаних актів приймання-передачі (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100% проплати.

Відповідно до п. 6.6 остаточний розрахунок оплати вартості послуг здійснюється відповідачем до 10 числа місяця наступного після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але не сплачених послуг за звітний місяць.

На виконання умов Договору позивач протягом лютого - квітня 2010 року поставив відповідачу природний газ та надав послуги з його транспортування, що підтверджується наявними матеріалами справи актами виконаних робіт.

Однак, відповідач в порушення умов Договору за поставлену продукцію розрахувався частково, у зв’язку з чим позивачем заявлено до стягнення 129922,58 грн. боргу.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 50 186,30 грн., в зв’язку з чим в частині стягнення основного боргу у сумі 50186,30 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 79736,28 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.2 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 7772,74 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 7.2 Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків розрахунку, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої належним чином продукції за кожний день такого прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 7772,74 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 635,47 грн. –індекс інфляції та 1115,02 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків в розмірі 635,47 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 1115,02 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика»в особі Дніпропетровської геофізичної експедиції «Дніпрогеофізика»(03057, м. Київ, вул. Софії Перовської, 10, код ЄДРПОУ 01432761) на користь Вікритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз»(49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) –79736 (сімдесят дев’ять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 28 коп. - боргу, 7772 (сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 74 коп. –пені, 635 (шістсот тридцять п’ять) грн. 47 коп. –інфляційних збитків, 1115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 02 коп. –3% річних, 1394 (одну тисячу триста дев’яносто чотири) грн. 50 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 50186,30 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 19.10.2010р.