Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/8875/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
07 травня 2024 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної гвардії України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови йому у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях;
- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 06.05.2009 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні, розмір пенсії складався з 70% грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні та виплаті пенсії. Проте розмір його пенсії відповідно до розрахунку пенсії зробленого Автоматизованою системою Розрахунку пенсії станом на 01.12.2023, є значно меншим, а саме серед додаткових видів грошового забезпечення враховується тільки премія, проте без зазначення її відсоткового розміру та визначення її розміру у гривнях. Він звернувся до відповідача з вимогою підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях, але отримав відмову. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, а свої права порушеними, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
У період із 07.06.2024 по 11.07.2024 та із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160-161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали 17 жовтня 2024 року позивач подав адміністративний позов в новій редакції, просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови йому у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях станом на 01.01.2024;
- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях станом на 01.01.2024.
Обгрунтування вимог позовної заяви є аналогічними тим, що зазначені в адміністративному позові від 07.05.2024.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 продовжено розгляд адміністративної справи № 240/8875/24.
Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду від 13.05.2024 відзив на адміністративний позов не надіслав.
Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.
Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
22.12.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної гвардії України. Враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі від 12.12.2018 №826/3858/18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 просив виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за грудень 2023 року. Копію виготовленої довідки просив надати на його ім`я.
Однак, листом №27/13/4-М-5349 від 05.01.2024 позивачу повідомлено, що згідно Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок), довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, готуються уповноваженими органами на підставі списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, згідно з пунктом 2 Порядку складаються головними управліннями Пенсійного фонду України та подаються до органів, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. З огляду на викладене довідка про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу станом на 01.12.2023 може бути підготовлена після надходження від органу Пенсійного фонду України до уповноваженого органу списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за умови включення позивача до нього.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1-2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.
Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.
Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 7 лютого 2017 року у справі №800/45/16 та підтримано Верховним Судом у постанові від 11 травня 2018 року у справі №766/7172/17.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.02.2018 по справі № 800/191/17 відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Право на захист це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до Головного управління Національної гвардії України з проханням підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, премії та з визначенням розміру додаткових видів грошового забезпечення у відсотках та гривнях станом на 01.01.2024.
Виходячи з викладеного, вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволеннні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної гвардії України (вул. Хороброго Святослава,9А, м.Київ, 03151. ЄДРПОУ: 08803498) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
Судове рішення № 122680759, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 30.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/8875/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: