Рішення № 122680736, 30.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Справа№200/6640/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (в подальшому Гу ПФУ в Донецькій області, третя особа), про:

- визнання протиправним та скасування рішення №056550006365 від 03 вересня 2024 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №2);

- зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №2) від 30 серпня 2024 року із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 15 липня 1988 року по 26 грудня 1996 року, з 04 вересня 1997 року по 31 грудня 1997 року та з 09 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року на посаді «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання підйомно-транспортного обладнання калібрувального цеху» у Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод» та періоду служби в армії з 19 червня 1986 року по 01 червня 1988 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.08.2024 року позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Список №2). Рішенням відповідача №056550006365 від 03.09.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Проте, до пільгового стажу позивача за Списком №2 не зараховані періоди роботи з 15 липня 1988 року по 26 грудня 1996 року, з 04 вересня 1997 року по 31 грудня 1997 року та з 09 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року на посаді «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання підйомно-транспортного обладнання калібрувального цеху» у Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод» та період служби в армії з 19 червня 1986 року по 01 червня 1988 року, оскільки позивачем не надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до додатку 5 п. 20 Порядку № 637. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання пільгової пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі № 200/6640/24, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

03 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив про відсутність правових підстав для зарахування спірних періодів роботи, оскільки позивачем документально не підтверджено право на зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

10 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позов третьої особи, в якому представник зазначив, що згідно із матеріалами електронної пенсійної справи за результатом розгляду документів, доданих до заяви позивачем, згідно із записами його трудової книжки, до пільгового стажу роботи за Списком № 2 відповідачем не зараховано періоди роботи з 15.07.1988 по 26.12.1996, з 04.09.1997 по 31.12.1997, з 09.10.1998 по 31.12.1998, та період строкової служби з 19.06.1986 по 01.06.1988, оскільки трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ, підрозділ пункт та найменування Списків, зайнятість повний робочий день на шкідливих роботах), також не додано наказів про проведення атестації робочих місць по підприємствах, де працював позивач. Строкова військова служба не зарахована до пільгового стажу роботи за Списком № 2, оскільки документально не підтверджена робота на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах на момент призову позивача на строкову військову службу. Відповідачем було обчислено пільговий стаж ОСОБА_1 на підставі даних про спеціальний стаж, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки позивачем не додано уточнюючих довідок встановленого зразка, а трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Враховуючи викладене, представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.08.2024 року звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2).

За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №056550006365 від 03.09.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Страховий стаж особи становить 40 років 10 місяців 18 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 03 роки 05 місяців 01 день. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди; довідки, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до додатку 5 п. 20 Порядку № 637, не надано. Згідно із листом виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 18.01.2023 № 05-01-31/8, наявна інформація про неможливість надання архівних довідок про пільговий стаж роботи в зв`язку з евакуацією та перебуванням на збережені документів в безпечному місці. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 обчислено за періоди наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про спеціальний трудовий стаж.

Як вбачається з розрахунку стажу позивача за формою РС-право, до пільгового стажу позивача за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 15.07.1988 по 27.12.1996, з 04.09.1997 по 31.12.1997, з 09.10.1998 по 31.12.1998, а також період служби в армії з 19.06.1986 по 01.06.1988.

Так, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи, в тому числі, про роботу:

- з 01.04.1986 по 12.06.1986 електромонтером з ремонту електрообладнання;

- з 19.06.1986 по 01.06.1988 служба в радянській армії;

- з 15.07.1988 по 26.12.1996 електромонтером з ремонту підйомно-транспортного електрообладнання (з ремонту і обслуговування електрообладнання підйомно-транспортного обладнання);

- з 04.09.1997 по 29.08.2001 електромонтером з ремонту і обслуговування електрообладнання підйомно-транспортного обладнання.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Спірним є питання зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 15 липня 1988 року по 26 грудня 1996 року, з 04 вересня 1997 року по 31 грудня 1997 року та з 09 жовтня 1998 року по 31 грудня 1998 року на посаді «електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання підйомно-транспортного обладнання калібрувального цеху» у Відкритому акціонерному товаристві «Костянтинівський металургійний завод» та періоду служби в армії з 19 червня 1986 року по 01 червня 1988 року.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).

Закон 1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

На підставі пункту "б" частини 1 статті 13 Закону 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вищевказана норма закону кореспондується з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, названими нормами матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, трудова книжка позивача, зокрема, в частині записів про його роботу:

- з 01.04.1986 по 12.06.1986 електромонтером з ремонту електрообладнання;

- з 19.06.1986 по 01.06.1988 служба в радянській армії;

- з 15.07.1988 по 26.12.1996 електромонтером з ремонту підйомно-транспортного електрообладнання (з ремонту і обслуговування електрообладнання підйомно-транспортного обладнання);

- з 04.09.1997 по 29.08.2001 електромонтером з ремонту і обслуговування електрообладнання підйомно-транспортного обладнання,

є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03 серпня 2016 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, якщо пільгова робота продовжується після 03 серпня 2016 року (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до підрозділу 2 розділу XI "Хімічне виробництво" професія робітника, зайнятого з ремонту, профілактики, обслуговування технологічного обладнання у виробництві виготовлення пластичних мас гарячим способом: з пластичних мас, вінілпласту, поліхлорвінілового пластику, фенольних та карбамідних пластиків, пластмас на основі поліамідів, поліметакрилових з`єднань стиролу та його сполімерів, виробів з органічного скла - відносяться до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2.

Також, правом на пільгову пенсію за Списком № 2 користуються електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування (Розділ XVI. Электротехническое производство).

Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, відповідно до якого правом на пільгову пенсію за Списком № 2 користуються електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування.

Відповідно до Списку № 2, передбаченому Постановою КМУ від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», до робіт, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відноситься згідно розділу III «МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО (ЧОРНІ МЕТАЛИ)», підрозділу 2040300а-19861, пункт 3 - електромонтери на ремонті та обслуговуванні електроустаткування.

У свою чергу, згідно з пунктом 6 Роз`яснення «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого Міністерством праці України від 10.05.1994 № 06-649 та Міністерством соціального захисту населення України від 10.05.1994 № 01- 3/406-02-2, навіть якщо в списках № 1 і № 2 зазначені виробництва без переліку професій і посад, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі працівники цих виробництв незалежно від назви професії або посади, яку вони займають. В трудовій книжці, так і в Довідках про підтвердження трудового стажу чітко зазначено як професії так і виробництва, а також те, що позивач був задіяний на повний робочий день у технологічному процесі за професією, яка передбачена Списком №2.

Також, відповідно до довідки форми ОК-5 за 1998 рік зазначено код підстави для обліку спец стажу ЗПЗ013Б1.

Відповідно до Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства) код ЗПЗ013Б1 - Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.

При цьому держава в особі своїх органів не може відмовляти у виконанні своїх позитивних зобов`язань, в даному випадку у наданні соціального захисту, з формальних підстав.

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про спірні періоди роботи, із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Доказів того, що записи у трудовій книжці позивача здійснені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх прийняттю, відповідачем не надано.

Отже, періоди роботи позивача з 15.07.1986 по 26.12.1996, з 04.09.1997 по 31.12.1997, з 09.10.1998 по 31.12.1998, мають бути зараховані до його пільгового стажу за Списком №2.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача період служби в радянській армії з 19.06.1986 по 01.08.1988.

Згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача та його військового квитка судом встановлено, що позивач з 19.06.1986 року по 01.06.1988 року проходив службу у лавах радянської армії та на момент призову на строкову військову службу працював за професією та займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, що встановлено судом вище.

Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, період проходження строкової військової служби з 19.06.1986 року по 01.06.1988 року підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі записів трудової книжки позивача.

Також суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги про скасування цього рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 969,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №056550006365 від 03.09.2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2024 року про призначення пенсії з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п.2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи з 15.07.1986 по 26.12.1996, з 04.09.1997 по 31.12.1997, з 09.10.1998 по 31.12.1998, а також періоду служби у лавах радянської армії з 19.06.1986 по 01.06.1988, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: 54008, м. Миколаїв, вул. Мореходна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Судове рішення складено та підписано 30 жовтня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко