Рішення № 122680718, 30.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року Справа№200/6949/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.03.2024 №051330002682 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії - зміна надбавки (додавання стажу) ОСОБА_1 та зарахувати період роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» до загального страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності. 08.03.2024 позивачка через електронний кабінет Пенсійного фонду України звернулась із заявою про перерахунок пенсії та 14.03.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області отримала рішення про відмову в перерахунку пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу неможливо зарахувати період роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО», оскільки у трудовій книжці запис про звільнення завірений скороченим підписом, також відсутня інформація про посаду відповідальної особи, що внесла запис про звільнення та розшифровка її прізвища, ім`я та по-батькові. Також до загального страхового стажу не можливо зарахувати період роботи згідно наданої архівної довідки від 15.12.2021 № 09-07-08/77, оскільки в ній відсутній наказ про звільнення, а в довідці про заробітну плату від 15.12.2021 № 09-07-08/78 вказано лише прізвище заявниці, а ім`я та по-батькові зазначено ініціалами, ОСОБА_2 , також ця довідка не підтверджена первинними документами (особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати, або актом зустрічної перевірки).

Позивачка вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки всі вказані періоди підтверджуються записами її трудової книжки. Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі від 10 жовтня 2024 року доставлена до електронного кабінету відповідача 10 жовтня 2024 року о 17 год 42 хв.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що ОСОБА_1 08.03.2024 звернулась із заявою про перерахунок пенсії зміна надбавки із зарахуванням періоду роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» до загального страхового стажу. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області та прийнято рішення про відмову в перерахунку від 14.03.2024 № 051330002682, у зв`язку з відсутністю підстав для зарахування періоду роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО», оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 запис про звільнення завірений скороченим підписом, також відсутня інформація про посаду відповідальної особи, що внесла запис про звільнення та розшифровка її прізвища, ім`я та по-батькові та згідно наданої архівної довідки від 15.12.2021 № 09-07-08/77, оскільки в ній відсутній наказ про звільнення, а в довідці про заробітну плату від 15.12.2021 № 09-07-08/78 вказано лише прізвище заявниці, а ім`я та по-батькові зазначено ініціалами, ОСОБА_2 , також ця довідка не підтверджена первинними документами (особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати, або актом зустрічної перевірки). На підставі викладеного просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На підставі пункту 2 частини першоїстатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , виданим Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 02.11.2000.

Позивачці встановлено інвалідність 3 групи 05.02.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 883331.

Згідно із пенсійним посвідченням серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, 3 група, загальне захворювання.

08.03.2024 позивачка через електронний кабінет Пенсійного фонду України звернулась із заявою про перерахунок пенсії.

Подана заява була опрацьована за принципом екстериторіальності згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженимпостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

14.03.2024 за наслідками розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області було прийнято рішення № 051330002682, яким позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії.

У вказаному рішенні зазначено, що в трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 у періоді роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» запис про звільнення засвідчений скороченим підписом, також відсутня інформація про посаду відповідальної особи, що внесла запис про звільнення та розшифровка її прізвища, ім`я та по-батькові. Також до загального страхового стажу неможливо зарахувати період роботи згідно наданої архівної довідки від 15.12.2021 № 09-07-08/77, оскільки в ній відсутній наказ про звільнення, а в довідці про заробітну плату від 15.12.2021 № 09-07-08/78 вказано лише прізвище заявниці, а ім`я та по-батькові зазначено ініціалами, ОСОБА_2 , також ця довідка не підтверджена первинними документами (особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати, або актом зустрічної перевірки).

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , заповненої 20.06.1994, позивачка у спірний період працювала в «Дзержинське КБО»:

- 20.06.1994 прийнята перукарем (наказ від 20.06.1994 № 35/к);

- 05.10.2000 звільнена за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України (наказ від 05.10.2000 № 8).

Згідно з архівною довідкою № 09-07-08/78 від 15.12.2021 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області у період з 1994 року по 1998 позивачка отримувала заробітну плату, а за період з 1999 року по 2000 рік дані не надходили.

Відповідно до архівної довідки № 09-07-08/76 від 15.12.2021 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище позивачки) працювала перукарем в «Дзержинське КБО» з 20.06.1994. Особова картка, наказ про звільнення з роботи на зберігання до архівного відділу не надходили.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних мотивів.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, атакожустаростітавінших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першоїстатті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннямиЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року(далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 8 Закону № 1058-IVправо на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно зістаттею 1 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески.

Частиною першою статті 24 вказаного Закону визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону України Про пенсійне забезпечення 05.11.1991 року №1058-IV).

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону №1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії .

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 17 указаного Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Судом у цій справі встановлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 08.03.2024, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 14.03.2024 № 051330002682.

Підставою для відмови у перерахунку пенсії слугувало те, що в трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 в періоді роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» запис про звільнення завірений скороченим підписом, також відсутня інформація про посаду відповідальної особи, що внесла запис про звільнення та розшифровка її прізвища, ім`я та по-батькові. Також до загального страхового стажу неможливо зарахувати згідно наданої архівної довідки від 15.12.2021 № 09-07-08/77, оскільки в ній відсутній наказ про звільнення, а в довідці про заробітну плату від 15.12.2021 № 09-07-08/78 вказано лише прізвище заявниці, а ім`я та по-батькові зазначено ініціалами, ОСОБА_2 , також ця довідка не підтверджена первинними документами (особовими рахунками, відомостями на видачу заробітної плати, або актом зустрічної перевірки).

Суд зазначає, що згідно пунктів 2.2-2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58, в редакції чинній на час роботи позивачки) заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Записи про причини звільнення повинні здійснюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.25 Інструкція № 58).

Крім того, згідно з пункту 2.26 Інструкція № 58 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи.

Аналогічні за змістом положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162.

Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства, зокрема, скорочений підпис та відсутність інформації про посаду відповідальної особи, що внесла запис про звільнення та розшифровка її прізвища, ім`я та по батькові, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на перерахунок пенсії, при тому, що всі записи спірного періоду роботи позивачки, належним чином оформлені в трудовій книжці, а саме вказані вище записи засвідчені печатками організації та підписами уповноваженою особою.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №580/4012/19.

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що період трудової діяльності з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки, у зв`язку з чим спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного способу відновлення порушеного права позивачки, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.03.2024 №051330002682 про відмову в перерахунку пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії - зміна надбавки (додавання стажу) ОСОБА_3 та зарахувати період роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» до загального страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

При цьому, суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі положень частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українисудовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями77,90,139,242-246,250,255,262,263,292,293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14.03.2024 №051330002682 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії - зміна надбавки (додавання стажу) ОСОБА_1 та зарахувати період роботи з 20.06.1994 по 05.10.2000 в «Дзержинське КБО» до загального страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 30 жовтня 2024 року.

Суддя Т.О. Шувалова