Рішення № 122680645, 29.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокуСправа №206/907/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: 22.02.2024 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного Управління Державної міграційної служби направлено за територіальною підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49000, м. Дніпро, вул. А. Янгеля, 4).

09.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшли за підсудністю матеріали справи № 206/907/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 15.04.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024, від позивача до суду засобами поштового зв`язку 14.05.2024 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області щодо не оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, та зобов`язати вчинити певні дії;

- зобов`язати Головне Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянки України відповідно до Положення про паспорт громадянина затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ без засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язати і надалі Головне Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області здійснювати оформлення паспорта ОСОБА_1 у вигляді паспортної книжечки без занесення даних до Єдиного Державного демографічного реєстру;

- зобов`язати Головне Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області вилучити усі данні ОСОБА_1 з Єдиного Державного демографічного реєстру та надати докази.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась з письмовою заявою до відповідача про обмін простроченого непридатного для використання оформленого на ім`я позивача паспорта громадянина України у формі ID-картки. Не маючи наміру оформляти України із засобами Єдиного демографічного реєстру паспорт громадянина у формі ID-картки через свої переконання та у зв`язку з відмовою від обробки персональних даних, позивач у заяві просила оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ та Закону України від 18.01.2001 №2235-ІІІ «Про громадянство України», форма якої не заборонена чинним законодавством. Також позивач просила вилучити персональні дані з Єдиного державного демографічного реєстру. Позивач указує, що відповідач відмовив їй у задоволенні її заяви, тому вона і звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

30.05.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, взагалі не передбачено обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, як і Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, взагалі не передбачено обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. 15.01.2024 до ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшла заява - вимога вх. №Б-24/6/1201-24, від ОСОБА_1 , в якій остання вимагала здійснити заміну ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книжечки при цьому жодним чином не обґрунтовуючи відповідну вимогу. До вимоги було додано заява, дві фотокартки, платіжний документ. 16.01.2024 ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих. № 1201.4.3-740/1201.4-24 було надано відповідь із роз`ясненням законодавства стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідно до норм чинного законодавства. Також відповідач звертає увагу суду на те, що згідно з обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була документована 29.10.2021 паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 строком дії до 29.10.2031, відповідний паспорт позивачка отримала за особистою згодою та використовує його, також 28.11.2019 позивачка була документована паспортом громадянина України у формі ID картки, що містить безконтактний електронний носій № НОМЕР_2 терміном дії до 28.11.2023 із статусом діючий у зв`язку із військовим станом. Під час оформлення паспорта, що містить безконтактний електронний носій у 2019 році присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі 20050511-08686. Таким чином, позивач, звернувшись 23.11.2019 до Амур-Нижньодніпровського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області (код органу 1210) за оформленням паспорта громадянина України просила внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про неї, в результаті чого була сформована заява-анкета № 4179304 від 23.11.2019 (копія надається) та надала згоду на обробку. персональних даних та внесення їх до ЄДДР. Оскільки у 2019 році було прийнято рішення про оформлення паспорта позивачу та заяву-анкету № 4179304 було передано до Головного обчислювального центру Реєстру для подальших дій визначених законодавством України, ще у 2019 році було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі 20050511-08686.

20.06.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримала доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог. Крім цього, позивач просить суд дослідити статус Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області з заявою від 12.01.2024, в якій просила здійснити заміну паспортної ID-картки на паспорт громадянина України у вигляді книжечки.

У відповідь на це звернення відповідач повідомив, що з метою документування паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки, засвідчене в установленому порядку та документи перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.

Позивач вважає протиправною бездіяльність органів державної міграційної служби щодо відмови в оформленні та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки, тому й звернулася з цим позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частин першої другої статті 14 Закону 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 21 Закону 5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

За положеннями пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (далі Положення № 2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до пункту 17 Положення № 2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.

Пунктами 1-2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302), передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пункт 6 Порядку № 302 визначає, що обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591, затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок).

Пункт 1 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.

Пунктом 1 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Згідно з пунктом 2 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 260/99/19, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим.

Подана позивачем заява за своєю суттю і формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Положенням № 2503-XII, у цій заяві позивач не навів та не довів жодну з обставин, яка дає правові підстави для заміни паспорта у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки.

Крім того, суд установив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була документована 29.10.2021 паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 строком дії до 29.10.2031, відповідний паспорт позивач отримала за особистою згодою, також 28.11.2019 позивач була документована паспортом громадянина України у формі ID картки, що містить безконтактний електронний носій № НОМЕР_2 терміном дії до 28.11.2023 із статусом діючий. Під час оформлення паспорта, що містить безконтактний електронний носій у 2019 році присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі 20050511-08686. Недійсними документи видані із застосуванням засобів Реєстру вказаній особі не визначались. Про наведене свідчить лист Відділу паспортизації Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області.

Тому суд наголошує на відсутності підстав у органу ДМС для видачі позивачеві паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі книжечки) в контексті правовідносин, що склались у цій справі.

Правозастосування, застосоване судом в цій справі, відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 160/1/21, у якій спірними були правовідносини, що є подібними правовідносинам в цій справі, та який враховується с судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім цього, враховуючи недотримання саме позивачем процедури, встановленої приведеними вище нормативними актами, (як мінімум, відсутність заяви-анкети) у відповідача не виник обов`язок із оформлення паспортного документа у формі книжечки.

Приведені позивачем у позовній заяві доводи щодо необхідності врахування висновків, висловлених Великою Палою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №806/3265/17, суд відхиляє, позаяк правові висновки, викладені у вказаній позивачем постанові Верховного Суду, зроблені у правовідносинах, які за своїм змістом, обсягом та юридичною природою не є в повній мірі подібними до тих, які виникли у цій справі, а тому не можуть слугувати релевантними до застосування у цій справі.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі - Положення № 360), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з пунктом 4 Положення № 360, ДМС відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках (підпункт 10); надає адміністративні послуги відповідно до закону (підпункт 36).

Пунктом 7 Порядку № 360 передбачено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

За наведеного, оскільки предметом судового спору є правовідносини з приводу розгляду територіальним органом ДМС звернення позивача щодо видачі паспорта громадянина України, суд уважає, що позов пред`явлений до належного відповідача, адже до його повноважень відповідно до Положення №360 відноситься, серед іншого, й питання щодо оформлення і видачі громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд. 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37806243).

Суддя Н.В. Кучугурна