Ухвала суду № 122679430, 30.10.2024, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

30 жовтня 2024 рокум. Чернігів справа № 927/1009/24

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №187 від 25.10.2024

За позовом: Виконавчого комітету Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія»,

код ЄДРПОУ 43672760, вул. Бандери Степана, 7, оф. 316, м. Житомир, 10029

Предмет спору: про стягнення 377 910,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія», у якому позивач просить стягнути з відповідача:

- штрафні санкції за невиконання умов договору про закупівлю №118 від 06.08.2024 за період з 21.08.2024 по 06.10.2024 у розмірі 325 026,00 грн;

- штрафні санкції за невиконання умов договору про закупівлю №119 від 06.08.2024 за період з 21.08.2024 по 06.10.2024 у розмірі 52 884,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договорів про закупівлю №118 від 06.08.2024 та №119 від 06.08.2024, а саме непоставкою товару у встановлений термін.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Також 28.10.2024 позивач через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Правовий аналіз наведеного положення свідчить про те, що позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог за умови, якщо такі вимоги є взаємопов`язаними між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, а також є основними та похідними позовними вимогами.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Відповідно до частини 6 статті 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач у позовній заяві об`єднав вимоги за двома різними договорами, а отже під час розгляду справи суд повинен вирішити два окремих спори між сторонами та встановити фактичні обставини справи щодо виконання/невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо кожного окремого договору, встановити два окремих випадки порушення договірних зобов`язань, при цьому необхідним є з`ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли з кожного договору, яким також необхідно надати правову оцінку.

За наведених підстав, суд доходить висновку, що сумісний розгляд заявлених позивачем вимог не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства, а тому вважає за необхідне роз`єднати позовні вимоги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 377 910,00 грн за кожним із договорів та виділити позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору про закупівлю №119 від 06.08.2024 у розмірі 52 884,00 грн у самостійне провадження, а позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору про закупівлю №118 від 06.08.2024 у розмірі 325 026,00 грн розглядати в межах справи № 927/1009/24.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 176 ГПК України якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п`яти днів з дня вручення ухвали.

За приписами ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на викладені підстави, за яких суд дійшов висновку про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд не вбачає необхідності у проведенні судового засідання у цій справі з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. 12, 48, 176, 233-235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Роз`єднати позовні вимоги Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська торгова компанія» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 377 910,00 грн та виділити позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору про закупівлю №119 від 06.08.2024 у розмірі 52 884,00 грн у самостійне провадження з наступним присвоєнням цій вимозі окремого номеру справи.

3. Позовну вимогу про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору про закупівлю №118 від 06.08.2024 у розмірі 325 026,00 грн розглядати в межах справи №927/1009/24.

4. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду.

6. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позов з доданими до нього документами.

Докази направлення позивачу відзиву надати суду у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк.

7. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, відповіді на відзив з доданими до неї документами.

Докази направлення відповідачу відповіді на відзив надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

8. Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заперечень з доданими до них документами.

Докази направлення позивачу заперечень надати суду у встановлений судом п`ятиденний строк.

9. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - https://cn.arbitr.gov.ua/sud5028.

Суддя В. В. Шморгун