Рішення № 122679395, 29.10.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року

м. Черкаси Справа № 925/1014/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши у письмовому провадженні справу №925/1014/24 за позовом Фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Уманський тепличний комбінат про стягнення 13 681,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2024 року позивач - Фізична особапідприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Уманський тепличний комбінат 5467,11 грн 3% річних та 8214,01 грн інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання по договору поставки від 02.08.2022 № 02082022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що повідомлення про заміну кредитора відповідач отримав 11.07.2024, а сплатив заборгованість лише 30.07.2024.

Одночасно позивач у позовній заяві просив суд:

- залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок,115/58, ЄДРПОУ 41627810) посилаючись на те, що рішення у справі може вплинути на його право вимоги у відповідача сплати інфляційних та 3% річних;

- витребувати у відповідача договір поставки №02082022 від 02.08.2022, всі додатки, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні до нього, та документи, що підтверджують здійснення за ним оплат з тих підстав, що первісним кредитором позивачу не було передано вищезазначеного договору поставки, а вказані докази можуть підтвердити обставини виникнення заборгованості відповідача по вказаному договору;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА договір поставки №02082022 від 02.08.2022, всі додатки, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні до нього, та документи, що підтверджують здійснення за ним оплат, що не були передані ФОП Корякіну Д.В. за актом приймання-передачі документів від 05 липня 2024 р. мотивуючи тим, що 04.07.2024 був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, п.2.1 якого підтверджується сплата покупцем ціни.

Ухвалою суду від 14.08.2024:

-прийнято позовну заяву Фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін;

-клопотання позивача про залучення до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА залишено без задоволення;

-витребувано у відповідача (ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ") договір поставки №02082022 від 02.08.2022, всі додатки, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні до нього, та документи, що підтверджують здійснення за ним оплат з тих підстав, що первісним кредитором позивачу не було передано вищезазначеного договору поставки, а вказані докази можуть підтвердити обставини виникнення заборгованості відповідача по вказаному договору;

-витребувано у ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок,115/58, ЄДРПОУ 41627810) договір поставки № 02082022 від 02.08.2022, всі додатки, додаткові угоди, рахунки-фактури, видаткові накладні до нього, та документи, що підтверджують здійснення за ним оплат, що не були передані ФОП Корякіну Д.В. за актом приймання-передачі документів від 05 липня 2024 року.

Ухвала надіслана учасникам справи у встановленому порядку.

До суду через систему «Електронний суд» надійшли такі заяви та клопотання:

-03.09.2024 клопотання КОРЯКІНА Дмитра про застосування до ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» заходів процесуального примусу та стягнення з кожного в дохід державного бюджету штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також зобов`язання ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" та ТОВ «НАУКОВОВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» виконати у повному обсязі ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.08.2024;

-04.09.2024 заява про долучення доказів;

-10.09.2024 клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання вмотивовано тим, що Господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа за позовом Товариства з Документ обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ЕКО КУЛЬТУРА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКО КУЛЬТУРА», ОСОБА_1 , Товарної біржі «Катеринославська» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» про визнання договору купівлі-продажу недійсним за результатами проведення аукціону. Предметом розгляду справи № 904/4695/22 (904/3729/24) є, в тому числі, визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 04.07.2024 року, укладеного між ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕКО КУЛЬТУРА» та ФОП Корякіним Д.В. за результатами проведення аукціону від 24.06.2024 року, оформленого протоколом № BRD001-UA-20240611-15565. Разом з тим, у справі № 904/4695/22 (904/3729/24) заявлено позовну вимогу про застосування наслідків недійсності вказаного правочину шляхом повернення сторін недійсного правочину у первісний, що існував до моменту укладення ними правочину, стан та зобов`язати: ФОП Корякіна Д.В. повернути ТОВ «НВП «ЕКО КУЛЬТУРА» право вимоги, в тому числі, до Приватно-орендного сількогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат»;

-11.09.2024 заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Заперечення вмотивовано тим, що розгляд судом справи №904/4695/22(904/3729/24), про визнання договору купівлі-продажу недійсним за результатами проведення аукціону, жодним чином не унеможливлює розгляд даної справи, з огляду на презумпцію правомірності правочину, а зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

-19.09.2024 заява про долучення доказів.

Щодо заявлених клопотань суд ухвалив таке.

Розглянувши клопотання КОРЯКІНА Дмитра про застосування до ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» заходів процесуального примусу та стягнення з кожного в дохід державного бюджету штраф, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб, зокрема, до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, серед іншого, попередження та штраф.

Згідно ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Стаття 135 ГПК України передбачає саме право суду щодо стягнення в дохід державного бюджету штрафу.

При цьому, суд приймає до уваги, що від ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» надійшли всі наявні в нього документи на виконання ухвали від 14.08.2024.

Разом із тим, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає достатніх та вагомих підстав для застосування до ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" та ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу в сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі то суд виходить з наступного.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем аргументи у поданому клопотанні не є підставою для зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим, у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2022 між ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА» та ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" було укладено договір поставки №02082022.

Згідно видаткових накладних покупець отримав товар: №97 від 20 червня 2023 року на загальну суму 43 250,00 грн., №98 від 22 червня 2023 року на загальну суму 86 100,00 грн., №116 від 17 липня 2023 на загальну суму 239 550,75 грн.

Свої зобов`язання у частині оплати отриманого товару, ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" виконав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 167 441,27 грн.

У відповідності до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240611-15565 від 24.06.2024, ФОП Корякіна Д.В. визначено переможцем другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО КУЛЬТУРА" (ідентифікаційний код юридичної особи 41627810) зокрема дебіторська заборгованість ПОСП «Уманський тепличний комбінат» на суму: 167 441,27 грн.

З метою оформлення результатів аукціону, 04.07.2024 було укладено договір купівлі продажу (відступлення) права вимоги відповідно до умов якого:

п. 1.1. за цим Договором Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги плати грошей до ПОСП «Уманський тепличний комбінат» (ЄДРПОУ 02779234) за договором №02082022 від 02.08.2022 у розмірі 167 441,27 грн;

п. 1.2. до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов`язаннях в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав;

п. 1.3. перехід права вимоги здійснюється за умови його повної оплати у момент підписання цього Договору;

п. 2.1. у відповідності до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20240611-15565від 24.06.2024 з продажу лота №41627810_4, ціна продажу лота складає 171 115,46 (сто сімдесят одна тисяча п`ятнадцять гривень 46 коп), та на момент підписання цього Договору повністю сплачена Новим кредитором;

п. 4.1. Первісний кредитор у зобов`язання відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку.

За актом приймання-передачі документів від 05 липня 2024, щодо дебіторської заборгованості ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ", первісний кредитор передав позивачу акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 15.03.2024, підписаний з боку ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕКО КУЛЬТУРА»; видаткову накладну №97 від 20 червня 2023; видаткову накладну №98 від 22 червня та видаткову накладну №116 від 17 липня 2023.

06.07.2024 на адресу ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" ФОП КОРЯКІН Дмитро направив повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованості, яку відповідач одержав 11.07.2024.

30 липня 2024 року відповідач заборгованість погасив у повному обсязі відповідно до платіжної інструкції №1185.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Вказані вище норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги є одним зі способів заміни кредитора в зобов`язанні. Проте ця операція є не самостійним зобов`язанням, а лише похідним від основного.

Сторонами договору відступлення права вимоги є первісний кредитор і новий кредитор.

Суть операції полягає в тому, що первісний кредитор відступає своє право вимагати виконання зобов`язання іншій особі - новому кредитору. Останній своєю чергою набуває права вимагати від боржника виконання зобов`язання.

Відтак, у разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним.

При цьому, заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Новий кредитор отримує право вимагати виплати, в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Суд зазначає, що вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України позивач набув статусу продавця за договором поставки №02082022 від 02.08.2022 та відповідно статус кредитора у грошовому зобов`язанні саме за цим договором.

Отже, до позивача перейшло право вимоги до відповідача, яке виникло на підставі договору поставки №02082022 від 02.08.2022, в тому числі, право вимагати стягнення 3% річних та інфляційних за несвоєчасне виконання зобов`язання в частині сплати заборгованості саме за договором.

Предметом позову у даній справі є стягнення на користь позивача 5 467,11 грн. 3% річних та 8 214,01 грн. інфляційні. Нарахування інфляційних та річних позивач проводив починаючи з червня 2023 року.

Суд зауважує, що статтями 509, 512 ЦК України передбачено можливість передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) лише стосовно зобов`язальних правовідносин, а не стосовно обов`язків, що виникли на підставі судових рішень.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

У розумінні ст. 625 ЦК України позивач вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Базою (основою) для нарахування трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, згідно з вимогами наведених норм, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

В той же час, обов`язок сплатити суму трьох процентів річних, інфляційних втрат, штрафу та судового збору, стягнутих на підставі рішення суду, не є зобов`язанням в розумінні положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 06.07.2024 на адресу ПОСП "УМАНСЬКИЙ ТЕПЛИЧНИЙ КОМБІНАТ" позивач направив повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованості, яке одержане відповідачем 11.07.2024.

30.07.2024, відповідача погасив заборгованість у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1185.

Позивач нарахував відповідачу 5 467,11 грн. 3% річних та 8 214,01 грн. інфляційні, оскільки вважав заборгованість простроченою.

Повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні містило в собі претензію з вимогою сплатити заборгованість.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19)).

Суд, перевіривши заявлені до стягнення інфляційні та 3 % річних, зазначає, що нарахування є обгрунтованими.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи надані у матеріали справи докази в їх сукупності та враховуючи положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватно орендного сільськогосподарського підприємства «Уманський тепличний комбінат» (вул. Дерев`янка, 26, м. Умань, Черкаська область, 20300, код 02779234 на користь Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 5 467,11 грн. (п`ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень 11 копійок) 3% річних та 8 214,01 грн. (вісім тисяч двісті чотирнадцять гривень 01 копійка) інфляційних та 2 422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 30.10.2024.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ