Ухвала суду № 122676527, 29.10.2024, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/17466/24

н/п 1-кп/766/3690/24

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

та продовження строку тримання під вартою

29.10.2024 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_5 , (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції обвинувальний акту кримінальномупровадженні №22024101110000407 від 23.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженняХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті надійшовобвинувальний акту кримінальномупровадженні №22024101110000407 від 23.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.10.2024 року призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд по вказаному кримінальному провадженню у відкритому судовому засіданні, зазначив що підстав для закриття чи зупинення провадження по справі немає. В справі знаходяться всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Обвинувачений не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Захисник при вирішенні питання про призначення справи до судового розгляду покладався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, вважаю, що провадження підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Підстави для закриття провадження, передбачені п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України, у суду відсутні.

Отже, обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. ст. 109, 291 КПК України.

За таких обставин суд, ураховуючи складність кримінального провадження, з`ясувавши обсяг необхідних підготовчих дій та вирішивши питання про склад осіб, які беруть участь у судовому розгляді, вважає, що є достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що ризики, які були встановлені при обранні даного запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати на теперішній час не зменшились.

Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечували. Захисник просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо обвинуваченого терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 3ст. 315 КПК України,під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

За матеріалами провадження ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні, злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, а саме: передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, - караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри чи обґрунтованого обвинувачення передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри і висунення обвинувачення не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи. У цьому випадку достатніми є докази, які об`єктивно зв`язують обвинуваченого з певним злочином і не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми для висунення звинувачення.

З огляду на положення ч. 3ст. 199 КПК України, вирішуючи вказане питання, суд враховує обставини, які свідчать про існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбаченіст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, зокрема за ч. 4ст. 111-1 КК України.

У справі відсутні дані про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає перебуванню ним у місці попереднього ув`язнення.

Доводи сторони захисту та обвинуваченого не спростовують доводів прокурора, не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.

Суд вважає, що продовжують існувати ризики, які передбаченіст. 177 КПК України,які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Підстав вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід судом не встановлено.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є тримання під вартою.

Визначаючи підстави для виняткового виду запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені в ст.178 КПК України, а також тяжкість обвинувачення, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 , більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак ризики не змінилися та не зменшилися.

Таким чином клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його застосування в межах строку, визначеного законом - до 27.12.2024 року включно.

Керуючись ст. ст. 27, 176-178, 183, 197, 314-317,369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження №22024101110000407від 23.05.2024року заобвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України, до судового розгляду на 10годину 30 хвилин 05 листопада 2024 року.

Розгляд справи провести у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України- задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - до «27»грудня 2024року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частиніпродовження строкудії запобіжногозаходуобвинуваченим, його захисником, прокурором, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченим -протягом п`яти днів з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захисникудо відома та направити начальнику ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор"для виконання.

Повний текст ухвали буде оголошено 29.10.2024 року о 15:50 годині.

Суддя ОСОБА_1